42.Економічна сутність, завдання та функції зооветеервісу.

За тривалий час свого розвитку система зооветеринарного поста­чання країни зазнала багато всіляких перетворень і реорганізацій. До 1991 року ветеринарна медицина України практично не мала своєї виробничої бази. Власне виробництво зооветтоварів становило лише 18-20% від потреби, а майже 55% препаратів до загальної кількості їх по­ставок надходило з Росії. Крім того, щорічно Україна одержувала за ра­хунок імпортних поставок препаратів та обладнання на суму 45-50 мільйонів крб. У 1991 році поставки імпортних препаратів майже припи­нилися, а система зооветпостачу опинилась у скрутному становищі.

МСГ України у жовтні 1991 року приймає рішення про створення Української виробничо-комерційної корпорації із зоотехнічного і ветери­нарного постачання "Укрзооветпромпостач".

На цьому етапі до складу корпорації увійшли або стали її засновни­ками 25 самостійних державних підприємств "Облзооветпостач" з розгалуженою мережею районних аптек, а також державне підприємство "Укрветпромпостач" (м. Бровари).

Корпорація стала координуючим центром спільної роботи колекти­вів - засновників та членів корпорації в умовах ринкових відносин щодо забезпечення потреб ветеринарної медицини, тваринництва країни в необхідних засобах лікування та профілактики, здійснення загальної державної політики впровадження цієї важливої галузі народногоспо­дарського комплексу.

Корпорація є базовою організацією з матеріально-технічного забез­печення Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України.

Відповідно до Постанови КМ України від 3 серпня 1998 року №1198 "Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру" і згідно з наказом Мінагропрому від 25 травня 1995 року № 214 корпорацію "Укрзооветпромпос­тач" включено до функціональної підсистеми захисту сільськогосподар­ських тварин і рослин єдиної державної системи запобігання та реагу­вання на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру.

Після створення корпорації почалося реформування системи зооветпостачання на нових засадах.

Основними завданнями зооветеринарного сервісу є :

• охорона території України від занесення з інших держав або з карантинної зони збудників заразних хвороб тварин:

• профілактика, діагностика та лікування інфекційних, інвазійних і незаразних хвороб тварин;

• контроль за випуском для реалізації доброякісних у ветеринарно-санітарному відношенні продуктів та сировини тваринного походження;

• захист населення від хвороб, спільних для тварин і людей;

• контроль за переміщенням, експортом та імпортом тварин, продуктів та сировини тваринного походження, ветеринарних препаратів, кормів тощо;

• контроль якості засобів захисту тварин, засобів ветмедицини та кормових добавок.

Економічне значення ветеринарної справи визначається, з одного боку, збитком, який наносять тваринництву хвороби худоби та птиці, а з іншого боку – тим ефектом, які дають ветеринарні заходи в скороченні цих збитків.

Критерієм для загальної оцінки ефективності ветеринарних заходів прийнято вважати відсутність ( зниження) захворюваності та смертності тварин, високий процент збереження поголів‘я чи отримання приплоду. Непрямим показником цієї ефективності може слугувати і збільшення продуктивності тварин. Практика засвідчує, що ефективність спеціальних ветеринарних заходів вища там, де краще організована ветеринарна справа взагалі та ветеринарний сервіс зокрема.