- •3. Домішки у вуглецевих сталях; їх вплив на якість сталі.
- •4. Класифікація, маркування і призначення вуглецевих сталей.
- •5. Сірі чавуни: класи, призначення, маркування.
- •6. Механічні властивості металів та сплавів.
- •7. Суть і основні види термічної обробки.
- •8.Мартенситне перетворення аустеніту.
- •9. Основні різновиди відпуску сталей та їх температурні режими.
- •10. Відпал і нормалізація. Визначення; застосування.
- •11. Поверхневе гартування струмами високої частоти.
- •12. Об’ємне гартування сталі; охолоджувальні середовища.
- •13. Хіміко-термічна обробка сталі: сутність і основні стадії.
- •14. Цементація стальних виробів.
- •15. Азотування і нітроцементація сталі.
- •16. Легування сталі, легуючі елементи і їх дія.
- •17.Класифікація і маркування легованих сталей.
- •18.Конструкційні леговані сталі (поліпшувані, ресорно-пружинні, шарикопідшипникові).
- •19.Інструментальні вуглецеві, леговані, швидкорізальні сталі.
- •20.Металокерамічні тверді сплави.
- •21.Латунь: властивості, маркування, призначення.
- •22. Бронза: властивості, маркування, призначення.
- •23. Алюміній та його сплави: ковкі, де формівні, високоміцні, ливарні; призначення, маркування.
- •24. Матеріали, які використовують для виготовлення основних деталей машин.
- •«Основи обробки металів»
- •25.Основні методи обробки різанням. Види рухів у металорізальних верстатах.
- •26. Схема процесу різання.
- •27. Основні частини і елементи різця. Вплив кутів різця на процес різання.
- •28. Стружко утворення. Наріст.
- •29. Джерела тепловиділення при різанні. Рівняння теплового балансу.
- •30. Спрацювання різального інструменту. Стійкість інструменту.
- •31. Змащувально – охолоджуючі рідини і їх підведення в зону різання.
- •32.Основні інструментальні матеріали. Інструментальні сталі. Тверді сплави.
- •33.Мінералокераміка. Абразивні матеріали. Надтверді матеріали.
- •34.Пристрої для токарних верстатів.
- •35. Основні роботи, що виконуються на свердлильних верстатах. Типи свердел.
- •36. Спіральні свердла. Геометрія спіральних свердел.
- •37. Зенкери і їх геометрія.
- •38. Розвертки і їх геометрія.
- •39.Методи нарізання різьб.
- •40.Геометричні параметри циліндричної і торцевої фрез.
- •41. Стругання і довбання.
- •42. Протягання. Схеми різання при протяганні. Геометричні параметри протяжок.
- •43. Нарізання зубців зубчастих коліс. Методи копіювання та обкатування.
- •44.Зубодовбання.
- •45.Зубофрезерування.
- •46. Шліфування. Схеми шліфування.
- •47.Абразивний інструмент .Зернистість, звязка і твердість інструменту.
- •48.Фінішні методи обробки. Притирання,полірування.
- •49. Хонінгування. Суперфініш.
- •50.Зміцнювально-калібруючі методи пластичного деформування.
- •51.Зубошевінгування.
35. Основні роботи, що виконуються на свердлильних верстатах. Типи свердел.
На свердлильних верстатах виконують такі операції:
- свердління;
- розсвердлювання;
- зенкерування (рис. 20,а);
- розточування (рис. 20,б);
- розвертання (рис. 20,в);
- зенкування (рис. 20г);
- цекування (рис. 20, д, е);
- нарізання різьби мітчика.
Рис. 20 Обробка отворів на свердлильних верстатах
Типи свердел
Рис. 21 Типи свердел
Розрізняють такі основні типи свердел:
- перові (а), що являють собою стержень або пластинку з різальними кромками під кутом 2φ = 90-120˚. Ці свердла застосовують для обробки отворів у листовому матеріалі;
- спіральні (б) і свердла для глибоких отворів (в);
- центрувальні свердла (г);
- для кільцевого свердління (д).
36. Спіральні свердла. Геометрія спіральних свердел.
Спіральні свердла – найбільш поширений вид свердел діаметром від 0,1 до 90 мм. Їх виготовляють із швидкорізальних сталей (рис. 22).
Рис. 22 Основні елементи і геометричні параметри спірального свердла
Свердло складається із ріжучої частини 1, напрямної 2, шийки 3, хвостовика 4 і лапки. Напрямна частина спрямовує свердло в отворі і забезпечує заданий діаметр отвору. Різальна частина виконує основну роботу різання і включає в себе передню 6 і задню 7 поверхні, а також головні 8 і допоміжні 9 різальні кромки і поперечну кромку 10. Кут між головними різальними кромками для сталей або чавуну дорівнює 2φ = 118-120˚; для бронзи, силумінів та інших легко оброблюваних матеріалів 2φ = 80-90˚, а для твердих і крихких матеріалів - 2φ = 130-140˚.
Кут нахилу поперечної кромки (перемички 10) дорівнює 50-55˚. Ця кромка працює у важких умовах, оскільки передні кути на ній мають від’ємне значення. Внаслідок цього при свердлінні виникають значні осьові зусилля.
У головній січній площині NN (рис 22, г), яка нормальна до головної різальної кромки свердло має форму різця з характерними для різця геометричними параметрами. У напрямку наближення до осі свердла передній кут зменшується, а задній – збільшується.
Для зменшення тертя об стінки отвору на напрямній частині є дві вузькі стрічки шириною 0,2-2,5 мм в залежності від діаметра свердла. З цією метою діаметр свердла зменшується в напрямку до хвостовика на 0,03-0,1 мм на 100 мм довжини.
Спіральні свердла працюють в діапазоні швидкостей різання, які забезпечують температуру Q 500-550˚С з швидкістю 𝜈 = 100-150 .
n = .
37. Зенкери і їх геометрія.
Зенкери (рис. 23) – це також осьовий інструмент, який призначено для збільшення діаметру попередньо просвердленого отвору.
В залежності від призначення зенкери бувають6
- спіральні (рис. 23, а, б), що застосовуються для обробки наскрізних циліндричних отворів;
- циліндричні з напрямною цапфою, які служать для обробки торцевих частин або отворів під циліндричні головки болтів (рис. 23, в);
- конічні зенкери (зенківки) (рис. 23, г), які застосовують для отримання конічних поверхонь, наприклад, сідел під клапани ДВЗ, центрових отворів у ваннах або зняття фасок.
За способом кріплення зенкери бувають:
- хвостові (рис. 23, а, г);
-насадні (рис. 23, б,г);
Рис. 23 Основні типи зенкерів
Спіральний хвостовий зенкер (рис. 23, д) складається з робочої частини 1, шийки 2 і хвостовика 3. Напрямна частина спрямовує зенкер у отворі і забезпечує отримання заданого діаметру отвору. Задані частинки виготовляють діаметром 10-100 мм.
Передній кут зубців зенкера γ вимірюється у площині нормальній до різальної кромки (рис. 23, е). Задній кут α вимірюється так само. При наближенні до осі зенкера α збільшується. Напрямна частина зенкера як і свердла має напрямні стрічки шириною 0,8-2 мм. Наявність більшої кількості зубців порівняно з свердлом підвищує стійкість, точність і робото здатність зенкерування.