- •1.Загальна характеристика західноєвропейської літератури Середньовіччя (хронологічні межі, періодизація, світоглядна картина, мовна і жанрова система).
- •2. Література латинською мовою.
- •Проповідь. Збірник «Римські діяння».
- •3. Тематика та поетика ірландських саг. Образ Кухуліна.
- •4. Ісландська література. «Старша Едда». Поезія скальдів. Саги: тематика, художні особливості.
- •5. Давньогерманський героїчний епос. «Пісня про Гільдебранда». Англосаксонська «Поема про Беовульфа».
- •6. Пісня про роланда
- •7 Іспанський героїчний епос . Пісня про сіда
- •8 Особливості німецького героїчного епосу пісня про нібелунгів
- •9 Загальна характеритиска лицарської культури 12-13 ст
- •10 Тематика та поетика лірики провансальських трубадурів.
- •11. Рицарський роман. Класифікація рицарського роману.
- •12. Сюжетні джерела та характеристика роману про трістана і ізольду
- •13. Кретьєн де Труа та його роль у розвитку європейського роману.
- •14 Жанрова система міської літератури
- •15. Розвиток середньовічного театру. Зміст та жанри сердньовічної драми
- •15. Розвиток середньовічного театру. Зміст та жанри середньовічної драми.
- •16. Загальна характеристика доби Відродження.
- •17. Періодизація італійської літератури доби Відродження.
- •18. Італійський Передренесанс. Данте. І. Франко про Данте.
- •19. Творчість Франческо Петрарки.
- •20. Джованні Боккаччо та його «Декамерон»: жанрова своєрідність, тематика, художня майстерність.
- •21. Загальна характеристика Відродження у Німеччині.
- •22. Творчість Еразма Роттердамського. Аналіз твору «Похвала глупоті».
- •23. Передренесанс у Франції. Творчість Франсуа Війона. Св. Гординський як дослідник і перекладач поезії Франсуа Війона.
- •24. Загальна характеристика доби Відродження у Франції.
- •25. Гурток Маргарити Наварської, його роль у французькій літературі Відродження.
- •26. Франсуа Рабле та його роман «Гаргантюа і Пантагрюель.
- •27. Діяльність «Плеяди». Трактат дю Белле «Захист і звеличення французької мови».
- •28. Творчість п’єра Ронсара.
- •29. Загальна характеристика іспанського Відродження.
- •30 Іспанський роман доби відродження: ренесансно-лицарський, пасторальний, шахрайський. Особливості композиції, еволюція, зразки.
- •31. Життя і творчість Сервантеса.
- •32 Роман сервантеса дон кіхот: жанрова своєрідність, тематика, персонажі роману.
- •35. Загальна характеристика англійського Відродження.
- •36. Кентерберійські оповідання дж. Чосера
- •37. Утопія томаса мора. Анрова своєрідність
- •38. Життєвий і творчий шлях Шекспіра; періодизація творчості, «шекспірівські питання».
- •39 Тема дружби і кохання у сонетах шекспіра
- •40 Історичні хроніки шекспіра річард 3 і генріх 4
- •41 Загальна характеристика комедій шекспіра
- •42 Загальна характеристика трагедій шекспіра
- •43. Загальна характеристика літературного процесу XVII ст.
- •44.Класицизм як художня система. Філос основи. Естет засади. Представники
- •45 Бароко як художня система. Філ оснв ест зас. Предст.
- •46 Творчість корнеля. Аналіз тр сід
- •47 Творчість расіна. Особливості трагічного конфлікту
- •48. Мольєр як творець високої комедії. Аналіз тартюф, мазінтроп, дон-жуан
- •49 Французька класицистична проза
- •50 Французська преціозна література
- •51 Творчість гонгори як зразок іспанської барокової літератури
- •52. Тематика драматургії кальдерона
- •53. Англійська література 17ст
- •54 Джон донн і метафізична поезія
- •55. Творчість джона мільтона
- •56 Німецька література 17ст основні художні напрями
- •57. Гріммельсгаузен. Сімпліцій сіпліціссімус
16. Загальна характеристика доби Відродження.
