- •1. Світогляд, сутність, структура, типи
- •2. Виникнення філософії: причини та передумови
- •3.Розкрийте структуру філософії як системи знань
- •4. Охарактеризуйте форми і способи буття філософії
- •5. Обгрунтуйте сутність міфологічного і релігійного світогляду та їх відмінність від філософського світогляду
- •6. Розкрийте основні аспекти співвідношення філософії і світогляду.
- •7. Проаналізуйте сутність філософської культури
- •8. Роль особистості в філососфії
- •9.Обгрунтуйте особливості філософії як типу духовності
- •10. Проаналізуйте співвідношення філософії і релігії
- •11.Співвідношення філософії і мистецтва, філософії і моралі
- •12. Філософія і наука
- •13. Місце філософії в сучасній культурі
- •14. Розкрийте сутність філософської проблематики
- •15. Існує точка зору, що філософія це мудрість і знання. Обґрунтуйте її зміст та своє ставлення до неї
- •16. Антична філософія: основні риси, проблематика та представники
- •17. Порівняти східну і західну парадигми філософствування
- •18.Порівняйте філософію Платона і Аристотеля й обґрунтуйте їх висновки
- •19. Основні риси і особливості Середньовічної філософії
- •20. Основні риси і проблематика філософії відродження.
- •21.Проблема пізнання і субстанції у філософії
- •22. Що означають поняття « теїзм» ,«деїзм», пантеїзм і як вони співвідносяться між собою?
- •23. Проблеми методу пізнання у філософських поглядах Бекона і Декарта.
- •25. Основні ідеї філософії Канта
- •26.Охарактеризуйте філософську систему і метод Гегеля
- •27.Зміст і сутність антропологічного матеріалізму л.Фейєрбаха (ф)
- •28.Охарактеризуйте основну проблематику та вихідні принципи філософії марксисзму
- •29.Охарактеризуйте характерні риси та основні напрямки філософії хх ст.
- •30.Сцієнтизм та антисцієнтизм у філософії хх ст
- •31.Філософське значення психоаналізу
- •32. Проблема людини у філософії 20 ст. Філософська антропологія, екзистенціалізм, персоналізм.
- •33. Етапи розвитку філ думки в Україні.
- •34. Філософські погляди г.Сковороди
- •35. Філософські ідеї Києво-Могилянської академії.
- •36 Світова та укр. Філософія :характер взаємозв’язку.
- •37. Проблема буття та її місце в філософії.
- •38.Філософське осмислення світу: вихідні категорії.
- •39. Філософське розуміння простору і часу.
- •40. Який зміст поняття «розвиток»? з якими поняттями та як воно співвідноситься? Ідея розвитку та її філософське тлумачення
- •41.Ідея розвитку та її філософське тлумачення
- •42. Діалектика як вчення про розвиток.
- •43. Розкрийте зміст синергетики як концепції розвитку.
- •45. Свідомість та її суттєві властивості.
- •46.Свідомість як філософська проблема
- •47. Свідомість як цілісна система.
- •48.Проблема несвідомого. Яка роль несвідомого в людському бутті.
- •49.Самосвідомість: її природа і специфіка
- •50.Пізнання та його філософське тлумачення. Види пізнання
- •51.Пізнання як процес.Основні закономірності процесу пізнання
- •52.Особливості чуттєвого та раціонального пізнання
- •53.Пізнання і теорія істини
- •54.Наука як соціально-культурний феномен
- •55.Форми та методи наукового пізнання
- •56. Наука та основні закономірності її розвитку
- •57.Розкрийте суть понять «парадигма», «наукова революція»
- •58. Охарактеризуйте зміст і особливості основних типів раціональності
- •59.Особливості методологічного мислення сучасної науки
- •60.Діалектика і логіка: їх зміст і співвідношення
- •61. Форми логічно-дискурсивного пізнання: поняття судження иа їх класифікація
- •62. Загальна х-ка законів логіки та особливості їх викор. В мисленні.
- •63. Умовиводи: їх види та роль в процесі мислення і пізнання.
- •65. Сутність людини в історико-філософському контексті. Есенцій ний та екзистенцій ний підходи
- •66. Проблемність людського буття: філософське осмислення.
- •67. Бутя людини як буття мложливого.
- •68.Проблема достотності людського буття.Відчуження: способи його осмислення і подолання.
- •69.Проблема сенсу життя і способи його філософського осмислення.
- •70.Проблема смерті та безсмертя в духовному досвіді людства.
- •71. Природа - людина – суспільство: філософські аспекти взаємодії.
- •72.Філософське розуміння суспільства.
- •73.Суспільство як цілісна система.
