- •1.Креативнысть як особистісна здатність до творчості.
- •2. Психоаналітична теорія творчості.
- •3. Гуманістична теорія творчості.
- •4. Творчість. Зміст поняття. Види творчості.
- •5. Творчість як діяльнісний спосіб життя людини
- •6. Стадії творчого процесу.
- •7. Здібності, обдарування, талант. Психологія геніальності.
- •8. Типологія творчості
- •9. Мотивації творчої діяльності людини.
- •10. Творча уява. Фантазія.
- •11. Вікові особливості прояву творчих здібностей індивіда.
- •12. Методи активізації творчого мислення
- •13. Психофізіологія творчості. Функціональна асиметрія кори великих півкуль.
- •14. Креативне середовище як чинник розвитку особистості.
14. Креативне середовище як чинник розвитку особистості.
Мікро середовище може здійснювати суттєвий вплив на такі сторони креативності, індивідуальну, мотиваційну, когнітивну й поведінкову.
Креативне середовище пов'язане із соціальною системою управління і може стосуватись тільки демократичних засад розвитку суспільства. Прийняття і стимулювання творчої особистості є вагомим кроком вперед як для великої соціальної групи, яка потребує реформ, інновацій (інакше відбудеться стагнація), так і для самореалізації особистості, яка презентує себе у творчому продукті. Крім того, розвитку характеристик творчого мислення сприяє деяка екстраординарність ситуації, в якій знаходиться індивід, необхідність ризику; при цьому повинен бути забезпечений сам психологічний захист суб'єкта, щоб запобігти його актуалізації.
Когнітивний аспект креативності передбачає реалізацію креативних властивостей на поведінковому рівні: вироблення відповідних поведіикових автоматизмів, способів дій. Вони виробляються за рахунок научіння: наслідування деяких дій . Тому мікросередовище, сприяючи формуванню креативності на і юнедінковому рівні, повинно вміщувати взірці креативної поведінки і відповідні способи їх подачі. Проте, щоб подібні взірці тільки і були присутні в мікросередовищі, а не нав'язувались.
Щоб дитина могла у навколишньому середовищі самостійно знаходити і виділяти проблемні ситуації і задачі, її діяльність повинна бути відповідно організована. Але будь-яке, навіть найкраще налагоджене, предметне середовище залишається мертвим без головної дійової особи у процесі виховання творчої особистості - вихователя.
Велику роль у розвитку творчості дитини відіграє спільна творчість дитини і дорослого. Дорослий уже здобув досвід, який досить обмежує творчу активність, оскільки суспільство, стимулюючи творчість дитини, підтримує варіативну поведінку у дитинстві, часто перешкоджає їй у дорослому віці.
У спільній творчості дорослий може отримати нове бачення, а дитина - особистість. Зміцнюючи особистість дитини, дорослий надасть їй стійкості у майбутній дорослій творчості.
Виходячи із розуміння впливу мікросередовища на формування креативності особистості, завдання, яке стоїть сьогодні перед психологопедагогічною службою (на рівні інститутів соціалізації), полягає у створенні креативного середовища як одного із чинників розвитку та становлення творчої особистості.