26. Схема процесу різання.

Обробка різанням – один із процесів технології машинобудування при якому деталь отримують із заготовки шляхом зняття стружки.

Рис. 1 Принципова схема різання

1 – деталь;

2 – стружка;

3 – різальний клин (інструмент) (РІ); ОАС – зона стружко утворення;

γ – передній кут РІ – це кут між передньою поверхнею і площиною, яка перпендикулярна до площини різання.;

α – головний задній кут РІ - це кут між головною задньою поверхнею і площиною різання;

𝛽 – кут між передньою і задньою поверхнею різця (кут клина РІ);

а – припуск на обробку, мм;

- товщина стружки, мм;

ОВ=С – довжина контакту стружки з РІ;

𝜈 – швидкість різання (напрям різання);

- коефіцієнт усадки стружки.

Основними елементами режиму різання є:

- швидкість – 𝜈 ( ; );

- подача – S ( );

- глибина різання – t, мм

Рис. 6 Елементи режиму різання

Швидкість головного руху 𝜈 – це шлях за одиницю часу, який проходить інструмент і заготовка один відносно одного.

𝜈 = , , де

n – частота обертів або частота обертання деталей;

n(16К20) = 17,5 – 1500

n = ,

Подача (S) – швидкість переміщення різця в напрямку руху інструменту за один оберт деталі.

S(16К20) = 0,07 – 0,3 ;

В залежності від напрямку руху інструмента подача може бути поздовжньою або поперечною.

Глибина різання (t)

t =

Переріз зрізуваного шару (АВСД) характеризується його шириною а і товщиною в або глибиною різання t і подачею S.

27. Основні частини і елементи різця. Вплив кутів різця на процес різання.

Рис. 3 Основні частини і елементи різця

Рис. 4 Поверхні на оброблюваній заготовці, координатні площини і геометричні параметри різця

Різець (рис.3) складається з робочої частини 2 і стержня 6, який призначений для закріплення різця у різцетримачі.

Робочу частину заточують так, щоб у ній утворились робочі поверхні: передня 5, з якої сходить стружка і задні 1,7.

Перетин передньої і задньої поверхонь утворюють головну різальну кромку 4.

Перетин кромок утворює вершину різця. Задня поверхня 7, що проходить через головну різальну кромку називається головною задньою поверхнею, а поверхня 1 – допоміжною.

При обробці заготовок на токарному верстаті (рис. 4), на ній розрізняють такі поверхні (рис. 4а): оброблювану 2, оброблену 4 і поверхню різання 3.

Для визначення кутів різання встановлені такі координатні площини: різання 1, основна 5, а також головна і допоміжна січні площини (рис. 4б).

Різець має наступні геометричні параметри:

- передній кут γ – це кут між передньою поверхнею і площиною, яка перпендикулярна до площини різання.

- головний задній кут α – це кут між головною задньою поверхнею і площиною різання.

- 𝛽 – кут між передньою і задньою поверхнею різця.

α+𝛽+γ = 90˚ =

В залежності від положення передньої поверхні, передній кут γ може бути позитивним, рівним нулю або від’ємним.

Головний кут в плані φ – це кут між проекцією головної різальної кромки на площину різання і напрямком подачі.

Допоміжний кут в плані - це кут між проекцією допоміжної різальної кромки на площину різання і напрямком зворотної подачі.

Кут нахилу головної різальної кромки λ – це кут між головною різальною кромкою і лінією, яку проведено через вершину різця.

Кут λ є позитивним, коли вершина різця є найнижчою точкою кромки і від’ємним, - коли вона найвища на кромці. Однак від цього кута залежить напрямок сходу стружки.

Вплив кутів різця на процес різання.

Рис. 5 Передні і задні кути радіального клина

Задній кут α (рис.5) призначений для зменшення тертя різця по поверхні різання, однак надмірне збільшення α призводить до зменшення міцності різального клина. Як правило α = 6 - 12˚.

Передній кут γ відіграє найважливішу роль в процесі різання. При його збільшенні зменшується деформація різання і потужність різання, однак надмірне збільшення переднього кута також послаблює різальну частину різця і погіршує відведення теплоти. γ = -5˚…20˚.

Кути в плані φ і впливають на стійкість інструменту і шорсткість оброблюваної поверхні. Зі зменшенням φ стійкість різця збільшується, а шорсткість – зменшується.

Як правило, φ =15 - 90˚, але стандартний інструмент виготовляють з кутом φ = 45˚.