78.Списки а,в,с, міжнародного епізоотичного бюро.

МЕБ організувало Всесвітню службу інформації. Усі країни-члени МЕБ, а також деякі країни, що не є його членами, регулярно 1 раз на місяць направляють дані про виникнення неблагополучних пунктів з ін­фекційних захворювань, що відносяться до списку А: ящур, везикуляр­ний стоматит, везикулярна хвороба свиней, чума великої рогатої худо­би, чума дрібних жуйних, контагіозна плевропневмонія великої рогатої худоби, нодулярний дерматит, лихоманка долини Ріфт, блутанг, віспа кіз і овець, африканська чума коней, африканська чума свиней, класич­на чума свиней, грип птахів, Ньюкасльська хвороба.

Один раз у квартал країни направляють інформацію з хвороб спис­ку В (90 інфекційних хвороб великої рогатої худоби, коней, свиней, пта­хів, риб, бджіл, хутрових звірів), раз у рік - по хворобам списку С, для боротьби з якими необхідне міжнародне співробітництво. При появі осо­бливо небезпечних хвороб у країнах, де до цього захворювання не ре­єструвалося, інформацію негайно телеграфом направляють у МЕБ.

1. Положення по 17 хворобах списку А.

2. Положення по 12 хворобах списку В.

3. Положення по 19 хворобах списку С.

79.Підготовка фахівців ветеринарної медицини.

Після набуття Україною незалежності пройшло реформування і на­вчальних закладів ветеринарного профілю. На даний час в Україні підго­товку ветеринарних лікарів ведуть 12 вузів. Спеціалістів середньої ланки готують в 25 технікумах і коледжах. У 1992 р. організований Інститут піс-лядипломного навчання керівників і спеціалістів вет. медицини (Б. Церк­ва).

У відповідності до Закону "Про ветеринарну медицину" підготовку спеціалістів ветеринарної медицини проводять лише стаціонарно.

Випускникам ветеринарних навчальних закладів відповідно до За­кону України "Про освіту" присвоюється кваліфікація:

• молодшого спеціаліста (фельдшера ветеринарної медицини) відповідні технікуми вет. медицини, коледжі;

• лікаря ветеринарної медицини - факультети ветеринарної ме­дицини аграрних університетів, академій;

• магістра ветеринарної медицини - факультети ветеринарної ме­дицини аграрних університетів, академій, що мають відповідний серти­фікат.

80. Спеціалізація навчання на факультетах ветеринарної медицини.

23 січня 1996 року Президентом України був виданий Указ №77/96 "Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів".

Цим указам встановлено, що вищі навчальні установи України здій­снюють підготовку спеціалістів:

• за рахунок коштів Державного бюджету України для роботи в державному секторі народного господарства;

• за рахунок коштів відповідних юридичних та фізичних осіб – для роботи у недержавному секторі народного господарства;

• за рахунок власних коштів - для роботи у державному і недер­жавному секторі народного господарства (за бажанням).

Встановлено, що особи, які навчаються за рахунок державних кош­тів, укладають з адміністрацією вищого навчального закладу угоду, за якою вони зобов'язуються після закінчення навчання та одержання від­повідної кваліфікації працювати в державному секторі народного госпо­дарства не менше, ніж 3 роки.

Порядок працевлаштування випускників, які закінчили вищі навча­льні установи за рахунок коштів відповідних юридичних та фізичних осіб, визначається угодами між ними.

Випускники, які закінчили вищі навчальні установи за власний раху­нок, мають право обирати місце працевлаштування за особистим ба­жанням.

У розвиток цього Указу Кабінет Міністрів 22 серпня 1996 року за №992 прийняв постанову "Порядок працевлаштування випускників ви­щих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням".

У цій постанові висвітлені наступні питання:

• права й обов'язки замовників та випускників;

• порядок працевлаштування випускників, які навчались за держа­вним замовленням;

• соціальні гарантії та компенсації.