- •1.Креативнысть як особистісна здатність до творчості.
- •2. Психоаналітична теорія творчості.
- •3. Гуманістична теорія творчості.
- •4. Творчість. Зміст поняття. Види творчості.
- •5. Творчість як діяльнісний спосіб життя людини
- •6. Стадії творчого процесу.
- •7. Здібності, обдарування, талант. Психологія геніальності.
- •8. Типологія творчості
- •9. Мотивації творчої діяльності людини.
- •10. Творча уява. Фантазія.
- •11. Вікові особливості прояву творчих здібностей індивіда.
- •12. Методи активізації творчого мислення
- •13. Психофізіологія творчості. Функціональна асиметрія кори великих півкуль.
- •14. Креативне середовище як чинник розвитку особистості.
12. Методи активізації творчого мислення
Проблема активізації й оптимізації творчо пошукового процесу може бути розв'язаною при наявності відповідних засобів та прийомів. Психологія має в своєму арсеналі безліч таких засобів.
Метод проб і помилок (МПіП)
МПіП полягає в тому, що зорієнтувавшись у задачі, необхідно почергово висувати різні ідеї, оцінювати їх, і якщо вони не подобаються, відкидати і висувати нові. Цей метод ще називається методом перебору варіантів. Мислення методом проб і помилок зароджується в ранньому віці, коли дитина починає пізнавати світ: бере щось руками, дивиться, слухає - накопичує образи і поняття, шукає зв'язок між своїми діями і результатами цих дій. Пізніше, отримавши, таким чином, досвід, дитина постійно переходить від наочно-дієвого і наочно-образного мислення до більш складних видів: абстрактно-понятійного і логічного.
Метод синектики отримав подальший розвиток і теоретичне обгрунтування у працях Г.Я. Буша.На перших етапах застосування методу йде процес навчання «механізмам творчості». Частину цих механізмів автори методики пропонують розвивати навчанням, розвиток інших не гарантується. Перші називають «операційними механізмами» (пряма, особиста, символічна аналогія). Такі явища, як інтуїція, натхнення, абстрагування, вільне роздумування, використання можливостей, що не стосуються справи, застосування неочікуваних метафор і елементів гри, вважають «неопераційними механізмами», розвиток яких не гарантується навчанням, хоча може позитивно вплинути на їх активізацію.
В умовах застосування методу синектики слід уникати поквапливого чіткого формулювання проблеми (творчої задачі), оскільки це нейтралізує подальший пошук рішення. Обговорення варто починати не із самої задачі (проблеми), а з аналізу деяких загальних ознак, які наче вводять в ситуацію постановки проблеми, неодноразово уточнюючи її смисл.
Метод евристичних питань (метод «ключових питань»)
Метод застосовують для збору допоміжної інформації в умовах проблемної ситуації або впорядкування вже наявної інформації у самому процесі розв'язання творчої задачі. Евристичні (навідні) питання слугують допоміжним стимулом, формують нові стратегії і тактики рішення творчої задачі.
Метод евристичних питань базується на таких закономірностях і відповідних принципах:
Проблемності і оптимальності. Шляхом вдало поставлених питань проблемність задачі знижується до оптимального рівня.
Дроблення (дроблення інформації). Евристичні питання дозволяють розбити задачу на її складові.
Цілепокладання (кожне нове евристичне питання формує нову стратегію).
Метод вільних асоціацій
Результативність творчої діяльності, особливо на етапі генерування нових ідей, істотно підвищується, якщо широко використовувати все нові і нові асоціації, які в кінцевому результаті породжують продуктивні ідеї рішення проблеми. У процесі зародження асоціацій встановлюються неординарні взаємозв'язки між компоти тами проблеми, що розглядається, і елементами зовнішнього СВІТ) включаючи компоненти попереднього досвіду творчої ДІЯЛЬНОСТІ осіб, які беруть участь у колективному рішенні проблеми, творчої задачі. У результаті процесу зародження нових асоціативних зв'яіків і виникають творчі ідеї розв'язання проблеми.
Принципи, з яких виходять у процесі застосування цього методу:
вільних асоціацій;
антиконформізму;
відстроченого критичного аналізу.
Наприклад, задається слово-стимул (будь-якого змісту щодо спрямування теми), і група працює методом вільних асоціацій, «розкручуючи» максимально це слово згідно з контекстом необхідних дій.
Метод емпатії (метод особистісної аналогії)
Як евристичний метод рішення творчих задач, метод аналогії є проміжною ланкою між інтуїтивними і логічними процедурами мислення. У рішенні творчих задач використовують різні аналогії: конкретні і абстрактні; ведуться пошуки аналогії живої природи з неживою, наприклад, техніка, де можуть бути встановлені аналогії за формою і структурою, функціями і процесами.
Метод емпатії застосовується до різних видів творчої діяльності (в раціоналізаторській, винахідницькій, управлінській діяльності, у процесі художньої творчості). Метод вимагає великої фантазії, уяви. Відбувається активізація фантастичних образів і уявлень, що приводить до зняття бар'єрів «здорового глузду» і пошуку оригінальних ідей.