Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ОЕВС екзамен.docx
Скачиваний:
40
Добавлен:
17.09.2019
Размер:
114.98 Кб
Скачать
  1. .Що покладено в основу законодавчої регламентації в вегеринарній медицині? Суть Закону України "Про ветеринарну медицину».

В основу законодавчої регламентації ветеринарної справи покладені досягнення науки та практики в галузі ветеринарної медицини. При цьому враховані матеріально-технічні можливості і організаційно-господарські умови. Ветеринарне законодавство є результатом творчої праці великого колективу спеціалістів ветеринарної медицини. Проекти інструкцій, настанов та правил найчастіше розробляють науково-дослідні установи ветеринарної медицини, потім їх обгрунтовують у керівних ветеринарних органах.

Багато інструкцій та правил з ветеринарно-санітарної справи попередньо погоджують з зацікавленими відомствами. Це роблять з метою повного обліку особливостей тієї галузі, на яку розповсюджується дія даної інструкції. Положення та вказівки часто попередньо обговорюються широкими колами працівників ветеринарної медицини, а потім затверджуються з врахуванням критичних зауважень і даних передового досвіду.

Закон України “Про ветеринарну медицину”, прийнятий Верховною Радою України 15 листопада 2001 року, регулює діяльність органів та спеціалістів ветеринарної медицини.

Це державний закон, що визначає завдання служби ветеринарної медицини, права та обов‘язки спеціалістів ветеринарної медицини державної мережі, колективних, сільськогосподарських, промислових підприємств, керівників господарств і індивідуальних власників з питань збереження поголів‘я, попередження та ліквідації заразних хвороб тварин, по охороні населення від захворювань, що передається людині.

Порушення вимог Закону “Про ветеринарну медицину” розглядається як порушення будь-якого закону України з певною відповідальністю винних.

У цьому нормативному акті викладені основи організації ветеринарної справи, що відповідають завданням розвитку тваринництва, чітко говориться про систему державної ветеринарної медицини, компетенції органів її управління, державний ветеринарний контроль та нагляд, карантин тварин, міжнародне співробітництво тощо.

Законом України “Про ветеринарну медицину” покладено керівництво службою ветеринарної медицини в країні на Міністерство аграрної політики України, яке на виконання закону, постанов та розпоряджень уряду видає інструкції, положення, настанови та інші документи, обов‘язкові для виконання усіма міністерствами, відомствами й іншими організаціями та громадянами.

У Законі “Про ветеринарну медицину” накреслені організаційні принципи служби ветеринарної медицини в Україні , в ньому передбачені єдині загальнодержавні норми та правила з ветеринарної медицини.

Основу Закону складають загальні правила охорони тварин від хвороб, а також найважливіші положення з організації ветеринарних заходів.

ІЗ.Територіальні органи управління ветеринарної медицини Тсриторіальні органи управління ветеринарної медицини.

Керівництво ветеринарною медициною в областях, містах Києві та Севастополі здійснюють відповідно гол. управління державної ветеринарної медицини в областях, м. Києві та Севастополі. їх очолюють головні державні інспектори ветеринарної медицини - начальники управлінь, які призначаються на посади Державним комітетом ветеринарної медицини з державною інспекцією ветеринарної медицини за погодженням з обласною. Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Керівництво ветеринарною медициною в районах, містах здійснюють відповідно гол. у правління державної ветеринарної медицини з державною інспекцією ветеринарної медицини в районах.. Управління очолюють головні державні інспектори ветеринарної медицини - начальники управлінь, які призначаються на посади начальником управління державної ветеринарної медицини з державною інспекцією ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, гол управління державної ветеринарної медицинив області з державною інспекцією ветеринарної медицини за погодженням із відповідними місцевими державними адміністраціями.

Регіональні служби державного ветеринарно-санітарного контролю України на державному кордоні та транспоргі очолюють начальники, які призначаються на посаду Державним комітетом ветеринарної медицини з державною інспекцією ветеринарної медицини.