- •1.Винекнення та етапи розвитку пол.Економії.
- •2. Предмет Пол. Економії. Її місце в системі наук. Її функції.
- •3. Методи політ.Економії Її закони, принципи, категорії.
- •4. Економічні потреби суспільства, їх класифікація.
- •5. Закон зростання потреб.Соц-екон. Ефективність вир-цтва.
- •6. Взаємозв’язок потреб, виробництва і попиту.
- •7. Економічні інтереси.
- •9. Економічні ресурси та їх обмеженість.
- •10. Проблема економічного вибору. Межа виробничих можливостей.
- •11. Економічна система. Її сутність, структурні елементи.
- •12. Види економічних систем. Економічний усрій,сутність і місце в економічній системі.
- •13. Власність як економічна категорія.
- •14. Історичні типи та форми власності.
- •15. Натуральна та товарна форма організації вир-цтва.
- •16. Товарна форма вир-цтва
- •17. Товар та його властивості. Вартість і ціна, альтернативні теорії.
- •18. Виникнення та розвиток грошових відносин.
- •19. Сутність грошей. Альтернативні теорії грошей. Функції грошей.
- •20. Грошовий обіг та його закони. Сталість грошового обігу.
- •22. Трудові відносини: сутність і структура
- •23. З/п: сутність, форми, організація.
- •24. Теорії витрат вир-цтва.
- •25. Економічні та бухгалтерські витрати.
- •26. Валові, середні та граничні витрати.
- •27. Прибуток як економічна категорія. Норма прибутку...
- •28. Ринкові відносини, їх суб’єкти, об’єкти. Види ринку та його функції.
- •29. Попит і пропозиція. Ринкова рівновага. Ринкова ціна: механізм формування і функції.
- •30. Конкуренція та її сутність. Функції та форми конкуренції.
- •31. Конкуренція і моделі ринків.
- •32. Інфраструктура ринку,її основні елементи.
- •33.Домогосподарство як суб’єкт ринкових відносин.
- •35. Доходи та витрати домогосподарств. Розподіл доходів.
- •36. Суть підприємництва. Умови його існування. Ф-ції підприємця.
- •37. Підприємство як суб’єкт ринкової економіки. Види підприємств.
- •38. Капітал підприємства та його кругообіг.
- •39. Аграрне вир-цтво. Земельна рента її форми.
- •40. Капітал в сфері обігу. Торгівельний прибуток.
- •41. Позичковий капітал та позичковий процент.
- •42. Суспільне відтворення.Сутність та види.Просте та розширене.
- •43. Суспільний продукт. Його форми. Методи обчислення.
- •45. Національне багацтво.Його зміст і структура.
- •46. Економічне зростання, його зміст і типи
- •47. Економічні цикли: сутність, види. Економічні кризи
- •48.Зайнятість. Сутність і форми.
- •49. Неповна зайнятість та рівень безробіття.
- •50. Господарський механізм.
- •51. Державне регулювання суспільного відтворення. Планування та програмування.
- •52. Держава як суб’єкт економічних відносин.
- •53. Економічна система сучасного капіталізму.
- •54. Соціалістична економічна система.Її еволюція
- •55.Закономірності та особливості розвитку перехідних економік.
- •56.Світове господарство. Міжнародний поділ праці і спеціалізація.
- •57.Інтернаціоналізація господарських відносин і продуктивних сил.
- •58. Міжнародні економічні відносини. Їх форми.
- •59. Причини виникнення та сутність глобальних проблем.
- •60. Основні глобальні проблеми сучасності.
31. Конкуренція і моделі ринків.
Ознаки досконалої конкуренції
безліч продавців і покупців;
однорідність і подільність товарів, що продається;
відсутність бар'єрів для входу або виходу з ринку;
висока мобільність чинників виробництва;
рівний і повний доступ всіх учасників до інформації (ціни товарів)
раціональність учасників
відсутність трансакційних витрат або податків.
