- •1.Креативнысть як особистісна здатність до творчості.
- •2. Психоаналітична теорія творчості.
- •3. Гуманістична теорія творчості.
- •4. Творчість. Зміст поняття. Види творчості.
- •5. Творчість як діяльнісний спосіб життя людини
- •6. Стадії творчого процесу.
- •7. Здібності, обдарування, талант. Психологія геніальності.
- •8. Типологія творчості
- •9. Мотивації творчої діяльності людини.
- •10. Творча уява. Фантазія.
- •11. Вікові особливості прояву творчих здібностей індивіда.
- •12. Методи активізації творчого мислення
- •13. Психофізіологія творчості. Функціональна асиметрія кори великих півкуль.
- •14. Креативне середовище як чинник розвитку особистості.
3. Гуманістична теорія творчості.
З точки зору гуманістичної психології, сама сутність людини постійно рухає її у напрямку особистішого росту, творчості і самодостатності. Гуманістичні персонологи розглядають людей як активних творців власного життя, які володіють свободою вибору і розвивають власний стиль життя. Визнання пріоритету творчої сторони в людині є, можливо, найбільш значущою концепцією гуманістичної психології. Вчення гуманістів про творчість - це гімн творчості, гімн творчій особистості. Саме за ними, здорова людина є творча людина, а тому навчати треба творчості і через творчість. І це потрібно не стільки для мистецтва і продукування в майбутньому творів мистецького плану, скільки для розвитку самої людини у її кращих характеристиках (якісних).
Одним із вихідних положень гуманістичної психології А. Мас-лоу виступає проблема творчості як складова процесу самоактуалі-зації особистості. А. Маслоу першим наголосив, що творчість є найбільш універсальна функція людини, яка веде до всіх форм самовираження. Це не ортодоксальний, традиційний погляд на творчу особистість під кутом зору її «творчої продукції», але, в першу чергу, на саму особистість, здатну до творчого акту; вид діяльності; процес; установка.
Феноменологічний напрям теорії особистості, який в науці представляє К. Роджерс, постулює, що в своєму розвитку люди природно і неминуче рухаються у напрямку диференціації, автономності і зрілості всі вони прагнуть досконалості. Концепція росту, сконцентрована на процесі реалізації внутрішніх можливостей і особистішого потенціалу людини, відображає і розроблену вченим концепцію творчості. К. Роджерс наголошує на необхідності творчої адаптації особистості до нових соціальних умов (науково-технічний прогрес), що, на його думку, стане вирішальним фактором у проблемі самого виживання людства.
Досліджуючи природу благополуччя, Е. Фромм розглядає його як здатність особистості до творчості. В основі такої здатності вчений ставить творчий акт, який полягає в «істинному реагуванні», баченні світу таким, яким він є, і переживання його як «власного світу», світу, створеного «власною творчістю». Необхідність транс-цепденції з'являється в людини внаслідок її здатності любити, тобто у прагненні стати творчо спроможною.
з позиції гуманістичного підходу можна виокремити головні його постулати: креативність пов'язується із здоровим прагненням особистості до самоактуалізації, у якій творчість займає визначальне місце. Саме завдяки їй людина розбудовує своє життя, розвиває себе, свій творчий потенціал.
4. Творчість. Зміст поняття. Види творчості.
Творчість - це найвища форма людської життєдіяльності, що зароджується у трудових процесах, при активному функціонуванні мислення і почуттів.
Поняттям творчості охоплюються всі форми створення і появи нового на фоні існуючого, стандартного.
творчість людини - це її психічна активність, усвідомлення системи Я (псіхе, свідомість) і ие-Я (таємниця, невідоме у предметі), розв'язання суперечностей між ними, якими вона робить щось несподіване, незвичайне: відкриття, винахід або створює художній образ.
Творчість означає створення нового, під яким розуміються як перетворення у свідомості і поведінці людини, так і створені нею продукти, які вона віддає іншим.
Враховуючи те, що носієм творчості є людина, а креативиість - її невід'ємний атрибут, визначаємо креативиість як здатність людини до конструктивного, нестандартного мислення і поведінки, а також усвідомлення і розвитку свого досвіду.
Об'єкт психології творчості - це процес творчості.
Предмет психології творчості - реалізація творчих стратегій і тактик у творчому процесі (В.О. Моляко).
Психологія творчості черпає відомості з різноманітних галузей соціальних, психологічних, загальногуманітарних знань, збагачуючи водночас і їх своїми відкриттями.