- •1.Загальна характеристика західноєвропейської літератури Середньовіччя (хронологічні межі, періодизація, світоглядна картина, мовна і жанрова система).
- •2. Література латинською мовою.
- •Проповідь. Збірник «Римські діяння».
- •3. Тематика та поетика ірландських саг. Образ Кухуліна.
- •4. Ісландська література. «Старша Едда». Поезія скальдів. Саги: тематика, художні особливості.
- •5. Давньогерманський героїчний епос. «Пісня про Гільдебранда». Англосаксонська «Поема про Беовульфа».
- •6. Пісня про роланда
- •7 Іспанський героїчний епос . Пісня про сіда
- •8 Особливості німецького героїчного епосу пісня про нібелунгів
- •9 Загальна характеритиска лицарської культури 12-13 ст
- •10 Тематика та поетика лірики провансальських трубадурів.
- •11. Рицарський роман. Класифікація рицарського роману.
- •12. Сюжетні джерела та характеристика роману про трістана і ізольду
- •13. Кретьєн де Труа та його роль у розвитку європейського роману.
- •14 Жанрова система міської літератури
- •15. Розвиток середньовічного театру. Зміст та жанри сердньовічної драми
- •15. Розвиток середньовічного театру. Зміст та жанри середньовічної драми.
- •16. Загальна характеристика доби Відродження.
- •17. Періодизація італійської літератури доби Відродження.
- •18. Італійський Передренесанс. Данте. І. Франко про Данте.
- •19. Творчість Франческо Петрарки.
- •20. Джованні Боккаччо та його «Декамерон»: жанрова своєрідність, тематика, художня майстерність.
- •21. Загальна характеристика Відродження у Німеччині.
- •22. Творчість Еразма Роттердамського. Аналіз твору «Похвала глупоті».
- •23. Передренесанс у Франції. Творчість Франсуа Війона. Св. Гординський як дослідник і перекладач поезії Франсуа Війона.
- •24. Загальна характеристика доби Відродження у Франції.
- •25. Гурток Маргарити Наварської, його роль у французькій літературі Відродження.
- •26. Франсуа Рабле та його роман «Гаргантюа і Пантагрюель.
- •27. Діяльність «Плеяди». Трактат дю Белле «Захист і звеличення французької мови».
- •28. Творчість п’єра Ронсара.
- •29. Загальна характеристика іспанського Відродження.
- •30 Іспанський роман доби відродження: ренесансно-лицарський, пасторальний, шахрайський. Особливості композиції, еволюція, зразки.
- •31. Життя і творчість Сервантеса.
- •32 Роман сервантеса дон кіхот: жанрова своєрідність, тематика, персонажі роману.
- •35. Загальна характеристика англійського Відродження.
- •36. Кентерберійські оповідання дж. Чосера
- •37. Утопія томаса мора. Анрова своєрідність
- •38. Життєвий і творчий шлях Шекспіра; періодизація творчості, «шекспірівські питання».
- •39 Тема дружби і кохання у сонетах шекспіра
- •40 Історичні хроніки шекспіра річард 3 і генріх 4
- •41 Загальна характеристика комедій шекспіра
- •42 Загальна характеристика трагедій шекспіра
- •43. Загальна характеристика літературного процесу XVII ст.
- •44.Класицизм як художня система. Філос основи. Естет засади. Представники
- •45 Бароко як художня система. Філ оснв ест зас. Предст.
- •46 Творчість корнеля. Аналіз тр сід
- •47 Творчість расіна. Особливості трагічного конфлікту
- •48. Мольєр як творець високої комедії. Аналіз тартюф, мазінтроп, дон-жуан
- •49 Французька класицистична проза
- •50 Французська преціозна література
- •51 Творчість гонгори як зразок іспанської барокової літератури
- •52. Тематика драматургії кальдерона
- •53. Англійська література 17ст
- •54 Джон донн і метафізична поезія
- •55. Творчість джона мільтона
- •56 Німецька література 17ст основні художні напрями
- •57. Гріммельсгаузен. Сімпліцій сіпліціссімус
29. Загальна характеристика іспанського Відродження.
Перехід від Середніх віків до Відродження охоплює в Іспанії кінець XIV- перші три чверті XV ст. У цей час інтенсивно розвиваються народна поетична творчість і придворна аристократична література. В народній поезії XV ст. провідна роль належить романсу. Це ліричний або ліро-епічний вірш, який розвинувся переважно на грунті реконкісти і пройнятий духом патріотизму і незалежності. Згодом романс засвоюється також аристократичною поезією, йому належатиме помітна роль у розвитку літератури Відродження.
У XV ст. Іспанія була тісно пов'язана з Італією і досить добре ознайомлена з її культурою. Досвід італійської літератури, особливо творчість Данте, Петрарки і Боккаччо, засвоюється придворною літературою. Під сильним впливом Петрарки створюється в цей час в Іспанії сонет (маркіз де Сантільяна), з'являються в аристократичній літературі дидактичні поезії, алегоричні твори, епічні поеми, твори сатиричного характеру.
