- •3. Домішки у вуглецевих сталях; їх вплив на якість сталі.
- •4. Класифікація, маркування і призначення вуглецевих сталей.
- •5. Сірі чавуни: класи, призначення, маркування.
- •6. Механічні властивості металів та сплавів.
- •7. Суть і основні види термічної обробки.
- •8.Мартенситне перетворення аустеніту.
- •9. Основні різновиди відпуску сталей та їх температурні режими.
- •10. Відпал і нормалізація. Визначення; застосування.
- •11. Поверхневе гартування струмами високої частоти.
- •12. Об’ємне гартування сталі; охолоджувальні середовища.
- •13. Хіміко-термічна обробка сталі: сутність і основні стадії.
- •14. Цементація стальних виробів.
- •15. Азотування і нітроцементація сталі.
- •16. Легування сталі, легуючі елементи і їх дія.
- •17.Класифікація і маркування легованих сталей.
- •18.Конструкційні леговані сталі (поліпшувані, ресорно-пружинні, шарикопідшипникові).
- •19.Інструментальні вуглецеві, леговані, швидкорізальні сталі.
- •20.Металокерамічні тверді сплави.
- •21.Латунь: властивості, маркування, призначення.
- •22. Бронза: властивості, маркування, призначення.
- •23. Алюміній та його сплави: ковкі, де формівні, високоміцні, ливарні; призначення, маркування.
- •24. Матеріали, які використовують для виготовлення основних деталей машин.
- •«Основи обробки металів»
- •25.Основні методи обробки різанням. Види рухів у металорізальних верстатах.
- •26. Схема процесу різання.
- •27. Основні частини і елементи різця. Вплив кутів різця на процес різання.
- •28. Стружко утворення. Наріст.
- •29. Джерела тепловиділення при різанні. Рівняння теплового балансу.
- •30. Спрацювання різального інструменту. Стійкість інструменту.
- •31. Змащувально – охолоджуючі рідини і їх підведення в зону різання.
- •32.Основні інструментальні матеріали. Інструментальні сталі. Тверді сплави.
- •33.Мінералокераміка. Абразивні матеріали. Надтверді матеріали.
- •34.Пристрої для токарних верстатів.
- •35. Основні роботи, що виконуються на свердлильних верстатах. Типи свердел.
- •36. Спіральні свердла. Геометрія спіральних свердел.
- •37. Зенкери і їх геометрія.
- •38. Розвертки і їх геометрія.
- •39.Методи нарізання різьб.
- •40.Геометричні параметри циліндричної і торцевої фрез.
- •41. Стругання і довбання.
- •42. Протягання. Схеми різання при протяганні. Геометричні параметри протяжок.
- •43. Нарізання зубців зубчастих коліс. Методи копіювання та обкатування.
- •44.Зубодовбання.
- •45.Зубофрезерування.
- •46. Шліфування. Схеми шліфування.
- •47.Абразивний інструмент .Зернистість, звязка і твердість інструменту.
- •48.Фінішні методи обробки. Притирання,полірування.
- •49. Хонінгування. Суперфініш.
- •50.Зміцнювально-калібруючі методи пластичного деформування.
- •51.Зубошевінгування.
20.Металокерамічні тверді сплави.
Основною складовою таких сплавів є карбіди вольфраму, титану і танталу. Як зв’язуючий компонент використовують кобальт.
Металокерамічні сплави випускають трьох груп: вольфрамова - марки ВКЗ, ВК6, ВК10КС, ВК20, ВК25; титано-вольфрамова - марки Т3К4, Т15К6, Т5К12 та ін.; титано-тантало-вольфрамова - марки ТТ7К12, ТТ8К6, ТТ20К9 та ін.
Вольфрамова група, наприклад, ВК6 містить 6 % Со, решта карбід вольфраму (WC).
Титано-вольфрамова, наприклад, Т15К6 містить 15 % ТіС, 6 % Со, решта WC.
Титано-тантало-вольфрамова, наприклад, ТТ20К9 містить 20 % карбіду титану і танталу, 9 % Со, решта WC.
Металокерамічні сплави використовують, як інструмент для обробки різанням металів, сплавів, пластмас, деревини, каменю. Також виготовляють філь’єри і матриці для волочіння та пресування.
За структурою металокерамічні сплави поділяються на: великозернистої структури і позначаються буквою В, дрібнозернистої — М, особливо дрібнозернистої — ОМ, середньої зернистості — позначення не мають. Букви В, М, ОМ ставлять в кінці марки сплаву (ВК8В, ВК60М, ВКЗМ). Дрібнозернисті та великозернисті сплави групи ВК використовують для виготовлення інструментів, якими обробляють заготовки з нержавіючих, жароміцних і титанових сплавів в умовах пульсуючих навантажень. Для обробки важкооброблюваних металів використовуються тверді вольфрамокобальтові сплави групи ОМ: ВК6-ОМ — для чистової обробки, а ВК1О-ОМ і ВК15-ОМ — для напівчистової і чорнової обробки.
