- •3. Домішки у вуглецевих сталях; їх вплив на якість сталі.
- •4. Класифікація, маркування і призначення вуглецевих сталей.
- •5. Сірі чавуни: класи, призначення, маркування.
- •6. Механічні властивості металів та сплавів.
- •7. Суть і основні види термічної обробки.
- •8.Мартенситне перетворення аустеніту.
- •9. Основні різновиди відпуску сталей та їх температурні режими.
- •10. Відпал і нормалізація. Визначення; застосування.
- •11. Поверхневе гартування струмами високої частоти.
- •12. Об’ємне гартування сталі; охолоджувальні середовища.
- •13. Хіміко-термічна обробка сталі: сутність і основні стадії.
- •14. Цементація стальних виробів.
- •15. Азотування і нітроцементація сталі.
- •16. Легування сталі, легуючі елементи і їх дія.
- •17.Класифікація і маркування легованих сталей.
- •18.Конструкційні леговані сталі (поліпшувані, ресорно-пружинні, шарикопідшипникові).
- •19.Інструментальні вуглецеві, леговані, швидкорізальні сталі.
- •20.Металокерамічні тверді сплави.
- •21.Латунь: властивості, маркування, призначення.
- •22. Бронза: властивості, маркування, призначення.
- •23. Алюміній та його сплави: ковкі, де формівні, високоміцні, ливарні; призначення, маркування.
- •24. Матеріали, які використовують для виготовлення основних деталей машин.
- •«Основи обробки металів»
- •25.Основні методи обробки різанням. Види рухів у металорізальних верстатах.
- •26. Схема процесу різання.
- •27. Основні частини і елементи різця. Вплив кутів різця на процес різання.
- •28. Стружко утворення. Наріст.
- •29. Джерела тепловиділення при різанні. Рівняння теплового балансу.
- •30. Спрацювання різального інструменту. Стійкість інструменту.
- •31. Змащувально – охолоджуючі рідини і їх підведення в зону різання.
- •32.Основні інструментальні матеріали. Інструментальні сталі. Тверді сплави.
- •33.Мінералокераміка. Абразивні матеріали. Надтверді матеріали.
- •34.Пристрої для токарних верстатів.
- •35. Основні роботи, що виконуються на свердлильних верстатах. Типи свердел.
- •36. Спіральні свердла. Геометрія спіральних свердел.
- •37. Зенкери і їх геометрія.
- •38. Розвертки і їх геометрія.
- •39.Методи нарізання різьб.
- •40.Геометричні параметри циліндричної і торцевої фрез.
- •41. Стругання і довбання.
- •42. Протягання. Схеми різання при протяганні. Геометричні параметри протяжок.
- •43. Нарізання зубців зубчастих коліс. Методи копіювання та обкатування.
- •44.Зубодовбання.
- •45.Зубофрезерування.
- •46. Шліфування. Схеми шліфування.
- •47.Абразивний інструмент .Зернистість, звязка і твердість інструменту.
- •48.Фінішні методи обробки. Притирання,полірування.
- •49. Хонінгування. Суперфініш.
- •50.Зміцнювально-калібруючі методи пластичного деформування.
- •51.Зубошевінгування.
30. Спрацювання різального інструменту. Стійкість інструменту.
Спрацювання РІ – це руйнування його контактних поверхонь під впливом сил тертя, а також від нагрівання різальних кромок.
Руйнування може виникнути також при наявності в оброблюваному матеріалі твердих частинок.
Гранично допустиме спрацювання при якому РІ втрачає працездатність називається критерієм затуплення, який характеризується величиною спрацювання задньої поверхні і позначається як .
Рис. 9 Крива спрацювання РІ і хема зношування РІ по ЗП
Т – час роботи інструмента
Для чорнової обробки 1 мм.
Для чистової обробки 0,4 мм.
В залежності від часу роботи Т крива спрацювання має 3 ділянки:
І – при припрацюванні (до 1 хв);
ІІ – нормального працювання (10-150 хв);
ІІІ – катастрофічне спрацювання (після досягнення ).
Різання потрібно припиняти в точці, що відповідає допустимому критерію затуплення.
