- •1.Загальна характеристика західноєвропейської літератури Середньовіччя (хронологічні межі, періодизація, світоглядна картина, мовна і жанрова система).
- •2. Література латинською мовою.
- •Проповідь. Збірник «Римські діяння».
- •3. Тематика та поетика ірландських саг. Образ Кухуліна.
- •4. Ісландська література. «Старша Едда». Поезія скальдів. Саги: тематика, художні особливості.
- •5. Давньогерманський героїчний епос. «Пісня про Гільдебранда». Англосаксонська «Поема про Беовульфа».
- •6. Пісня про роланда
- •7 Іспанський героїчний епос . Пісня про сіда
- •8 Особливості німецького героїчного епосу пісня про нібелунгів
- •9 Загальна характеритиска лицарської культури 12-13 ст
- •10 Тематика та поетика лірики провансальських трубадурів.
- •11. Рицарський роман. Класифікація рицарського роману.
- •12. Сюжетні джерела та характеристика роману про трістана і ізольду
- •13. Кретьєн де Труа та його роль у розвитку європейського роману.
- •14 Жанрова система міської літератури
- •15. Розвиток середньовічного театру. Зміст та жанри сердньовічної драми
- •15. Розвиток середньовічного театру. Зміст та жанри середньовічної драми.
- •16. Загальна характеристика доби Відродження.
- •17. Періодизація італійської літератури доби Відродження.
- •18. Італійський Передренесанс. Данте. І. Франко про Данте.
- •19. Творчість Франческо Петрарки.
- •20. Джованні Боккаччо та його «Декамерон»: жанрова своєрідність, тематика, художня майстерність.
- •21. Загальна характеристика Відродження у Німеччині.
- •22. Творчість Еразма Роттердамського. Аналіз твору «Похвала глупоті».
- •23. Передренесанс у Франції. Творчість Франсуа Війона. Св. Гординський як дослідник і перекладач поезії Франсуа Війона.
- •24. Загальна характеристика доби Відродження у Франції.
- •25. Гурток Маргарити Наварської, його роль у французькій літературі Відродження.
- •26. Франсуа Рабле та його роман «Гаргантюа і Пантагрюель.
- •27. Діяльність «Плеяди». Трактат дю Белле «Захист і звеличення французької мови».
- •28. Творчість п’єра Ронсара.
- •29. Загальна характеристика іспанського Відродження.
- •30 Іспанський роман доби відродження: ренесансно-лицарський, пасторальний, шахрайський. Особливості композиції, еволюція, зразки.
- •31. Життя і творчість Сервантеса.
- •32 Роман сервантеса дон кіхот: жанрова своєрідність, тематика, персонажі роману.
- •35. Загальна характеристика англійського Відродження.
- •36. Кентерберійські оповідання дж. Чосера
- •37. Утопія томаса мора. Анрова своєрідність
- •38. Життєвий і творчий шлях Шекспіра; періодизація творчості, «шекспірівські питання».
- •39 Тема дружби і кохання у сонетах шекспіра
- •40 Історичні хроніки шекспіра річард 3 і генріх 4
- •41 Загальна характеристика комедій шекспіра
- •42 Загальна характеристика трагедій шекспіра
- •43. Загальна характеристика літературного процесу XVII ст.
- •44.Класицизм як художня система. Філос основи. Естет засади. Представники
- •45 Бароко як художня система. Філ оснв ест зас. Предст.
- •46 Творчість корнеля. Аналіз тр сід
- •47 Творчість расіна. Особливості трагічного конфлікту
- •48. Мольєр як творець високої комедії. Аналіз тартюф, мазінтроп, дон-жуан
- •49 Французька класицистична проза
- •50 Французська преціозна література
- •51 Творчість гонгори як зразок іспанської барокової літератури
- •52. Тематика драматургії кальдерона
- •53. Англійська література 17ст
- •54 Джон донн і метафізична поезія
- •55. Творчість джона мільтона
- •56 Німецька література 17ст основні художні напрями
- •57. Гріммельсгаузен. Сімпліцій сіпліціссімус
8 Особливості німецького героїчного епосу пісня про нібелунгів
Процес християнізації цих земель завершився в IX ст., з ним зв'язана поява в цих краях письменності за допомогою латинського алфавіту. Протягом IX-X ст. відбулося відокремлення літератури від фольклору. У літературному процесі закріпились такі жанри народної творчості: байки, епічні пісні. Помітний слід в історії німецької літератури залишила епоха Оттонів (X - початок XI ст.). У цей період виникло чимало пам'яток латинською мовою, частина яких створювалась під впливом древньоримської літератури. Разом з тим демократично настроєні клірики проявляли інтерес і до народної творчості, письмово фіксували її пам'ятки. До XII ст. в Німеччині відбуваються значні соціально-економічні зрушення, у країні зростає роль рицарства, під впливом смаків якого мистецтво стає все більш мирським. Якщо раніше німецька література мала переважно релігійний характер, то в XII ст. виникають нові напрями, жанри, теми, сюжети світського характеру. Літературний процес стає різноманітним і яскравим. В XII-XIII ст. переживає розквіт поезія вагантів, під впливом Провансу та французької