21.Латунь: властивості, маркування, призначення.
Сплави міді з цинком називають латунями. Латуні мають особливі технологічні, механічні ( відносно високі міцність і пластичність ) та спеціальні (високі електро-, теплопровідність, корозійна стійкість, антифрикційні якості) властивості.
За складом латуні поділяють на прості та складні. До простих відносяться подвійні сплави міді з цинком. Для покращення якостей латуней в їх склад вводять легуючі елементи. Такі латуні відносяться до складних (багатокомпонентних).
За структурою латуні діляться на однофазні та двохфазні.
Згідно діаграми стану системи Си-Zп структура сплавів до 39% Zп являє собою а-твердий розчин цинка в міді з кристалічною решіткою ГЦК — це однофазні латуні (а-латуні); до 45% Zп — двофазні латуні (а+Р1); Р — впорядкований розчин на основі з'єднання Си-Zп з ОЦК решіткою, стійкий до температур не вище 454-468°С, а вище переходить в неупорядкований розчин р.
Однофазні латуні характеризуються високою пластичністю.
Двофазні латуні із-за ламкої та твердої р-фази мають низьку пластичність, але більш високу міцність.
Залежність механічних властивостей латуні від вмісту цинку показує, що із збільшенням цинку ростуть одночасно міцність та пластичність.
Прості латуні позначають буквою Л, за якою стоять цифри, які вказують вміст міді у відсотках. Наприклад, марка Л68 — латунь проста, яка містить 68% Сu, а все інше цинк - 32%. До простих латуней відносяться однофазні латуні марок Л96, Л90 (томпаки до 10% 2п), Л85, Л80 (напівтомпаки від 10 до 20% 2п), Л70, Л68 (патронна латунь) та двухфазна а+р-латунь Л62 міцна конструкційна латунь.
З цих латуней виготовляють катані напівфабрикати (тонкостінки, трубки, листи, полоси, прутки, профілі) з яких виробляють різні деталі. Більшість простих латуней добре обробляється тиском.
В автомобілебудуванні латуні застосовуються: Л96 — для виготовлення трубок радіаторів; Л80 — для виготовлення сіток фільтрів; з латуней Л70 і Л68 виготовляють гільзи патронів і снарядів; Л62 використовується для виготовлення водних пластин та масляних радіаторів, каркасів паливних фільтрів, діафрагм планетарних механізмів.
Складні латуні. Для покращення механічних, антифрикційних, антикорозійних та технологічних властивостей в склад латуней вводяться легуючі елементи А1, Мn, Zп, Рb, Fе, Р, . Вони позначаються таким чином: в марці латуні після букви Л легуючі елементи позначаються початковими буквами їх назв (О — олово, С — свинець, А — алюміній, 3 — залізо, Ф — фосфор, Мn — марганець). Наприклад, латунь марки ЛАЗМц66-6-3-2 — складно легована, яка має в середньому 66% Сu, 6% А1, 3% Fе, 2% Мn та Zп.
Складні латуні, леговані А1, М, Fе, (ЛАЗМц66-6-3-2, ЛМцН352-2-2-1, ЛМц359-3-2), мають високу міцність та антифрикційні властивості. Наприклад, латунь ЛАЗМц66-6-3-2 має св=600 МПа. Латуні, які мають до 1% Zп або до 2% А1 (ЛА67-2, Л064-2, ЛО70-1) є корозійно стійкими, особливо в морській воді. Добавка невеликої кількості свинцю покращує обробку латуні різанням. Наприклад, латунь марки ЛС59-1, легована 1% РЬ — більш крихка, має сипучу стружку, тому добре обробляється різанням на автоматичних верстатах.
Двофазні латуні мають низький рівень міцності, але хороші ливарні властивості (особливо ті, до яких входить кремній), це дозволяє виготовляти з них якісні, високоміцні та герметичні фасонні ливарні вироби.
Латуні за способом виготовлення з них виробів поділяються на деформівні та ливарні.
Деформівні латуні — це латуні, з яких вироби виготовляються обробкою тиском (прокаткою, штамповкою). До них відносяться прості однофазні латуні Л96, Л80, Л68, Л62 та складні латуні спеціального призначення ЛА77-2, ЛО70-1, ЛС59-1, ЛА360-1-1, ЛАІ59-3-2, ЛЗМц59-1-1. З цих латуней виробляють труби, проводку, , які потім ідуть на виготовлення різних деталей автомобільної техніки (трубопроводи, трубки радіаторів, пластини охолодження).
Ливарні латуні використовуються частіше, як замінник оловяних бронз для виготовлення арматури, підшипників, втулок, гайок та інших виробів, які працюють в агресивних середовищах ( морській воді).