8. Що такс установа ветеринарної медицини? Ознаки установи ветеринарної медицини. Поняття "юридична особа", "фізична особа"

9. Під установою розуміють організацію яка веде роботу в визначеній галузі. В практичній ветеринарній медицині більшість організацій відносять до категорії установ.

Суттєвими ознаками установ ветеринарної медицини є :

1. Проводить силами колективу фахівців ветеринарні заходи.

2. Утримується , в більшості, за рахунок державного бюджету.

3. Має стабільну ( типову) організаційну структуру та регламентований штат працівників.

4. Виконує свою роботу на підставі складених планів та позапланово, при виникненні необхідності.

Юридична особа - згідно основ громадянського законодавства України - це організації, які мають відокремлене майно, можуть від свого імені придбати майнові й особисті немайнові права та нести обов‘язки, бути пошукачами та відповідачами в суді, арбітражі.

Юридичними особами також є установи та інші державні організації, які фінансуються за рахунок держбюджету та мають самостійний кошторис, керівники, яких користуються правами розпорядників кредитів.

Ветеринарні установи також можуть бути юридичними особами.

Фізична особа – це

9.Дайте визначення, що таке»Встеринарнє законодавство»Що с предметом законодавства з питань ветеринарної медицини.

Законодавство про ветеринарну медицину – це Конституція України, Закон “Про ветеринарну медицину”, постанови Верховної Ради та Кабінету Міністрів і інші урядові акти, що регламентують організаційні питання ветеринарної медицини, а також видані органами управління ветеринарною службою положення, інструкції, правила, настанови, вказівки та інші нормативні документи з загальних і спеціальних питань ветеринарної медицини.

Предметом законодавства з питань ветеринарної медицини є :

• Ветеринарні заходи, обов‘язкові для виконання в господарствах, підприємствах, зайнятих розведенням і вирощуванням тварин;

• Обов‘язкові зоогігієнічні та ветеринарно-санітарні правила утримання, годівлі і виробничого використання тварин;

• Порядок та умови карантинування тварин; охорони господарств, населених пунктів, територій, водойм від занесення збудників заразних хвороб;

• Ветеринарні вимоги при реалізації тварин, продуктів та сировини тваринного походження;

• Правила ветеринарно-санітарної експертизи;

• Способи та умови застосування біологічних, хіміотерапевтичних та дезінфікуючих препаратів, їх дозування;

• Методики проведення діагностичних досліджень, спрямованих на виявлення заразних хвороб тварин та інших спеціальних заходів;

• Порядок та критерії оцінки результатів діагностичних досліджень;

• Норми витрат праці спеціалістів ветеринарної медицини на виконання ветеринарних робіт;

• Система державного контролю та нагляду, порядок його організації, гарантії прав посадових осіб, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний контроль і нагляд;

• Право на ветеринарну діяльність спеціалістів з вищою та середньою ветеринарною освітою;

• Система та порядок фінансування ветеринарної діяльності;

• Організаційна структура служби ветеринарної медицини;

Правові питання ветеринарної справи

10. Які основні завдання держави в галузі ветеринарної медицини.

На ветеринарні органи та посадових осіб служби ветеринарної медицини покладений обов‘язок доводити до відому керівників господарств, підприємств, працівників тваринництва і населення основні положення ветеринарного законодавства, організовувати виконання закону та виданих у його розвиток документів, безпосередньо на тваринницьких і інших підприємствах та в організаціях.

З іншого боку, багато залежить від контролю за виконанням закону, від його організації та дієвості. В коло обов‘язків кожного спеціаліста ветеринарної медицини входить систематична перевірка виконання вимог закону.

Законодавство з питань ветеринарної медицини періодично видається у вигляді збірників : в яких публікується текст Закону України “Про ветеринарну медицину”, всі інструкції, настанови, правила, вказівки тощо.

Важливе значення має видання органами місцевої влади обов‘язкових рішень з питань ветеринарної медицини, в яких викладаються ті чи інші положення Закону, вказуються конкретні заходи, що сприяють його виконанню.

Як правило, вони стосуються заходів боротьби з епізоотіями, виконання на території області, району, міста певних ветсансправил, організації ветеринарного обслуговування тваринництва тощо.

Ці рішення є обов‘язковими і відіграють велику роль у покращенні ветеринарного стану тваринництва.

Розробка та внесення на розгляд місцевих органів влади проектів рішень є обов‘язком органів ветеринарної медицини областей, головних державних інспекторів ветеринарної медицини міст, районів.

Крім рішень, органи ветеринарної медицини періодично видають збірники, випускають брошури, листівки, плакати про вимоги Закону, правила охорони тваринницьких господарств від занесення інфекцій тощо.

Значну допомогу органам ветеринарної медицини та спеціалістам зобов‘язані надавати органи державної влади – державні адміністрації, Ради народних депутатів сіл, районів, областей.