Ренесанс був перехідною епохою від середньовічної культури до культури Нового часу. Термін «ренесанс» у точному розумінні слова стосується лише Італії XV— XVI ст. Відроджувачами почали називати себе саме італійці епохи Ренесансу, які надзвичайно високо оцінювали досягнення античної культури. Нова епоха усвідомлювала себе як відродження античного стилю мислення і чуттєвості. Звідси бере початок і власне назва «Ренесанс», або «Відродження».
Соціальною базою Відродження було піднесення італійських вільних міст-комун, які завдяки розвою ремісничого виробництва та зручному географічному розташуванню активно включалися у торгівлю між Європою і Сходом.Народжується нове розуміння світу, зв'язків природи, суспільства і людини. Відбувається становлення нового типу особи — розкріпаченої індивідуальності, якій властиві почуття свободи, самоцінності й багатства внутрішнього світу.
Істотною характеристикою Ренесансу є відродження античного мислення і науки. Звичайно, цією характеристикою Ренесанс не вичерпується. На відміну від середньовічної культури Ренесанс є світською культурою і таким світоглядом, який базувався на земних уподобаннях людини.
Доба Ренесансу характеризується піднесенням гуманістичних ідей. Ренесансний гуманізм висуває новий ідеал людини — самоусвідомлюючої творчої особи, покликаної пізнати і перетворити світ, відкрити себе і перетворити себе. Характерно, що в епоху Відродження май¬же зникає відмінність між наукою (як пізнанням буття), практично-технічною діяльністю (яку називали «мистецтвом») та художньою фантазією. Інженер і митець тепер не тільки «умілець», «технік» (як в античності або в Середні віки), але й Майстер, Творець. Гуманізм Ренесансу — це така типова свідомість, для якої характерні вільнодумство та світський індивідуалізм.
Велику роль в утвердженні гуманістичних ідей відігра¬ла Платонівська Академія у Флоренції, що існувала при¬близно з 1459 до 1521 рр.
Унікальність культурних здобутків Ренесансу полягає також у тому, що всі сфери суспільного життя вимірювали¬ся естетичною міркою — стосувалося це політики, придворного життя, побуту, повсякденного спілкування тощо. Ренесансний гуманізм відзначає тісний зв'язок з мисте¬цтвом. Основним об'єктом зображення в мистецтві стає людина, в якій гуманісти вбачали найвищу цінність і мету буття.
Загалом гуманістичне за змістом вчення прогресивних діячів Відродження відігравало провідну роль, становило значну опозицію феодалізму, утверджувало принципи демократії.
17. Періодизація італійської літератури доби Відродження.
Передренесанс(13-14 ст.) – активно працює Данте. Це доба звільнення селян від кріпосної залежності, послаблення могутності феодалів, поява антифеодальних програм і конституцій на зразок «Встановлення справедливості» у Флоренції.
Раннє Відродження (14 ст.) У цей період з´являються перші мануфактури . Це століття великого поета Франческо Петрарки, для якого найважливішим була «реальна, земна, внутрішньо вільна людина». У цю добу звичайна людина — купець, прядильник — стає героєм новел Джованні Бокаччо і Франко Саккеті — нової життєстверджувальної літератури.
Зріле відродження. (15 ст.) - час розквіту образотворчого мистецтва Відродження. У політичній еволюції Італії з кін. XIV ст. починається новий період: придушення народних повстань, встановлення олігархії, і, нарешті, встановлення тиранії.ідеал народності поступається загальнолюдському ідеалові «всебічно й гармонійно розвиненої особистості».
Пізнє Відродження (16 ст.) це доба небаченого розквіту мистецтва й філософії, доба Леонардо да Вінчі й Нікколо Макіявеллі. У літературі й образотворчому мистецтві виникає новий стиль — маньєризм. Індивідуалізм витісняється суб´єктивізмом, ідеалізація людини — спіритуалізацією або підкресленим інтересом до окремої, характерної риси.