- •1. Світогляд, сутність, структура, типи
- •2. Виникнення філософії: причини та передумови
- •3.Розкрийте структуру філософії як системи знань
- •4. Охарактеризуйте форми і способи буття філософії
- •5. Обгрунтуйте сутність міфологічного і релігійного світогляду та їх відмінність від філософського світогляду
- •6. Розкрийте основні аспекти співвідношення філософії і світогляду.
- •7. Проаналізуйте сутність філософської культури
- •8. Роль особистості в філососфії
- •9.Обгрунтуйте особливості філософії як типу духовності
- •10. Проаналізуйте співвідношення філософії і релігії
- •11.Співвідношення філософії і мистецтва, філософії і моралі
- •12. Філософія і наука
- •13. Місце філософії в сучасній культурі
- •14. Розкрийте сутність філософської проблематики
- •15. Існує точка зору, що філософія це мудрість і знання. Обґрунтуйте її зміст та своє ставлення до неї
- •16. Антична філософія: основні риси, проблематика та представники
- •17. Порівняти східну і західну парадигми філософствування
- •18.Порівняйте філософію Платона і Аристотеля й обґрунтуйте їх висновки
- •19. Основні риси і особливості Середньовічної філософії
- •20. Основні риси і проблематика філософії відродження.
- •21.Проблема пізнання і субстанції у філософії
- •22. Що означають поняття « теїзм» ,«деїзм», пантеїзм і як вони співвідносяться між собою?
- •23. Проблеми методу пізнання у філософських поглядах Бекона і Декарта.
- •25. Основні ідеї філософії Канта
- •26.Охарактеризуйте філософську систему і метод Гегеля
- •27.Зміст і сутність антропологічного матеріалізму л.Фейєрбаха (ф)
- •28.Охарактеризуйте основну проблематику та вихідні принципи філософії марксисзму
- •29.Охарактеризуйте характерні риси та основні напрямки філософії хх ст.
- •30.Сцієнтизм та антисцієнтизм у філософії хх ст
- •31.Філософське значення психоаналізу
- •32. Проблема людини у філософії 20 ст. Філософська антропологія, екзистенціалізм, персоналізм.
- •33. Етапи розвитку філ думки в Україні.
- •34. Філософські погляди г.Сковороди
- •35. Філософські ідеї Києво-Могилянської академії.
- •36 Світова та укр. Філософія :характер взаємозв’язку.
- •37. Проблема буття та її місце в філософії.
- •38.Філософське осмислення світу: вихідні категорії.
- •39. Філософське розуміння простору і часу.
- •40. Який зміст поняття «розвиток»? з якими поняттями та як воно співвідноситься? Ідея розвитку та її філософське тлумачення
- •41.Ідея розвитку та її філософське тлумачення
- •42. Діалектика як вчення про розвиток.
- •43. Розкрийте зміст синергетики як концепції розвитку.
- •45. Свідомість та її суттєві властивості.
- •46.Свідомість як філософська проблема
- •47. Свідомість як цілісна система.
- •48.Проблема несвідомого. Яка роль несвідомого в людському бутті.
- •49.Самосвідомість: її природа і специфіка
- •50.Пізнання та його філософське тлумачення. Види пізнання
- •51.Пізнання як процес.Основні закономірності процесу пізнання
- •52.Особливості чуттєвого та раціонального пізнання
- •53.Пізнання і теорія істини
- •54.Наука як соціально-культурний феномен
- •55.Форми та методи наукового пізнання
- •56. Наука та основні закономірності її розвитку
- •57.Розкрийте суть понять «парадигма», «наукова революція»
- •58. Охарактеризуйте зміст і особливості основних типів раціональності
- •59.Особливості методологічного мислення сучасної науки
- •60.Діалектика і логіка: їх зміст і співвідношення
- •61. Форми логічно-дискурсивного пізнання: поняття судження иа їх класифікація
- •62. Загальна х-ка законів логіки та особливості їх викор. В мисленні.
- •63. Умовиводи: їх види та роль в процесі мислення і пізнання.
- •65. Сутність людини в історико-філософському контексті. Есенцій ний та екзистенцій ний підходи
- •66. Проблемність людського буття: філософське осмислення.
- •67. Бутя людини як буття мложливого.
- •68.Проблема достотності людського буття.Відчуження: способи його осмислення і подолання.
- •69.Проблема сенсу життя і способи його філософського осмислення.
- •70.Проблема смерті та безсмертя в духовному досвіді людства.
- •71. Природа - людина – суспільство: філософські аспекти взаємодії.
- •72.Філософське розуміння суспільства.
- •73.Суспільство як цілісна система.
- •74. Індивідуальне та соціальне в людському бутті: їх взаємозв’язок.
- •75. Історичність буття суспільства.
- •76. Проблема сенсу історії.
- •77. Проаналізуйте концепції періодизації та спрямованості історії.
- •78. Проаналізуйте світоглядні засади сучасної екологічної ситуації.
- •79. Техніка як соціокультурний феномен.
- •80.Глобальні проблеми сучасності і майбутнє людства. Феномен глобалізації
- •82.Базові життєві цінності, їх смисл і співвідношення
- •97. Новітні релігійні течії та їх різновиди.
