- •1.Винекнення та етапи розвитку пол.Економії.
- •2. Предмет Пол. Економії. Її місце в системі наук. Її функції.
- •3. Методи політ.Економії Її закони, принципи, категорії.
- •4. Економічні потреби суспільства, їх класифікація.
- •5. Закон зростання потреб.Соц-екон. Ефективність вир-цтва.
- •6. Взаємозв’язок потреб, виробництва і попиту.
- •7. Економічні інтереси.
- •9. Економічні ресурси та їх обмеженість.
- •10. Проблема економічного вибору. Межа виробничих можливостей.
- •11. Економічна система. Її сутність, структурні елементи.
- •12. Види економічних систем. Економічний усрій,сутність і місце в економічній системі.
- •13. Власність як економічна категорія.
- •14. Історичні типи та форми власності.
- •15. Натуральна та товарна форма організації вир-цтва.
- •16. Товарна форма вир-цтва
- •17. Товар та його властивості. Вартість і ціна, альтернативні теорії.
- •18. Виникнення та розвиток грошових відносин.
- •19. Сутність грошей. Альтернативні теорії грошей. Функції грошей.
- •20. Грошовий обіг та його закони. Сталість грошового обігу.
- •22. Трудові відносини: сутність і структура
- •23. З/п: сутність, форми, організація.
- •24. Теорії витрат вир-цтва.
- •25. Економічні та бухгалтерські витрати.
- •26. Валові, середні та граничні витрати.
- •27. Прибуток як економічна категорія. Норма прибутку...
- •28. Ринкові відносини, їх суб’єкти, об’єкти. Види ринку та його функції.
- •29. Попит і пропозиція. Ринкова рівновага. Ринкова ціна: механізм формування і функції.
- •30. Конкуренція та її сутність. Функції та форми конкуренції.
- •31. Конкуренція і моделі ринків.
- •32. Інфраструктура ринку,її основні елементи.
- •33.Домогосподарство як суб’єкт ринкових відносин.
- •35. Доходи та витрати домогосподарств. Розподіл доходів.
- •36. Суть підприємництва. Умови його існування. Ф-ції підприємця.
- •37. Підприємство як суб’єкт ринкової економіки. Види підприємств.
- •38. Капітал підприємства та його кругообіг.
- •39. Аграрне вир-цтво. Земельна рента її форми.
- •40. Капітал в сфері обігу. Торгівельний прибуток.
- •41. Позичковий капітал та позичковий процент.
- •42. Суспільне відтворення.Сутність та види.Просте та розширене.
- •43. Суспільний продукт. Його форми. Методи обчислення.
- •45. Національне багацтво.Його зміст і структура.
- •46. Економічне зростання, його зміст і типи
- •47. Економічні цикли: сутність, види. Економічні кризи
- •48.Зайнятість. Сутність і форми.
- •49. Неповна зайнятість та рівень безробіття.
- •50. Господарський механізм.
- •51. Державне регулювання суспільного відтворення. Планування та програмування.
- •52. Держава як суб’єкт економічних відносин.
- •53. Економічна система сучасного капіталізму.
- •54. Соціалістична економічна система.Її еволюція
- •55.Закономірності та особливості розвитку перехідних економік.
- •56.Світове господарство. Міжнародний поділ праці і спеціалізація.
- •57.Інтернаціоналізація господарських відносин і продуктивних сил.
- •58. Міжнародні економічні відносини. Їх форми.
- •59. Причини виникнення та сутність глобальних проблем.
- •60. Основні глобальні проблеми сучасності.
51. Державне регулювання суспільного відтворення. Планування та програмування.
Основні завдання ринкового механізму саморегулювання. Ринковий механізм саморегулювання дає можливість:
ефективно розподіляти ресурси для виробництва необхідних суспільству товарів;
успішно функціонувати за наявності навіть обмеженої інформації (досить мати дані про ціну на продукт і про витрати на його виробництво);
забезпечувати гнучкість і високий ступінь пристосування до умов, що змінюються.
оптимально використовувати результати НТП. Прагнучи отримати максимально високий прибуток, товаровиробники йдуть на ризик, вводять новітні технології, розробляють нові товари;
вільно вибирати і діяти споживачам і підприємцям (вони незалежні в прийнятті рішень, укладанні угод і т. ін.);
задовольняти різноманітні потреби, підвищувати якість товарів і послуг, швидше досягати ринкової рівноваги;
розширювати асортимент продукції, підвищувати її якість, знижувати витрати і тим самим підтримувати конкурентоспроможність продукції тощо.
Разом з тим, цілий комплекс питань не може бути вирішений за допомогою ринкових форм господарського механізму, а забезпечується впливом централізованих державних форм. Це, наприклад, такі питання:
збереження ресурсів, що не відтворюються;
формування економічного механізму захисту навколишнього середовища (тільки законодавчі акти можуть примусити підприємців вкладати кошти в екологічно чисте виробництво);
регулювання використання ресурсів, що належать усьому людству (наприклад, рибні багатства океанів);
створення стимулів для виробництва товарів і послуг колективного користування (наприклад, шляхи, громадський транспорт, освіта тощо); забезпечення права на працю і дохід, перерозподіл доходів;
забезпечення фундаментальних досліджень у науці; орієнтація на виробництво соціально необхідних товарів, а не на задоволення потреб тільки тих, хто має гроші; стимулювання тих рішень, які приносять дохід підприємцю.
52. Держава як суб’єкт економічних відносин.
Держава в економічному процесі:
відтворює умови конкуренції
виступає як покупець продукції
є суб’єктом, який несе грошові витрати
усуває причини відмови ринкового механізму.
Регулюючі функції держави в ринковій економіці зводяться до трьох основних – законодавчої, стабілізуючої, розподільчої.
Законодавча функція передбачає, що держава розробляє систему економічних, соціальних та організаційно-господарських законів і постанов, які створюють певні “правила гри”, тобто правові засади ринкової економіки, що є гарантом однакових прав і можливостей для усіх форм власності та господарювання.
З метою захисту конкуренції як основної умови і регулятора ринкової економіки держава розробляє і реалізує антимонопольне законодавство.
Стабілізуюча функція полягає у підтриманні високого рівня зайнятості та цінової рівноваги, а також стимулюванні економічного зростання. З цією метою держава: а) визначає цілі, напрями і пріоритети економічного розвитку, виділяє відповідні ресурси для їхньої реалізації, використовує грошово-кредитні та бюджетно-податкові підйоми; б) бере на себе організацію пропозиції центральних грошей; в) забезпечує зайнятість і стабільний рівень цін, проводячи відповідну фіскальну і кредитно-грошову політику, спрямовану на запобігання інфляції та безробіттю.
Розподільча функція пов’язана, з одного боку, з досягненням більш справедливого розподілу доходів у суспільстві, а з іншого – з більш ефективним розміщенням ресурсів у ринковій економіці.
Регулюючі функції держави в ринковій економіці є умовою досягнення балансу економіки на макрорівні, здійснення ефективної грошово-кредитної політики, соціального захисту малозабезпечених верств населення.