Від стійкості Т, що відповідає допустимому залежить продуктивність і вартість обробки. Складні й дорогі процеси потрібно робити з найбільшим Т. Наприклад, зубонарізання – Т = 200-300 хв, а точіння Т 60 хв.
Властивості оброблюваного матеріалу сильно впливають на оброблюваність, тобто впливає швидкість через підвищення температури. Це проявляється при підвищенні вмісту у сталі вуглецю та легуючих елементів.
Рис.12 Типова крива «стійкість-швидкість»
𝜈 = ; m = 0,1-0.3
У зв’язку з тим, що показник m 1, невеликі зміни швидкості різання викликають значні зміни стійкості інструментів.
Геометричні параметри інструмента на стійкість впливають так:
- передній кут γ – позитивно при його збільшенні;
- задній кут зменшує сили тертя, отже і спрацювання інструменту.
31. Змащувально – охолоджуючі рідини і їх підведення в зону різання.
При обробці різанням в певних випадках потрібно застосовувати змащувально-охолоджуючі рідини, що сприяє збільшенню швидкості різання, а значить продуктивності процесу, а також поліпшенню якості обробки.
Дія змащувально-охолоджуючих рідин полягає в наступному:
- рідина, потрапляючи на поверхні тертя по передній і задній гранях інструменту знижує коефіцієнт тертя, отже виявляє змащувальні властивості. При різанні коефіцієнт тертя знаходиться в межах f = 0,5 – 2;
- рідина відводить тепло від місця його утворення тим самим охолоджуючи інструмент і оброблену поверхню;
- рідина знижує наростоутворення і адгезій ні явища. За рахунок цього поліпшується якість обробки.
Рис. 10 Схема утворення наросту
Наріст – сильно деформований оброблюваний матеріал, який міцно тримається на передній поверхня інструмента Q = 150 - 300˚. Зрив частинок наросту і їх видалення через задню поверхню інструмента значно погіршує якість обробки, особливо шорсткість, а також точність.
Змащувально-охолоджуючі рідини діляться на наступні групи:
- рідини, що мають охолоджуючі властивості – розчини, які складаються з води та інгібітора корозії. Ці рідини називаються емульсіями.
- рідини, які мають переважно охолоджуючі і частково змащувальні (мастильні) властивості – водні розчини поверхнево активних речовин, наприклад, мило. Рідини цієї групи складаються з води, поверхнево активної речовини та інгібітора корозії.
- емульсії і розчини водорозчинних масел, які складаються з води, поверхнево активної речовини, мінерального масла та інгібітора корозії. Ці рідини мають ефективні охолоджувальні і мастильні властивості.
- мінеральні масла, які можуть бути активовані сіркою або хлором (сульфофризол). Ці масла можуть мати також наповнювач (графіть).
Змащувально-охолоджуючі рідини цієї групи мають переважно мастильні і лише частково охолоджувальні властивості.
Способи подачі змащувально-охолоджуючих рідин в зону різання.
Рис. 11 Основні методи подачі змащувально-охолоджуючих рідин
1 – метод поливання з витратами Q = 1-5 ;
2 – подача змащувально-охолоджуючих рідин насосом високого тиску з витратами Q = 0,3-0,5 ;
Інжекторний метод – розпилювання рідини інжектором. Витрати - Q = 0,2-0,4 ;
Охолодження за допомогою газів азоту повітря під тиском.
Рис.12 Типова крива «стійкість-швидкість»
𝜈 = ; m = 0,1-0.3
У зв’язку з тим, що показник m 1, невеликі зміни швидкості різання викликають значні зміни стійкості інструментів.
Властивості оброблюваного матеріалу сильно впливають на оброблюваність, тобто впливає швидкість через підвищення температури. Це проявляється при підвищенні вмісту у сталі вуглецю та легуючих елементів.
Геометричні параметри інструмента на стійкість впливають так:
- передній кут γ – позитивно при його збільшенні;
- задній кут α зменшує сили тертя, отже і спрацювання інструменту.
Змащувально-охолоджуючі рідини у всіх випадках дозволяють підвищити швидкість різання, крім використання твердосплавного інструмента.