- •81.Природа цінностей і ціннісних орієнтацій
- •83. Проблема свободи: філософський аналіз
- •84. Філософське тлумачення техніки
- •85. Поняття ноосфери та його сучасне тлумачення
- •86.Виникнення релігії.Елементи первісних вірувань
- •87.Релігія: сутність, структура та функції
- •88.Основні філософські концепції релігії
- •89.Національні релігії та їх особливості
- •90.Християнство як світова релігія
- •91.Буддизм як світова релігія
- •92. Основні віросповідні ідеї ісламу та його течії.
- •93. Розкрийте сутність філософських підходів до проблеми буття Бога.
- •94. Католицизм та православ’я як різновиди християнства.
- •96. Розкрийте взаємозв’язок моральних і релігійних цінностей.
3.Розкрийте структуру філософії як системи знань
Філософія має складну структуру, оскільки поєднує в собі цілий ряд розділів. Основні розділи філософії:
онтологія (вивчає проблему існування всьго,тобто вчення про буття, рівнозначно метафізиці вивчає вищі, неприступні органам чуття, лише передбачувані початки всього існуючого, обов’язкові для всіх наук. Вона виступає в тісному зв'язку з природничо науковим і гуманітарним знанням. Онтологія виступає як система умоглядних загальних визначень буття. Проблему буття тісним чином пов'язують з науковим і життєвим (екзистенціальним) досвідом, з межами і можливостями пізнання дійсності.)
гносеологія ( розглядає проблеми пізнання людиною світу, важлива частина філософської теорії, вчення про здатність людини пізнати дійсність, про джерела, форми і методи пізнання, про істину і шляхи її досягнення. Термін ввів Кант. Матеріалістична гносеологія. виходить з визнання об'єктивності зовнішнього світу і можливості його пізнання. Ідеалістична гносеол. або затверджує, що пізнання є віддзеркаленням містичної ідеї, або вважає, що мир створюється в процесі сприйняття, оскільки предмети суть “комплекси відчуттів”, або у принципі заперечує можливість пізнання миру)
методологія (розробляє і вивчає методи, за допомогою яких можна отримати знання, осмислити світ)
діалектика (вивчає шляхи і напрямки розвитку, наука про самі загальні закони розвитку природи, суспільства і мислення)
праксеологія (вчення про духовно-практичну діяльність людини)
аксеологія (розділ філософії, присвячений вченню про цінності. Перетворюючи оточуючий світ, люди створюють досвідчений. і духовн. цінності. Серед них виробничо-побутова техніка, здоров'я, сім'я, етичні норми, художні твори. У контакті з ними проходить життя індивіда і для нього не байдуже, який круг цінностей буде орієнтиром і мотивом в його житті. Особливе значення як цінності мали істина, добро і краса.)
логіка (розглядає закономірності правильного мислення)
антропологія (вчення про сутність людини)
соціологія (вчення про сутність та розвиток суспільства, про закономірності і рушійні сили розвитку людства. Від загальної соц. відділилися такі науки : етика, політологія, релігієзна-вство)
етика (філософська теорія моралі)
естетика (вчення про прекрасне, про естетичне відношення людини до світу та мистецтво)
філософія релігії (вчення про сутність та природу релігії)
4. Охарактеризуйте форми і способи буття філософії
Філософія – реальне здійснення в культурі філософської думки , це багатоманітне і багатовимірне буття філософських ідей . Головний спосіб буття філософії в культурі – діалог Логосу і міфа .Логос – об’єктивний закон , чітке сперте на послідовну думку знання .Пройнята логосом філософська думка спрямована на членування і упорядкування дійсності , до створення чітких , раціонально осяжних , логічних моделей світу . Така філософська орієнтація на знання наукового типу називається епістемним . Скрізь тут ми стикаємось з прагненням логічно відтворювати світ і людину в ньому шляхом упорядкування і узагальнення наявного знання Виникнення філософії було історично необхідною формою подолання міфології .Проте поява філософії як нового рівня духовної культури людства не могла спростувати буттєвих засад міфа як первинної форми повного життя .Звичайно ж у межах філософії все це набуває певної форми . Повнота життя виявляється як повнота й багатовимірність знання , а життєствердна стихія творчості – як відкритість і неупередженість думки , як поривання до відшукання діяльності .Тому відповідний спосіб буття філософії називають софіїним. Платон, Сенека , Августин, Паскаль – це все філософи Софіїного типу .Філософське знання для них – універсальний засіб самовизначення й само піднесення людини .Кожний з способів буття філософії має свій смисловий грунт , своє культурне призначення . Вони обидва однаково істотні для здійснення філософією соціально – культурного призначення , їх їх смислове сполучення надає філософії стабільності і динамізму , забезпечує сутнісну єдність.
До скаладу філософії входять найрізноманітніші форми вияву філософських ідей , організацій філософського знання . Найпростіша форма буття – філософська ідея . Тобто поєднання одним смислом багатьох понять.Інша форма філософії – філософськашкола(ідейна єдність забезпечується спільністю ідейного джерела) . Інша форма філософії - філософське вчення . Тобто розгортання філософських ідей , здійснюване мислителем. Головною масштабною формою буття філософії в новітній час слід, мабуть,вважати філософську течію(стверджується спільність деяких комплексів ідей і способів їх розгортання у філософському знанні).Найзагальніша форма буття – філософський напрямок (смислова єдність у філософії).
Отже , буття філософії є невідємним від буття культури , від усього людського буття загалом.Філософські ідеї виникають і стверджуються в органічному зв’язку з глибокими шарами людського життя.