20.Металокерамічні тверді сплави.

Основною складовою таких сплавів є карбіди вольфраму, титану і танталу. Як зв’язуючий компонент використовують кобальт.

Металокерамічні сплави випускають трьох груп: вольфрамова - марки ВКЗ, ВК6, ВК10КС, ВК20, ВК25; титано-вольфрамова - марки Т3К4, Т15К6, Т5К12 та ін.; титано-тантало-вольфрамова - марки ТТ7К12, ТТ8К6, ТТ20К9 та ін.

Вольфрамова група, наприклад, ВК6 містить 6 % Со, решта карбід вольфраму (WC).

Титано-вольфрамова, наприклад, Т15К6 містить 15 % ТіС, 6 % Со, решта WC.

Титано-тантало-вольфрамова, наприклад, ТТ20К9 містить 20 % карбіду титану і танталу, 9 % Со, решта WC.

Металокерамічні сплави використовують, як інструмент для обробки різанням металів, сплавів, пластмас, деревини, каменю. Також виготовляють філь’єри і матриці для волочіння та пресування.

За структурою металокерамічні сплави поділяються на: великозернистої структури і позначаються буквою В, дрібнозернистої — М, особливо дрібнозернистої — ОМ, середньої зернистості — позначення не мають. Букви В, М, ОМ ставлять в кінці марки сплаву (ВК8В, ВК60М, ВКЗМ). Дрібнозернисті та великозернисті сплави групи ВК використовують для виготовлення інструментів, якими обробляють заготовки з нержавіючих, жароміцних і титанових сплавів в умовах пульсуючих навантажень. Для обробки важкооброблюваних металів використовуються тверді вольфрамокобальтові сплави групи ОМ: ВК6-ОМ — для чистової обробки, а ВК1О-ОМ і ВК15-ОМ — для напівчистової і чорнової обробки.

21.Латунь: властивості, маркування, призначення.

Сплави міді з цинком називають латунями. Латуні мають особливі тех­нологічні, механічні ( відносно високі міцність і пластичність ) та спеціальні (високі електро-, теплопровідність, корозійна стійкість, антифрикційні якос­ті) властивості.

За складом латуні поділяють на прості та складні. До простих відносять­ся подвійні сплави міді з цинком. Для покращення якостей латуней в їх склад вводять легуючі елементи. Такі латуні відносяться до складних (багатоком­понентних).

За структурою латуні діляться на однофазні та двохфазні.

Згідно діаграми стану системи Си-Zп структура сплавів до 39% Zп являє собою а-твердий розчин цинка в міді з кристалічною решіткою ГЦК — це однофазні латуні (а-латуні); до 45% Zп — двофазні латуні (а+Р¹); Р — впорядкований розчин на основі з'єднання Си-Zп з ОЦК решіткою, стійкий до температур не вище 454-468°С, а вище переходить в неупорядкований роз­чин р.

Однофазні латуні характеризуються високою пластичністю.

Двофазні латуні із-за ламкої та твердої р-фази мають низьку пластичність, але більш високу міцність.

Залежність механічних властивостей латуні від вмісту цинку показує, що із збільшенням цинку ростуть одночасно міцність та пластич­ність.

Прості латуні позначають буквою Л, за якою стоять цифри, які вказу­ють вміст міді у відсотках. Наприклад, марка Л68 — латунь проста, яка міс­тить 68% Сu, а все інше цинк - 32%. До простих латуней відносяться однофаз­ні латуні марок Л96, Л90 (томпаки до 10% 2п), Л85, Л80 (напівтомпаки від 10 до 20% 2п), Л70, Л68 (патронна латунь) та двухфазна а+р-латунь Л62 міцна конструкційна латунь.

З цих латуней виготовляють катані напівфабрикати (тонкостінки, трубки, листи, полоси, прутки, профілі) з яких виробляють різні деталі. Більшість простих латуней добре обробляється тиском.

В автомобілебудуванні латуні застосовуються: Л96 — для виготовлення трубок радіаторів; Л80 — для виготовлення сіток фільтрів; з латуней Л70 і Л68 виготовляють гільзи патронів і снарядів; Л62 використовується для ви­готовлення водних пластин та масляних радіаторів, каркасів паливних фільт­рів, діафрагм планетарних механізмів.

Складні латуні. Для покращення механічних, антифрикційних, антико­розійних та технологічних властивостей в склад латуней вводяться легуючі елементи А1, Мn, Zп, Рb, Fе, Р, . Вони позначаються таким чином: в ма­рці латуні після букви Л легуючі елементи позначаються початковими бук­вами їх назв (О — олово, С — свинець, А — алюміній, 3 — залізо, Ф — фос­фор, Мn — марганець). Наприклад, латунь марки ЛАЗМц66-6-3-2 — складно легована, яка має в середньому 66% Сu, 6% А1, 3% Fе, 2% Мn та Zп.

Складні латуні, леговані А1, М, Fе, (ЛАЗМц66-6-3-2, ЛМцН352-2-2-1, ЛМц359-3-2), мають високу міцність та антифрикційні властивості. Наприклад, латунь ЛАЗМц66-6-3-2 має с_в=600 МПа. Латуні, які мають до 1% Zп або до 2% А1 (ЛА67-2, Л064-2, ЛО70-1) є корозійно стійкими, особливо в морській воді. Добавка невеликої кількості свинцю покращує обробку латуні різанням. Напри­клад, латунь марки ЛС59-1, легована 1% РЬ — більш крихка, має сипучу стру­жку, тому добре обробляється різанням на автоматичних верстатах.

Двофазні латуні мають низький рівень міцності, але хороші ливарні вла­стивості (особливо ті, до яких входить кремній), це дозволяє виготовляти з них якісні, високоміцні та герметичні фасонні ливарні вироби.

Латуні за способом виготовлення з них виробів поділяються на деформівні та ливарні.

Деформівні латуні — це латуні, з яких вироби виготовляються обробкою тиском (прокаткою, штамповкою). До них відносяться прості однофазні латуні Л96, Л80, Л68, Л62 та складні латуні спеціального призначення ЛА77-2, ЛО70-1, ЛС59-1, ЛА360-1-1, ЛАІ59-3-2, ЛЗМц59-1-1. З цих латуней виробляють тру­би, проводку, , які потім ідуть на виготовлення різних деталей автомобільної техніки (трубопроводи, трубки радіаторів, пластини охолодження).

Ливарні латуні використовуються частіше, як замінник оловяних бронз для виготовлення арматури, підшипників, втулок, гайок та інших виробів, які працюють в агресивних середовищах ( морській воді).