35. Основні роботи, що виконуються на свердлильних верстатах. Типи свердел.

На свердлильних верстатах виконують такі операції:

- свердління;

- розсвердлювання;

- зенкерування (рис. 20,а);

- розточування (рис. 20,б);

- розвертання (рис. 20,в);

- зенкування (рис. 20г);

- цекування (рис. 20, д, е);

- нарізання різьби мітчика.

Рис. 20 Обробка отворів на свердлильних верстатах

Типи свердел

Рис. 21 Типи свердел

Розрізняють такі основні типи свердел:

- перові (а), що являють собою стержень або пластинку з різальними кромками під кутом 2φ = 90-120˚. Ці свердла застосовують для обробки отворів у листовому матеріалі;

- спіральні (б) і свердла для глибоких отворів (в);

- центрувальні свердла (г);

- для кільцевого свердління (д).

36. Спіральні свердла. Геометрія спіральних свердел.

Спіральні свердла – найбільш поширений вид свердел діаметром від 0,1 до 90 мм. Їх виготовляють із швидкорізальних сталей (рис. 22).

Рис. 22 Основні елементи і геометричні параметри спірального свердла

Свердло складається із ріжучої частини 1, напрямної 2, шийки 3, хвостовика 4 і лапки. Напрямна частина спрямовує свердло в отворі і забезпечує заданий діаметр отвору. Різальна частина виконує основну роботу різання і включає в себе передню 6 і задню 7 поверхні, а також головні 8 і допоміжні 9 різальні кромки і поперечну кромку 10. Кут між головними різальними кромками для сталей або чавуну дорівнює 2φ = 118-120˚; для бронзи, силумінів та інших легко оброблюваних матеріалів 2φ = 80-90˚, а для твердих і крихких матеріалів - 2φ = 130-140˚.

Кут нахилу поперечної кромки (перемички 10) дорівнює 50-55˚. Ця кромка працює у важких умовах, оскільки передні кути на ній мають від’ємне значення. Внаслідок цього при свердлінні виникають значні осьові зусилля.

У головній січній площині NN (рис 22, г), яка нормальна до головної різальної кромки свердло має форму різця з характерними для різця геометричними параметрами. У напрямку наближення до осі свердла передній кут зменшується, а задній – збільшується.

Для зменшення тертя об стінки отвору на напрямній частині є дві вузькі стрічки шириною 0,2-2,5 мм в залежності від діаметра свердла. З цією метою діаметр свердла зменшується в напрямку до хвостовика на 0,03-0,1 мм на 100 мм довжини.

Спіральні свердла працюють в діапазоні швидкостей різання, які забезпечують температуру Q 500-550˚С з швидкістю 𝜈 = 100-150 .

n = .

37. Зенкери і їх геометрія.

Зенкери (рис. 23) – це також осьовий інструмент, який призначено для збільшення діаметру попередньо просвердленого отвору.

В залежності від призначення зенкери бувають6

- спіральні (рис. 23, а, б), що застосовуються для обробки наскрізних циліндричних отворів;

- циліндричні з напрямною цапфою, які служать для обробки торцевих частин або отворів під циліндричні головки болтів (рис. 23, в);

- конічні зенкери (зенківки) (рис. 23, г), які застосовують для отримання конічних поверхонь, наприклад, сідел під клапани ДВЗ, центрових отворів у ваннах або зняття фасок.

За способом кріплення зенкери бувають:

- хвостові (рис. 23, а, г);

-насадні (рис. 23, б,г);

Рис. 23 Основні типи зенкерів

Спіральний хвостовий зенкер (рис. 23, д) складається з робочої частини 1, шийки 2 і хвостовика 3. Напрямна частина спрямовує зенкер у отворі і забезпечує отримання заданого діаметру отвору. Задані частинки виготовляють діаметром 10-100 мм.

Передній кут зубців зенкера γ вимірюється у площині нормальній до різальної кромки (рис. 23, е). Задній кут α вимірюється так само. При наближенні до осі зенкера α збільшується. Напрямна частина зенкера як і свердла має напрямні стрічки шириною 0,8-2 мм. Наявність більшої кількості зубців порівняно з свердлом підвищує стійкість, точність і робото здатність зенкерування.