Монополія Один продавець протистоїть багатьом покупцям, причому цей продавець є єдиним виробником продукту, що не має, до того ж, близьких товарів-замінників. Така модель має такі характерні риси як:
а) продавець є єдиним виробником даного товару (продукту)
б) реалізований продукт унікальний тому, що немає його замінників;
в) монополіст має ринкову владу, контролює ціни, постачання на ринок
Ознаки монополістичної конкуренції:
-тип продукту неоднорідний
-багато дрібних фірм
-впливу на ціну майже не існує
-практично без обмежень можна ввійти в ринок.
Ознаки Олігополії:
-існують однорідні та неоднорідні продукти
-існує кілька великих фірм
-вплив на ціну здійснюється за принципом лідерства
-існують бар’єри при входженні на ринок.
32. Інфраструктура ринку,її основні елементи.
Під інфраструктурою ринку розуміють систему державних, приватних і громадських інститутів (організацій і установ) і технічних засобів, що обслуговують інтереси суб'єктів ринкових відносин, забезпечують їхню ефективну взаємодію та регулюють рух товарно-грошових потоків. Розрізняють організаційно-технічну, фінансово-кредитну та науково-дослідну інфраструктуру ринку.
До організаційно-технічної інфраструктури ринку належать товарні біржі й аукціони, торгові доми і торгові палати, холдингові й брокерські компанії, інформаційні центри та ярмарки, сервісні центри, різного роду асоціації підприємців і споживачів, транспортні комунікації і засоби оперативного зв'язку.
Фінансово-кредитну інфраструктуру ринку утворюють банки, фондові й валютні біржі, страхові та інвестиційні компанії, фонди профспілок та інших громадських організацій. Це - всі ті, хто здатен здійснювати і здійснює мобілізацію тимчасово вільних грошових ресурсів, перетворює їх у кредити, а потім і в капіталовкладення.
Науково-дослідницька інфраструктура ринку включає в себе наукові інститути з вивчення ринкових проблем, інформаційно-консультативні фірми, аудиторські організації, спеціальні навчальні заклади. Тут ми розглянемо лише деякі елементи інфраструктури ринку. Особливе місце серед елементів інфраструктури належить біржам. Біржа - це установа, де здійснюється купівля-продаж масових товарів (товарна біржа), цінних паперів (фондова біржа), валюти (валютна біржа), нерухомого майна (біржа нерухомого майна), робочої сили (біржа праці). Як правило, біржа - це приватне, акціонерне товариство, акції якого за стандартом не приносять дивідендів, а лише надають право здійснювати торгові операції.
33.Домогосподарство як суб’єкт ринкових відносин.
Домашнє господарство – це економічно відокремлена група населення, яка самостійно, власними зусиллями отримує дохід і самостійно здійснює витрати. Вона фактично співпадає з сім’єю, якій притаманні вказані риси. Наприклад, якщо дві чи три сім’ї, батьки, сини, внуки проживають разом і ведуть домашнє господарство не відокремлено, а спільно, то вони становитимуть одне домогосподарство. Якщо ж ці дві, три сім’ї розділились на окремі, господарюючі в домашніх умовах, суб’єкти, то це вже буде відповідно два чи три домогосподарства.
Економіка працює завдяки домогосподарствам і заради домогосподарств. Останні виступають основними споживачами кінцевої продукції, саме для них виготовляються предмети споживання, які задовольняють потреби людини. Отже, домогосподарство – основні покупці на ринку. Водночас вони і продавці на ринку, однак продавці не готової продукції, а ресурсів з яких виготовляються товари і послуги. Тобто домашнє господарство – це первинний елемент економіки, що складається з однієї чи більше осіб, які ведуть спільне господарство, виконуючи такі функції: забезпечення економіки факторами виробництва; використання зароблених при цьому коштів для поточного споживання товарів послуг і заощаджень з метою задоволення своїх потреб.
В Україні, якщо вважати склад сім’ї три чоловіка, налічується біля 16 млн. домогосподарств.