- •Розділ 1. Елементи алгебри-логіки
- •1:1 Релейні та логічні елементи. Їх характерні особливості. Узагальнена схема та особливості релейного пристрою.
- •1:2 Визначення логічної змінної та логічної функції. Таблиця істинності.
- •1:3 Конституенти одиниці та нуля. Основні логічні функції.
- •1:4 Основні закони алгебри-логіки (без доведення).
- •1:5 Диз’юнктивна нормальна форма та довершена диз’юнктивна нормальна форма. Їх властивості.
- •1:6 Кон’юнктивна нормальна форма та довершена кон’юнктивна нормальна форма. Їх властивості.
- •1:7 Функції однієї змінної.
- •Розділ 2. Синтез однотактних схем
- •2.1 Алгоритм синтезу однотактних схем за допомогою таблиць істинності і карт Карно.
- •2.3 Синтез схеми перетворення коду Грея у двійковий код
- •2.4 Синтез схеми перетворення двійкового коду у двійково-десятковий.
- •2.5 Застосування постійних запам’ятовуючих пристроїв для реалізації комбінаційних функцій.
- •Розділ 3. Синтез багатотактних схем
- •3.1 Таблиця переходів, як змістовний опис роботи багатотактної схеми.
- •3.2 Послідовність синтезу багатотактної схеми на основі таблиць переходів і карт Карно.
- •3.5 Змагання в безконтактних схемах і способи запобігання їм.
- •3.6 Особливості синтезу схем методом таблиць переходів і карт Карно з технологічними затримками.
- •3.7 Схема і принцип дії тактового розподільника
- •3.8 Математичний опис роботи схеми керування на основі тактового розподільника.
- •3.9 Алгоритм синтезу схеми керування на основі тактового розподільника.
- •3.10 Циклограми, як графічний метод зображення умов роботи схеми. Основні поняття та визначення.
- •3.11 Алгоритм складання рівняння для вихідного елемента на основі методу циклограм.
- •3.12 Сутність та приклад першої перевірки реалізованості циклограми.
- •3.13 Сутність та приклад другої перевірки реалізованості циклограми.
- •3.15 Уведення самоблокування для циклограм, що мають кілька періодів вмикання.
- •3.17 Загальні відомості про тригери. Подання умов роботи схеми за допомогою графу переходів. Основні поняття та визначення.
- •3.18 Послідовність синтезу багатотактних схем на основі rs-тригерів.
- •3.19 Запис умов вмикання та вимикання тригерів за відомим графом переходів.
- •3.20 Особливості синтезу синхронних багатотактних багатовходових схем.
- •3.21 Особливості синтезу синхронних одновходових схем.
- •3.22 Будова і принцип дії мультиплексора-селектора.
3.9 Алгоритм синтезу схеми керування на основі тактового розподільника.
Схема автоматичного керування будується на основі тактового розподільника, який являє собою ряд з”єднаних певним чином одна з одною схем пам”яті. Схеми пам”яті, побудовані на елементах І-НІ, з”єднуються між собою таким чином: інверсний вихід наступної пам”яті подається на вхід “Скидання” попередньої пам”яті, а прямий вихід попередньої пам”яті подається через схему І-НІ на вхід “Вмикання” наступної пам”яті. Схему частини тактового розподільника, побудованого на елементах І-НІ, зображено на рис. При вмиканні пам”яті Рі її вихідний сигнал рі=1. Цей сигнал надходить на один з входів схеми І-НІі+1, тому при надходженні сигналу аі+1=1 сигнал на виході схеми І-НІі+1 набуває значення нуль, пам”ять Рі+1 вмикається, скидає попередню пам”ять Рі і одночасно дає дозвіл на вмикання наступної пам”яті Рі+2. Для вмикання цієї пам”яті необхідно подати сигнал аі+2=1, причому пам”ять Рі+2 вмикається тільки у тому разі, якщо до цього була ввімкнутою пам”ять Рі+1 .
Робота схеми пам’яті описується формулою
де f i ‘–умови вмикання пам’яті; f i ‘’–умови скидання пам’яті.
Кількість схем пам’яті в тактовому розподільнику приймається рівною кількості тактів схеми, тому цикл роботи схеми попередньо розподіляється на такти. Вихідний стан схеми завжди вважається першим тактом, початок кожного наступного такту визначається змінюванням певного вхідного сигналу. Отже, синтез схеми керування по суті зводиться до визначення умов вмикання і скидання схем пам’яті, з яких складається схема тактового розподільника. Після цього визначаються формули для вихідних сигналів схеми, як функції вихідних сигналів схем пам’яті.
3.10 Циклограми, як графічний метод зображення умов роботи схеми. Основні поняття та визначення.
Циклограма – це графічне зображення послідовності роботи окремих
елементів схеми у часі. Роботу елемента і відповідну йому змінну (сигнал)
зображують на циклограмі відрізком горизонтальної прямої. Позначення
змінної або елемента розмішують ліворуч від відрізка. Товстою лінією
зображують сигнали командних і виконавчих елементів, тонкою –
додаткових проміжних, пунктиром – умовне вмикання елементів. Умовне
вмикання елемента відповідає байдужому стану, за якого він не впливає на
стан вихідних елементів схеми незалежно від того, ввімкнено цей елемент чи ні.
Циклограми характеризуються великою наочністю, оскільки на них
відображається будь-яке змінювання стану елементів і, крім того, указується
власний час спрацьовування окремих елементів. На циклограмі час не оцінюється кількісно, тому її виконують без
дотримання масштабу. Зазначається лише факт спрацьовування елемента
(наявність або відсутність сигналу). Якщо схема має спеціальний елемент
затримки, то його вихідний сигнал на циклограмі позначається літерою Т, а
час, після якого він з’являється або зникає, – літерою t .
Рис. 3.35. Зображення власного часу спрацьовування елементів на
Циклограмі
Рис. 3.36. Зображення на циклограмі затримок часу
Такт – період часу, протягом якого в схемі не змінюються стани жодного
із сигналів: командних (вхідних), проміжних, виконавчих (вихідних). Кожне
змінювання стану будь-якого сигналу або кількох сигналів одночасно є
початком нового такту.
Період умикання елемента – неперервний ряд тактів, протягом яких
цей елемент перебуває у ввімкнутому стані. Період умикання елемента на
циклограмі позначають відрізком прямої лінії.
Період вимикання елемента – неперервний ряд тактів, протягом яких елемент перебуває у вимкненому стані. В періоді вимикання лінії на циклограмі немає.
Умикальний такт – такт, що передує періоду вмикання.
Вимикальний такт – такт, що передує періоду вимикання.
Умикальний період – відрізок часу, що складається із умикального такту і періоду вмикання без вимикального такту.
Вимикальний період – відрізок часу, що складається з вимикального такту і періоду вимикання без умикального такту. Це поняття вводять за наявності кількох періодів умикання.
Рис. 3.37. Зображення на циклограмі основних тактів і періодів