Формування гуманістичних ідей у ранній період відбувалося під значним впливом італійської культури і філософських ідей античності. Значна роль у гуманістичному русі належала університетам. Зокрема, центром наукової гуманістичної думки став університет в Алькала де Енарес.
Наприкінці XV ст. іспанська література вступила в період Відродження. В своєму розвитку вона спиралася як на досвід античної і гуманістичної літератури європейських країн, особливо Італії, так і на національну літературну традицію і народну творчість. Від самого початку в ній визначилися два напрями: один із них основувався на традиціях народної літератури, а другий, «учений» - на використанні античності. Перший напрям був провідним, у ньому найповніше проявився характер ренесансної літератури, визначений тими силами, що існували в іспанському народі і були породжені його героїчною історією. Багатовікова боротьба проти арабського загарбання, завойована ще в середні віки незалежність міст, селянські повстання, розмах військових і політичних дій держави, далекі морські подорожі - все це визначило високий рівень народної свідомості, виховувало почуття гідності й честі, відвагу, допитливий розум. Звідси й характерні риси іспанської літератури: демократизм, багата уява, пристрасність, органічне засвоєння й збереження народних поетичних форм. Водночас у своєрідних обставинах країни рано визначився розрив між ідеями Відродження і реальністю, що зумовило й раннє розчарування в гуманістичних ідеалах, і гострокритичне зображення реальної дійсності в літературі.
30 Іспанський роман доби відродження: ренесансно-лицарський, пасторальний, шахрайський. Особливості композиції, еволюція, зразки.
Формування гуманістичних ідей у ранній період відбувалося під значним впливом італійської культури і філософських ідей античності. Значна роль у гуманістичному русі належала університетам. Зокрема, центром наукової гуманістичної думки став університет в Алькала де Енарес, заснований 1508 р. Саме в університетському середовищі розвинувся іспанський «еразмізм» - вільнодумний рух, позначений сильним впливом творів Еразма Роттердамського. Іспанські «еразмісти» зневажливо ставились до католицьких догм, проявляли великий інтерес до релігійних і соціальних питань.Найвидатнішим іспанським ученим-гуманістом раннього Відродження був Хуан Луїс Вівес (1492- 1540). Вівес гостро виступав проти схоластики і протиставляв їй новий метод пізнання, заснований на досліді.
Одним з перших найбільш значимих явищ іспанської літератури раннього Ренесансу був твір Фернандо де Рохаса «Трагікомедія про Калісто і Мелібею», відомий також під назвою «Селестина». Жанр твору визначити не просто. Це прозова розповідь, яка має ознаки роману, але подана вона в формі діалогу.Рицарський роман. риси середньовічного авантюрно-героїчного рицарського роману і з гуманістичним змістом.В Іспанії були створені численні рицарські романи, але найвизначніший з них перший роман - «Амадис Гальський», написаний Гарсі Ордоньєсом де Монтальво і надрукований у 1508 р. «Амадис Гальський» відзначається захоплюючим авантюрним сюжетом, легким для сприйняття стилемТвори цього жанру відповідали тогочасним настроям,в творі здебільшого панувала атмосфера вигадки й нестримної фантазії, які протистояли реальній дійсності. Тому гуманісти згодом гостро виступили проти цих творів, особливо нищівного удару завдав їм своєю сатирою Сервантес..
Шахрайський роман. Наприкінці раннього періоду Відродження виник інший різновид розповідного жанру, названий шахрайським, або пікарескним (ісп. рісаго - шахрай) романом, який протягом наступних ста років залишався одним із провідних жанрів в іспанській літературі. Звичайно в творах такого типу розповідається історія життя людини, з дитинства позбавленої засобів до життя. Герой історії вдається до різних занять, буває серед різних людей, зазнає багато пригод і злигоднів, навчається всіляких шахрайств і хитрувань і зрештою досягає певного матеріального благополуччя. Історія розгортається на фоні реального повсякденного життя. В сюжеті шахрайського роману немає романтичної любовної інтриги. Розповідь у ньому ведеться від першої особи, оповідачем виступає сам герой.
Першим шахрайським романом був твір «Життя Ласарильйо з Тормеса», опублікований у .1554 p., а написаний значно раніше, можливо ще в 20-ті роки. Імені автора встановити не вдалось.
Відзначився у цьому жанрі Матео Алеман (1547-1614). Великий успіх мав його роман «Гусман з Альфараче», в якому яскраво зображено побут і звичаї в Іспанії кінця XVI- початку XVII ст. Пасторальний роман. В умовах іспанської соціальної дійсності другої половини 16ст. у багатьох письменників-гуманістів захиталася віра в можливість здійснення гуманістичного ідеалу всебічно розвиненої людини. З такими настроями пов’язується розвиток пасторалі, утопічний світ якої протиставляється неприйнятній, дисгармонійній реальності.. Першим і найкращим твором цього жанру був роман «Діана» Хорхе Монтемайора (1520-1561), відомого також ліричними поезіями. Монтемайор зображує ідеальних героїв в ідеальному світі прекрасної природи. Увага автора зосереджена не так на розвитку дії, як на відтворенні внутрішнього життя персонажів, їхніх почуттів і переживань. Це зумовлює ліричний тон твору.