13. Психофізіологія творчості. Функціональна асиметрія кори великих півкуль.

Дослідження психофізіології творчості передбачає вивчення ролі функціональної асиметрії кори великих півкуль, в залежності від до­мінування якої (правої чи лівої) можна говорити про вираження тик чи інших пізнавальних здібностей. Особи з домінуючою правою пів­кулею головного мозку є шульгами, а з домінуючою лівою півкулею

- правшами. Виокремлюють також амбідекстрів - осіб, які в однако­вій мірі володіють обома руками, а також переучених шульгів.

Асиметрія у функціях півкуль виявлена ще у 1836 р. М. Даксои. З функціями правої і лівої півкуль у людини пов'язані два типи мис­лення - абстрактно-логічне і просторово-образне. Ці типи мислен­ня мають ряд синонімів: вербальне і невербальне (оскільки абстрак­тно-логічне мислення, на відміну від образного, базується на здат­ності до продукування мови); аналітичне і синтетичне (оскільки з допомогою логічного мислення здійснюється аналіз предметів і явищ, тоді як образне мислення забезпечує цілісність сприйняття);

дискретне і симультанне (оскільки з допомогою логічного мислен­ня здійснюється ряд послідовних операцій, тоді як образне мислен­ня володіє здатністю до одночасного сприйняття й оцінки об'єкта).

Сучасні дані свідчать про те, що півкулі спеціалізуються за спо­собами обробки інформації: права півкуля обробляє будь-яку інфо­рмацію цілісно, тоді як ліва - послідовно.

Після народження права півкуля дещо випереджає в розвитку ліву. Вона інтенсивно розвивається в перший рік життя, але потім з розвитком мови фактично придушується лівою (Є.І. Ніколаєва). У дітей дошкільного віку активність правої півкулі вища не тільки в образній, але й у словесній діяльності.

Основна функція лівої півкулі - свідома довільна регуляція і дискретне перетворення інформації. Встановлено, що ліва пів­куля відповідає за дискретні операції. Вона виокремлює фігуру з фону і працює з інформацією у фокусі уваги. Як наслідок, від­повідає за дискурсивне, понятійне мислення, висування гіпотез. Ліва півкуля - «формальний логік», що відрізняє хибні вислов­лювання від істинних, орган рефлексії, свідомості і регуляції довільних дій і когнітивного навчання. Семантична пам'ять про події, про те, що відбулось «там і тоді», також знаходиться у «компетенції» цієї півкулі, у ній зберігаються соціальні стерео­типи. З її функціонуванням пов'язують формування життєвих установок особистості.

Права півкуля відповідає за підсвідомі процеси; у ній відбу­вається безперервна переробка інформації, оцінка симетрії, стру­ктурованості, складності об'єкта; вона має справу не з фігурою, а з фоном, не з центром уваги, а з периферією, забезпечуючи роз­поділ уваги. Права півкуля мислить інтуїтивно, чуттєво, образ­но, здійснюючи перевірку гіпотез. Цс орган людського несвідо­мого, наслідування.

Ліва півкуля відповідає за аналітичні процеси, а права - за син­тетичні. Тому права півкуля краще справляється з просторовими задачами, а ліва - з вербальними .

На сьогоднішній день є прямі докази вирішальної ролі для творчості право півкулевого мислення, яке створює специфічний просторово-образний контекст. Вчені помітили, що при органі­чному ураженні лівої півкулі мозку у художників і музикантів практично не страждають їх артистичні здібності, а інколи на­віть підвищується рівень естетичної виразності творчості (В.С. Ротен-берг).