- •74. Індивідуальне та соціальне в людському бутті: їх взаємозв’язок.
- •75. Історичність буття суспільства.
- •76. Проблема сенсу історії.
- •77. Проаналізуйте концепції періодизації та спрямованості історії.
- •78. Проаналізуйте світоглядні засади сучасної екологічної ситуації.
- •79. Техніка як соціокультурний феномен.
- •80.Глобальні проблеми сучасності і майбутнє людства. Феномен глобалізації
- •82.Базові життєві цінності, їх смисл і співвідношення
- •97. Новітні релігійні течії та їх різновиди.
- •81.Природа цінностей і ціннісних орієнтацій
- •83. Проблема свободи: філософський аналіз
- •84. Філософське тлумачення техніки
- •85. Поняття ноосфери та його сучасне тлумачення
- •86.Виникнення релігії.Елементи первісних вірувань
- •87.Релігія: сутність, структура та функції
- •88.Основні філософські концепції релігії
- •89.Національні релігії та їх особливості
- •90.Християнство як світова релігія
- •91.Буддизм як світова релігія
- •92. Основні віросповідні ідеї ісламу та його течії.
- •93. Розкрийте сутність філософських підходів до проблеми буття Бога.
- •94. Католицизм та православ’я як різновиди християнства.
- •96. Розкрийте взаємозв’язок моральних і релігійних цінностей.
65. Сутність людини в історико-філософському контексті. Есенцій ний та екзистенцій ний підходи
Есенцій ний підхід – почав формуватись з виникненням філософії. Головна увага приділяється внутрішній характеристиці людини, стосується сутності.
Екзистенцій ний – увага на зовн умови (кін 19-поч 20 ст)
Проблема людини — її сутності, походження, можливостей і перспектив, сенсу буття — з давніх часів хвилювала мислителів. Дуже гостро вона стоїть і в наш час, коли вирішується подальша доля людини і людства. Не хтось ззовні, а самі люди визначатимуть свою долю, і кожний несе за це свою частку відповідальності.
Щодо сутності й походження людини існувало багато концепцій — міфологічних, релігійних, наукових. Найбільші досягнення науки про людину зроблені в останні два століття. За сучасними науковими поглядами, людина — високоорганізована істота, яка має природну основу, але здобуває і реалізує свою сутність тільки в суспільстві як його член. Людина здійснює активну, цілеспрямовану, осмислену трудову, предметно-практичну діяльність, застосовуючи при цьому створювані нею ж знаряддя праці, техніку. Вона володіє свідомістю і самосвідомістю, членороздільною мовою, розумом, волею, певною (історично зростаючою) мірою свободи, яка проявляється в здатності вибору й самовизначення. Людина — це суб'єкт діяльності й спілкування, пізнання, естетичного сприйняття і освоєння дійсності, істота творча, моральна, відповідальна за свої вчинки. Формування і розвиток людини - це в той же час формування й розвиток суспільства, матеріальної і духовної культури, поза якою людина як така не може існувати.
Походження людини по-різному трактується релігією й наукою. Релігія виходить з ідеї креаціонізму (лат. сгеаге — творити), тобто творення світу, всіх речей та істот богом.
Наука доводить, що передумови виникнення людини склалися природним шляхом. Наш Всесвіт має такі фізичні властивості, що в ньому можливе утворення складних систем і - за певних умов - живих організмів. Наукою достовірно встановлено, що людина походить від тваринних предків, отже, її появі передував дуже тривалий (кілька мільярдів років) шлях біологічної еволюції
На завершальній стадії формування людини вирішальне значення мали вже не біологічні, а соціальні чинники: виникнення і розвиток трудової, предметно-практичної діяльності, членороздільної мови, перетворення стада передлюдей у первісний родовий колектив, заснований на екзогамії (така форма кровно-родинних зв'язків, за якої виключаються шлюби між близькими родичами) і на перших, спочатку ще напівінстиктивних соціально-моральних нормах.
У результаті відносно недавно, 50—30 тисяч років тому виникає людина сучасного біологічного типу — homo sapiens («людина розумна»), або, за місцем знаходження її залишків, кроманьонська людина.
Винятково важливу роль у формуванні людини й людства відіграла членороздільна мова, яка виникла й розвинулася разом з трудовою діяльністю і соціальними формами життя. Мова — це універсальна, тобто всеохоплююча, знакова система, яка має свою внутрішню цілісність, бо між її елементами, словами встановлюються граматичні зв'язки.
Мова виконує насамперед функцію засобу спілкування (комунікативну) — спочатку як звукова, а пізніше і як писемна. Відповідно розширювалися можливості спілкування — в просторі й часі.