2. Виявлена невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, що перешкоджає продовженню цієї роботи.

Термін "невідповідність" варто розуміти у тому смислі, що працівник не справляється з роботою з таких причин: 1) у нього недостатня кваліфікація або 2) стан здоров'я, що перешкоджає виконанню роботи. Перш ніж звільнити працівника у зв’язку з невідповідністю, роботодавець зобов'язаний запропонувати йому іншу роботу (посаду) на тому ж підприємстві.

Для звільнення працівника за даними підставами важливо, щоб неналежне виконання обов'язків було наслідком недостатньої кваліфікації чи стану здоров'я, що свідчать про відсутність вини працівника.

3. Систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором.

Систематичне, тобто кількаразове невиконання працівником своїх трудових обов'язків без поважних причин. Якщо власник має докази такої поведінки працівника, він може залучити його до дисциплінарної відповідальності аж до звільнення. Але тут варто мати на увазі, що систематично порушуючим трудову дисципліну може бути працівник, який має дисциплінарне стягнення за порушення трудової дисципліни і порушив її знову протягом 1 року з дня застосування стягнення за перше порушення.

Звільнення за п. 3 ст. 40 КЗпП допускається лише при наявності вини працівника. Однак трудове право не дає визначення вини і не визначає підстави, що виключають вину. Тому виникають труднощі при вирішенні трудових спрів. Наприклад, дотепер законодавство про працю не дає однозначної відповіді на питання, чи є поважною причиною запізнення на роботу через перебої в роботі громадського транспорту? Чи можна спізнитися на роботу у зв'язку з викликом сантехніка житлово-експлуатаційного підприємства з метою ремонту водопровідного крана?

4. Прогул (у тому числі відсутність на роботі понад 3 години протягом робочого дня без поважних причин).

Для звільнення працівника за прогул не обов'язково, щоб він був відсутній на роботі більш ніж три години поспіль. Важливо лише, щоб були докази, що підтверджують відсутність працівника на роботі більше 3-х годин протягом робочого дня.

Складається таке враження, що звільнити людину за прогул легко. Однак на практиці виникають складнощі. Звільнення можливе лише при відсутності поважних причин відсутності на роботі. При цьому поважною причиною можуть бути обставини сімейно-побутового характеру, якщо вихід такого працівника на роботу міг би заподіяти працівнику або іншим особам шкоду, більш значну, ніж та, що заподіяна роботодавцю невиходом на роботу.

Не може вважатися прогулом відсутність працівника на робочому місці, якщо він знаходиться на території підприємства.

5. Нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і пологах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

Підставою для розірвання трудового договору є нез’явлення на роботу протягом чотирьох місяців підряд. Вихід на роботу хоча б на один день перериває цей строк. І надалі чотирьохмісячний строк потрібно обчислювати знову. Складатися періоди нез’явлення на роботу тривалістю менше чотирьох місяців не можуть.

При деяких захворюваннях може бути встановлений законодавством більш тривалий строк збереження за працівником робочого місця. Наприклад, при захворюванні на туберкульоз працівник може бути звільнений з роботи, якщо нез’явлення на роботу тривало протягом дванадцяти місяців.