Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
2_psikholog_ya_tvorchost.doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
16.09.2019
Размер:
131.07 Кб
Скачать

8. Типологія творчості

Найбільш узагальнена із всіх типологій - це типологія поділу на «теоретиків» й «емпіриків». Класифікація фізика Луї де Бройля базується на різних видах наукової діяльності: її емпіричного й тео­ретичного рівнів (теоретиків й експериментаторів). Емпіриків вирі­зняють велика спостережливість, цікавість, віртуозне використання порівняльного аналізу. Значущість їх у тому, що зроблені ними від­криття слугують вихідною інформацією для наукового прориву, який реалізується теоретиками. Сильна ж сторона теоретиків - аналітич-ність, раціональність мислення, менш виражена емоційність. Вопи не такі спостережливі, як емпірики, проте не настільки довірливі. Типологія, за духом близька до попередньої, запропонована В. Освальдом, який виокремлює «романтиків» і «класиків». Його класифікація будувалась на критерії швидкості розумових проце­сів. На його думку, романтики (революціонери науки) за досить невеликий проміжок часу можуть дати велику кількість взірців тво­рчої продукції. Вони вважають, що відкриття визначаються не ре­зультатами досліджень, а яскравими спалахами уяви, які можуть виникати і при відсутності цілісної картини. Коли в матеріалі є «біла пляма», вони заповнюють відсутні деталі гіпотезою, що опи­рається на інтуїцію. Класику потрібен час, протягом якого він ство­рює небагато, але взірці створеного ним продукту є зрілими. З їх точки зору те, що не спостерігається у досвіді, не можна викорис­тати у науковому обґрунтуванні.

Виокремлені рівні інтелектуальної активності співвідносяться з відповідними типами творчості.

Перший - «стимульно-продуктивний».

Цей рівень відповідає прийняттю і продуктивному рішенню за­дач, що стоять перед людиною. При цьому в рамках уже поставле­них проблем особи даного типу творчості здатні на сміливі гіпотези і оригінальні знахідки.

Другий рівень - «евристичний».

Характеризується тим, що досліджувані відкривають нові зако­номірності емпіричним шляхом. Вони мають досить надійний засіб вирішення завдань, вміють аналізувати склад, структуру своєї дія­льності, порівнюють між собою окремі завдання, що спонукає їх продукувати нові, оригінальні засоби їх вирішення. Це рівень емпі­ричних відкриттів, він обмежений. Кожна нова знайдена закономі­рність оцінюється і переживається самим євристом як відкриття, творча знахідка. В той же час оцінюється як новий лише «свій» спот сіб, який дозволить йому вирішити поставлені перед ним завдання. Третій рівень - «креативний».

Виявлена досліджуваним емпірична закономірність стає само­стійною проблемою, заради якої він готовий звузити запропонова­ну йому в експерименті діяльність. Цей рівень значно відрізняється від попереднього тим, що тут суб'єкт виводить «нові пізнавальні цілі», нова мета його діяльності виникає у процесі розв'язання за­дач і полягає у визначенні внутрішніх причин і закономірностей виявлених протиріч.

9. Мотивації творчої діяльності людини.

Творча діяльність зумовлена, в основному, внутрішніми сила­ми - бажанням, прагненням, пристрасним пориванням тощо. Без­перечно і те, що у багатьох випадках творча діяльність людини ви­значається обов'язком - перед суспільством, сім'єю та ін. Мотив повинності - одна з найважливіших соціальних спонук людської творчості, діяльності в цілому (І.Т. Кучерявий, О.І. Клепіков).

Внутрішні мотиви творчої діяльності людини

1. Реалізація генетично закладеної у людини пошукової потреби. Кожний індивід з перших днів свого життя активно досліджує

середовище, в яке він потрапив, і намагається його пристосувати для свого існування. Реалізація природної пошукової потреби (ці­кавість) змушує аналізувати ситуацію, робити висновки, приймати творчі рішення.

2. Інстинкт самозбереження, продовження роду і виживання.

В екстремальних умовах життя людини спостерігається спалах творчих дій і вчинків, спрямованих на збереження життя і його про­довження.

3. Задоволення первинних матеріальних потреб (їжа, одежа і т.д.).

Значна частина світового патентного фонду містить у собі тво­рчі рішення, спрямовані на задоволення власне цих потреб людини (винахід молотка, телевізора та ін.).

4. Задоволення первинних духовно-соціальних потреб ( визнання, любов, самореалізація, саморозвиток).

Це потреба в емоційному контакті з іншими людьми, знаходжен­им своєї ролі й індивідуального смислу свого існування в соціумі, а ракож свого статусу, який визначається кількістю впливів, що здійс­ни ноться на інших. Людина починає самоутверджуватись, оцінюва­ні себе і очікує такого ж визнання з боку оточуючих. Ця постійно іростаюча потреба є одним із сильних мотивів проявів творчості.

При задоволенні первинних матеріальних потреб проявляють­ся духовні потреби як ідеальна форма життя, до якої прагне кожна людина в глибині душі. Це відчуття інтересу до життя, краси і радо­сті буття, доброти і взаєморозуміння між людьми, почуття власної необхідності для інших, виконання своєї місії.

Творчість завжди включає діяння для інших, а тому розгляда­ється як головна духовна потреба, яку необхідно розвивати.

5. Користолюбство, кар'єризм.

Прагнення бути владним і багатим для деяких людей є сильним мотивом розвитку своїх творчих здібностей. Вірогідно, це пов'яза­но із задоволенням особистішої потреби у безпеці і виживанні.

6. Лінь, небажання тратити свою енергію, паразитизм.

Існує думка, що лінь і бажання людини паразитувати на навко­лишньому середовищі є однією із рушійних сил розвитку людства, особливо на його ранніх стадіях.

Втомилась первісна людина шукати корінці для свого прожи­вання і зайнялась землеробством, лінь було полювати на мамонта придумала ловчу яму, втомилась ходити пішки - з'явились кінна упряжка, автомобіль, паровоз та ін.

Зовнішні мотиви творчої діяльності людини

1. Задоволення потреби сім'ї, країни, людства у своєму збере- женні і розвитку.

Тут можна навести широкий ряд прикладів прояву творчості для задоволення цієї потреби - від загальних винаходів (сімейних зокрема) до супутникового зв'язку.

2. Наслідування ідеології, культури і міфів суспільства.

Кожна особистість тією чи іншою мірою піддана впливу куль­тивованої у певній спільноті ідеології, а також загальновизнаним міфам і забобонам. Ці елементи стимулюють і спонукають прояв творчої активності людини, спрямованої на задоволення потреби , підтриманні і збереженні тієї спільності, в якій вона знаходиться.

3. Почуття моди (стадності). Бажання бути не гірше за інших.

Цей мотив особливо розвинений у тих спільностях, де поняття «бути не таким, як усі» означає порушення загальноприйнятих пра вил і норм, а значить відчувати неприйняття суспільством. Якщо середовище, в яке потрапила людина, є творче, то ця людина прагне розвивати свої здібності.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]