- •Розділ 1. Елементи алгебри-логіки
- •1:1 Релейні та логічні елементи. Їх характерні особливості. Узагальнена схема та особливості релейного пристрою.
- •1:2 Визначення логічної змінної та логічної функції. Таблиця істинності.
- •1:3 Конституенти одиниці та нуля. Основні логічні функції.
- •1:4 Основні закони алгебри-логіки (без доведення).
- •1:5 Диз’юнктивна нормальна форма та довершена диз’юнктивна нормальна форма. Їх властивості.
- •1:6 Кон’юнктивна нормальна форма та довершена кон’юнктивна нормальна форма. Їх властивості.
- •1:7 Функції однієї змінної.
- •Розділ 2. Синтез однотактних схем
- •2.1 Алгоритм синтезу однотактних схем за допомогою таблиць істинності і карт Карно.
- •2.3 Синтез схеми перетворення коду Грея у двійковий код
- •2.4 Синтез схеми перетворення двійкового коду у двійково-десятковий.
- •2.5 Застосування постійних запам’ятовуючих пристроїв для реалізації комбінаційних функцій.
- •Розділ 3. Синтез багатотактних схем
- •3.1 Таблиця переходів, як змістовний опис роботи багатотактної схеми.
- •3.2 Послідовність синтезу багатотактної схеми на основі таблиць переходів і карт Карно.
- •3.5 Змагання в безконтактних схемах і способи запобігання їм.
- •3.6 Особливості синтезу схем методом таблиць переходів і карт Карно з технологічними затримками.
- •3.7 Схема і принцип дії тактового розподільника
- •3.8 Математичний опис роботи схеми керування на основі тактового розподільника.
- •3.9 Алгоритм синтезу схеми керування на основі тактового розподільника.
- •3.10 Циклограми, як графічний метод зображення умов роботи схеми. Основні поняття та визначення.
- •3.11 Алгоритм складання рівняння для вихідного елемента на основі методу циклограм.
- •3.12 Сутність та приклад першої перевірки реалізованості циклограми.
- •3.13 Сутність та приклад другої перевірки реалізованості циклограми.
- •3.15 Уведення самоблокування для циклограм, що мають кілька періодів вмикання.
- •3.17 Загальні відомості про тригери. Подання умов роботи схеми за допомогою графу переходів. Основні поняття та визначення.
- •3.18 Послідовність синтезу багатотактних схем на основі rs-тригерів.
- •3.19 Запис умов вмикання та вимикання тригерів за відомим графом переходів.
- •3.20 Особливості синтезу синхронних багатотактних багатовходових схем.
- •3.21 Особливості синтезу синхронних одновходових схем.
- •3.22 Будова і принцип дії мультиплексора-селектора.
3.12 Сутність та приклад першої перевірки реалізованості циклограми.
Циклограма дає змогу скласти логічні формули, що описують роботу схеми. Елемент схеми змінює свій стан за умов, що виникають у вмикальному та вимикальному тактах. Ці умови називають відповідно умовами спрацьовування та неспрацьовування. Умову спрацьовування записують у вигляді формули f’, до якої входить сигнал, змінювання стан
якого визначає початок умикального такту. В умові спрацьовування він записується в тому стані, в якому перебуває у вмикальному такті.
Перша перевірка. Перевіряємо, чи зберігається значення f ’=1 протягом усього вмикального періоду. Якщо ця умова виконується, то попередньо записана функція f ’ є остаточною і змінюванню не підлягає. Якщо ж функція f ’ змінює своє значення протягом вмикального періоду, то необхідно ввести проміжний елемент Р так, щоб він змінював свій стан перед змінюванням значення f ’ і надалі залишався незмінним принаймні до кінця вмикального періоду вихідного елемента. Для циклограми на рис. 3.38, а умова спрацьовування f ’= a змінюється протягом вмикального періоду елемента Х, тому введена проміжна змінна Р, лінію дії якої показано на цьому ж рисунку. Якщо на
циклограмі уявно поєднати лінії дії сигналів f ’= a і Р, то створиться неперервна пряма лінія протягом усього вмикального періоду.
Лінія дії сигналу Х задовольняє вимоги до лінії дії сигналу Р, тому замість сигналу проміжного елемента Р можна використати сигнал вихідного елемента Х, тобто застосувати самоблокування. Сигнал проміжного елемента (або сигнал самоблокування) додається до попередньої умови спрацьовування f у вигляді диз’юнкції, причому його стан припускають оберненим тому, який він мав у вмикальному такті. Тоді умова спрацьовування з уведенням проміжного елемента
Р матиме вигляд , а в разі самоблокування .
Для проміжних елементів логічні формули складаються за такими ж
самими правилами, як і для вихідних.
3.13 Сутність та приклад другої перевірки реалізованості циклограми.
Друга перевірка. Перевіряємо, чи зберігається значення протягом усього вмикального періоду. Якщо ця умова виконується, то записана функція є остаточною. Якщо ж вона змінює своє значення протягом вмикального періоду, то необхідно ввести проміжний елемент Р, який змінює свій стан протягом періоду вмикання вихідного елемента, але після того, як змінить значення функція , і залишається у цьому стані
принаймні до кінця періоду вмикання вихідного елемента.
Як проміжний елемент бажано застосовувати, якщо це можливо, інші вихідні елементи , які змінюють свій стан так само, як має змінювати свій стан елемент Р.
Умову неспрацьовування у разі введення проміжного елемента записують у вигляді інверсії кон’юнкції двох сигналів f ’’ і р, тобто .
Стани сигналів f ’’ і р беруть такими, які вони мають у вимикальному такті. Розглянемо циклограму на рис. 3.38, б. Умова неспрацьовування змінюється протягом вмикального періоду елемента Х, тому введено проміжну змінну Р, лінію дії якої показано на рисунку. Після введення проміжної змінної умова неспрацьовування матиме вигляд
Для проміжних елементів логічні формули складаються за такими ж
самими правилами, як і для вихідних.
3.14 Сутність та приклад третьої перевірки реалізованості циклограми.
Третя перевірка. Необхідно перевірити, чи не набуває значення 1 функція протягом вимикального періоду. Для цього після виконання перших двох перевірок функцію треба подати в диз’юнктивній нормальній формі (ДНФ), розкривши дужки, і перевірити, чи не набуває значення 1 будь-яка елементарна кон’юнкція в одержаній ДНФ протягом вимикального періоду. Якщо таких елементарних кон’юнкцій немає, то третя перевірка задовольняється і логічну формулу для вихідного елемента змінювати не треба. Якщо ж така кон’юнкція є, то це спричиняє помилкове спрацьовування вихідного елемента. У цьому разі треба ввести проміжний елемент Р, який мав би різні значення для комбінації сигналів, що відповідає цій кон’юнкції, у вмикальному і вимикальному періодах.
Сигнал проміжного елемента додається у вигляді кон’юнкції до тієї елементарної кон’юнкції, яка дорівнює одиниці одночасно у вмикальному і вимикальному періодах. Стан цього елемента беруть таким, який він має у вмикальному періоді для комбінації сигналів, що відповідають розглядуваній кон’юнкції.
Для проміжних елементів логічні формули складаються за такими ж
самими правилами, як і для вихідних.
.