57. Гріммельсгаузен. Сімпліцій сіпліціссімус

Ганс Якоб Крістофель фон Гріммельзгаузен1624-†1676) — творець барокового низинного роману. Творча і трагічна особистість.Народився під час війни, юність його припала саме на пік війниБрав участь у походах у ролі пажа, потім вже як воїн. По закінченню війни мандрував різними країнами, воював.. Відсутність нормальної освіти компенсував самоосвітою. Написав видатний твір класицизму "Сімпліцій Сімпліциссімус". Писав загалом шванки (сатирико-дидактичний жанр). Йому притаманні: антивоєнна тема та сатира.Вважав, що треба зображувати образи точки зору, а не персонажі.

"Сімпліций Сімпліциссімус"Виданий у 1669 р. Описує людину-пікаро (що не знає свого коріння).Назва перекладається як "простіше простого". Перші чотири роки знайденої дитини пройшли у любові до природи і людей. Ніхто не зає хто ця дитина. Відбувається ілюзія спокою, бо йде війна, що скоро доходить і до селища, де живе хлопчик. Автор стає на сторону селян, над якими знущаються. Поєднує гумор і сум. Вчинки оточуючих втрачають здоровий глузд.Доля кидає сироту в ліс. Самітник, що живе там, бере на себе виховання хлопчика. Солдат цей втратив все на війні, тому вирішив усамітнитися, жити на лоні природи. Згодом виявляється, що сирота - син солдата, який вижив у війні. Солдат виховує сина. Хоче, щоб він був ідеальним громадянином. Але цей громадянин може бути ідеальним тільки для ідеального суспільства.Відношення людей до Сімпліция негативне, з нього сміються, адже людина не може бути настільки люблячою і наївною. Він стає блазнем для війська. Сімпліций бачить уві снах філософські ідеї. Автор проводить героя різними країнами. Показує, що немає щасливих у світі. Люди божеволіють або вчаться пристосовуватися. Після війни Сімпліций перепробував багато професій, але душевно залишився калікою. Не зміг скласти родину і залишився самітником жити на безлюдному острові. Зрештою Симпліций знаходить спокій з самим собою. Герой відмовляється прийняти світ з його законами.Автор показує еволюцію героя. Боротьба добра і зла спотворює його душу. Він ще за життя пережив своє пекло. Під кінець життя його вже не можна назвати простим і наївним. Автор показує шлях Симпліция як шлях до деградації.Теми, вибрані у творі виявилися актуальними на той час. І віднесли твір до низинного бароко.Тогочасний читач полюбив цей твір за несподіванки. Після виходу твору з'явилося чимало наслідувань, але жодне з них навіть не стоїть поряд з "Симпліциссімусом".