- •1.1.2. Означення статики
- •1.1.3. Механічні в’язі та їхні реакції
- •В’язь – гладенька поверхня
- •Гостре вістря або ребро
- •В’язь – шорстка поверхня
- •В’язь – невагома, нерозтяжна ідеальна нитка
- •В’язь – стержень
- •В’язь – нерухома шарнірна опора
- •1.1.4. Аксіоми про в’язі та їхні реакції
- •1.1.5. Класифікація сил. Метод перерізів
- •В’язь – жорстке защемлення (заробка)
- •1.1.6. Теорема про рівновагу трьох непаралельних сил, прикладених до твердого тіла
- •1.1.7. Сили тертя ковзання і їхні властивості
- •1.2. Основні властивості систем сил, прикладених до абсолютно твердого тіла
- •1.2.1. Аналітичне визначення ковзного вектора.
- •1.2.2. Система збіжних сил. Умови рівноваги
- •1.2.3. Аналітичне визначення ковзного вектора рівнодійної системи двох паралельних сил. Центр паралельних сил
- •1.2.4. Пара сил. Момент пари сил. Властивості пар сил
- •1.3. Перетворення систем сил. Умови рівноваги
- •1.3.1. Аналітичне визначення головного вектора і головного моменту системи сил
- •1.3.2. Умови рівноваги вільного твердого тіла
- •1.3.3. Зведення систем сил до найпростішого вигляду. Інваріанти системи сил відносно центра зведення
- •2. Якщо ; , то система сил зводиться до пари сил.
- •3. Якщо і – система зрівноважується.
- •1.3.4. Центр паралельних сил і центр ваги
В’язь – шорстка поверхня
Напрям
реакції
наперед невідомий, тому її розкладають
на дві складові: нормальну реакцію опори
і дотичну – силу тертя
.
В’язь – невагома, нерозтяжна ідеальна нитка
В’язь
перешкоджає точці А(С)
об’єкта віддалятися від точки підвішування
В(D)
у напрямі нитки АВ(CD).
Тому реакція
натягнутої нитки спрямована вздовж
нитки від об’єкта до точки її підвісу.
Якщо нитка має вагу, а пряма, що проходить через її кінці, утворює з вертикаллю деякий кут, то характер обмеження, що накладається такою в’яззю на рух точки об’єкта, складніший, і для визначення напряму реакції нитку доцільно розглянути як самостійний об’єкт.
В’язь – стержень
Вважають,
що стержень тонкий невагомий із точковими
шарнірами на кінцях. Такий стержень
перешкоджає переміщенню точки В
об’єкта у напрямі прямої, що проходить
через точкові шарніри А
і В.
Значить і реакція
(зусилля) стержня прикладена в точці В
і спрямована вздовж прямої АВ
до точки А
або від неї.
На відміну від нитки, яка повинна бути завжди натягнута, стержень може бути як розтягнутим, так і стиснутим. Це означає, що заздалегідь можна вказати лише лінію дії реакції стержня (АВ); дійсний напрям реакції визначається з умови рівноваги об’єкта. Зазвичай, задають напрям реакції стержня – від об’єкта до другого точкового шарніра, вважаючи, що стержень розтягнутий. Якщо в результаті розв’язання з урахуванням умов рівноваги об’єкта величина реакції стержня вийде від’ємною, то це означає, що зусилля стержня спрямоване в протилежну сторону, а сам стержень стиснутий.
Якщо стержень має вагу, то характер обмежень, що він накладає на рух точки В об’єкта, буде складнішим. Такий стержень варто розглядати як самостійний об’єкт, для якого точкові шарніри є в’язями.
Б
В’язь – рухома шарнірна опора (коток)
|
|
На відміну від нерухомої шарнірної опори рухлива шарнірна опора не перешкоджає переміщенню точки А об’єкта вздовж опорної гладенької поверхні. Така в’язь перешкоджає переміщенню точки А об’єкта тільки по нормалі до опорної поверхні, тому реакція рухомої шарнірної опори спрямована по нормалі від опорної поверхні.
В’язь – нерухома шарнірна опора
Цю в’язь розглянемо без урахування тертя.
Нерухомий
циліндричний
шарнір
(підшипник, петля, завіса) складається
з нерухомого болта з віссю
(на розрахункових схемах не показують)
і втулки (порожнистий циліндр), яка
насаджена на болт і до якої жорстко
прикріплено тіло.
|
|
Ця
в’язь не перешкоджає переміщенню точки
А
тіла вздовж осі болта, але не дозволяє
їй переміщатись у площині
,
перпендикулярній осі шарніра (болта).
Отже, реакція
шарніра може мати будь-який напрям у
площині
.
Невідому за величиною і напрямом реакцію
подають у вигляді двох складових
і
,
що збігаються з додатними напрямами
осей
і
.
Їх визначають з умов рівноваги об’єкта.
Після цього знаходять реакцію шарніра
А:
.
С
і
,
спрямованими за напрямами взаємно
перпендикулярних осей. Складові реакції
визначають з умов рівноваги об’єкта,
після чого знаходять також повну реакцію
за формулою
.
Сферичний шарнір
Підп’ятник
В’язь – площина без тертя, коли контакт з об’єктом
відбувається на деякій площадці CD
Якщо
вважати, що активні сили, що діють на
об’єкт, розташовані в площині
,
тому і в’язь обмежує переміщення об’єкта
в площині
.
Площина без тертя з контактом по площадці
CD
не дозволяє об’єкту переміщатися по
нормалі
до площини
,
а також і повертатися навколо осі
.
Тому дія цієї в’язі характеризується
реакцією
,
спрямованою по нормалі до площини
і реактивним моментом
.
Оскільки реакція розподілена по всій
поверхні площадки CD,
то точка А
прикладання сумарної реакції
може бути обрана в будь-якому місці
площадки CD.
Реактивний
момент
перешкоджає повороту тіла навколо осі
.
