26. Валові, середні та граничні витрати.

Витрати виробництва — витрати різних видів економічних ресурсів (сировини, праці, основних засобів, послуг, грошей), безпосередньо пов'язані з виробництвом економічних благ.

Економічна теорія вирізняє такі основні види витрат виробництва фірми: постійні, змінні, валові (загальні), середні, граничні, альтернативні. Сучасні західні концепції класифікують витрати виробництва, беручи за критерій залежність або незалежність їх від обсягу виробництва.

Постійні витрати— витрати, величина яких не змінюється залежно від зміни обсягу випуску продукції і які фірма повинна сплачувати навіть тоді, коли вона нічого не виготовляє. До них належать грошові витрати на експлуатацію будівель, споруд і обладнання, орендна плата, виплата відсотків за кредитом, заробітна плата апарату управління, витрати на охорону.

Змінні витрати— витрати, величина яких змінюється залежно від зміни обсягу виробництва. Динаміка їх нерівномірна: починаючи з нуля, вони спочатку зростають дуже швидко разом зі зростанням виробництва. З подальшим розширенням обсягів виробництва виникає фактор економії, і змінні витрати зростають повільніше, ніж збільшується обсяг продукції.

Валові витрати (загальні витрати) є сумою постійних і змінних витрат за кожного конкретного обсягу виробництва.

Середні витрати — витрати на одиницю продукції, що випускається. Розрізняють загальні середні витрати, рівні частці від ділення повних витрат на обсяг виробництва; змінні середні витрати, рівні приватному від ділення змінних витрат на обсяг виробництва: постійні середні витрати, рівні приватному від ділення постійних витрат на обсяг виробництва.

Граничні витрати — витрати необхідні для випуску додаткової одиниці продукції найефективнішим (найдешевшим) чином.

27. Прибуток як економічна категорія. Норма прибутку...

Прибуток виступає ціллю підприємницької (виробничої) діяльності фірми. В загальному це - перевищення ціни (обсягу реалізації продукції) над середніми (або сукупними) витратами. Середній прибуток = Ціна - Середні витрати;

Валовий прибуток = Обсяг реалізації продукції - Валові витрати.

Таким чином, валовий прибуток є різниця між обсягом реалізації - доходом фірми і її витратами. Доход - Д дорівнює ціні -Р, помноженій на обсяг реалізованої продукції - Q:

Д = Р·Q; Таким чином, прибуток - П можна знайти за формулою:

П = Д - В = Р·Q -В; П = Р·Q -В;

Формула прибутку вказує, що він залежить від ціни реалізації продукції - Р, обсягу виробництва (реалізації) - Q та витрат - В. Чим виші ціни та більший обсяг виробництва, тим (при рівних інших умовах) більший прибуток. Чим менші витрати, тим, при рівних інших умовах, більший прибуток.

В зв'язку з таким підходом до прибутку, в залежності від того, які витрати враховуються при його обчисленні, виділяють бухгалтерський прибуток, економічний прибуток та нормальний прибуток. Бухгалтерський прибуток - це різниця між доходом і бухгалтерськими витратами; економічний прибуток - різниця між доходом і економічними витратами; нормальний прибуток - різниця між бухгалтерським та економічним прибутком. В принципі, нормальний прибуток -це сума, яка дорівнює неявним витратам.

Відношення прибутку до витрат зветься нормою прибутку.

Норма прибутку виражається в процентах, тому її формула має вигляд:П' = (Р · Q - В) / В*100;

Якщо норма прибутку дорівнює 20%, то це означає, що ціна одиниці товару перевищує собівартість (середні витрати) на 20%.

З формули видно, що норма прибутку визначається ціною реалізації, обсягом продажу та витратами: вона знаходиться в прямій залежності від ціни і обсягу виробництва і в оберненій залежності від витрат (собівартості продукції).