рицарської культури успішно розвиваються німецька рицарська лірика (міннезанг) та рицарський роман. Нових вершин досягає героїчний епос. Мова поезії стає більш гнучкою і мелодійною. Ці зміни започаткували шпільмани. На основі героїчної пісні з'являється розгорнута епічна поема - епопея, головний жанр шпільманівського епосу. На відміну від «шансон де жест», німецькі поеми не співаються - вони призначені для читання з рукопису. Кращими зразками героїчного епосу цього періоду є поеми «Пісня про Нібелунгів» і «Гудруна», цикл поем про Дітріха Бернського та ін. Німецький епос XII-XIII ст. сюжетно пов'язаний із старовинними героїчними піснями епохи великого переселення народів. великий вплив мала сучасність, особливо придворно-рицарська література з її культом служіння дамі, витонченими почуттями, вишуканою мовою «Пісня про Нібелунгів виникла на самому початку XIII ст.. Вперше поему було надруковано в 1757 р. в добу Просвітительства, коли в Німеччині пробудився інтерес до рідної старовини. «Пісня» виникла, напевно, у Південно-Східній Німеччині - саме там, у придунайських землях (в Баварії, Австрії), в основному відбувався процес перетворення давніх героїчних пісень у поеми. Більшість дослідників вважає, що творцем поеми був шпільман (а не клірик або лицар). вважають, що «Пісня» постала на основі двох старовинних героїчних пісень: 1) сказання про Брюнхільду і 2) сказання про загибель бургундів. Виявлено також сюжетну спільність «Пісні» з рядом скандінавських пам'яток («Старшою Еддою», «Еддою» Сноррі, «Сагою про Вйолсунгів» та ін.), Походження слова «нібелунги» не з'ясоване, його прийнято пов'язувати зі словом Nebel - туман, звідки «Нібелунги» - діти, сини туману.. В ній відбилися спогади про події великого переселення народів, про далекі мандри, переходи, кровопролитні битви. Зберігся в ній і суворий трагічний дух давніх германських сказань. Так, у германському епосі варварських часів велике місце займають мотиви кривавої помсти, родової й особистої честі. Це відображено і в «Пісні Породженням германської давнини є образ Хагена фон Троньє, першого васала бургундських королів. самовіддана служба сюзерену, заради неї Хаген готовий і на злочин, і на смерть. Світові варварського віроломства та кривавої нелюдськості, носіями яких є Хаген, Брюнхільда, протиставлений образ народного героя - Зігфріда, який, за словами Енгельса, став «жертвою підступ: ної зради». Улюблений народний герой - не історична особа, це героїзований казковий персонаж. З ім'ям Зігфріда в народній свідомості здавна пов'язане уявлення про нездоланну богатирську силу, свободу, радість і красу життя. Поема є цінним джерелом для вивчення світогляду, побуту та звичаїв придворно-рицарського середовища XII-XIII ст. Вона дає уявлення про будні та свята рицарських кіл: бенкети, полювання, рицарські змагання та інші розваги. Немало уваги в ній приділено рицарському поняттю честі, подружньої любові та вірності. «Автор «Пісні про Нібелунгів» бачить світ барвистим і яскравим, все описуване ним постає перед нами об'ємним і живим, і одним із засобів, за допомогою яких поетові вдається досягнути «ефекту присутності», є те, що він щедро ділиться з нами своїми зоровими враженнями В ній нема ні високого патріотичного пафосу французької поеми, ні глибокого почуття національної єдності іспанської пам'ятки. Головне в «Пісні про Нібелунгів» - мотив помсти, криваві чвари між родичами, пожадливість до золота, коштовностей. На відміну від них старофранцузький, іспанський, російський, сербський епоси розвивалися в умовах вже усталеної державності; в епосі цих народів основною є тема об'єднання та захисту батьківщини і народу від зовнішнього ворога Початок наукового вивчення «Пісні» поклали романтики. На початку XIX ст. К. Лахман і його послідовники вважали, що німецька епопея є результатом механічного поєднання анонімних народних пісень, розташованих в певному фабульному порядку (теорія редакційного зведення, або «чоток»). Але ця концепція (як і аналогічна теорія Г. Паріса у Франції) виявилась неспроможною. На сучасному етапі прийнята в основному концепція швейцарського вченого А. Хойслера. На основі глибокого і всебічного вивчення всього епічного матеріалу, що міг передувати виникненню «Пісні», він довів, що в основі поеми лежать дві короткі епічні пісні, які виникли ще в дофеодальний період в добу великого переселення народів. Текст «Пісні», створений на початку XIII ст., є завершенням тривалого розвитку і складної сюжетної і жанрової трансформації германського героїчного епосу. В епоху романтизму «Пісня про Нібелунгів» набула великої популярності і за межами Німеччини. Під впливом її створено ряд творів у літературі та мистецтві.