- •Основи трудового права поняття трудового права і предмет його регулювання джерела трудового права
- •Колективний договір (угода)
- •Трудовий договір сторони і зміст трудового договору
- •Загальний порядок укладення трудового договору
- •1) Заяву про прийом на роботу (для укладення трудового договору в письмовій формі заява не потрібна);
- •2) Паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
- •3) Трудову книжку.
- •Виконувати вимоги правил внутрішнього трудового розпорядку.
- •Знати і виконувати вимоги нормативних актів з техніки безпеки, охорони праці.
- •Проходити у встановленому порядку медичні огляди (якщо це передбачено законодавством).
- •Форми і строки трудового договору
- •Контракт – особливий вид трудового договору
- •Підстави припинення трудового договору
- •Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
- •Розірвання трудового договору за ініциативою работодавця
- •1. Зміни в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідація, реорганізація (банкрутство) або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
- •2. Виявлена невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, що перешкоджає продовженню цієї роботи.
- •3. Систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором.
- •4. Прогул (у тому числі відсутність на роботі понад 3 години протягом робочого дня без поважних причин).
- •6. Поновлення працівника, який раніше виконував цю роботу.
- •7. Поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.
- •Спеціальні (додаткові) підстави розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця (ст. 41 кЗпП):
- •Робочий час
- •Час відпочинку
- •1. Щорічні відпустки:
- •4. Соціальні відпустки:
- •Оплата праці
- •Трудова дисципліна порядок накладення дисциплінарних стягнень
- •1) Догана;
- •2) Звільнення.
- •Матеріальна відповідальність сторін трудового договору
- •1) Обмежена, що не перевищує середнього заробітку працівника;
- •2) Повна, що настає у випадках, якщо:
- •Порядок розгляду індивідуальних трудових спорів
- •Порядок розгляду колективних трудових спорів
Порядок розгляду колективних трудових спорів
КОЛЕКТИВНІ ТРУДОВІ СПОРИ - це розбіжності між найманими працівниками, трудовим колективом (профспілкою) і власником чи уповноваженим ним органом з питань: встановлення нових або зміна чинних соціально-економічних умов праці і виробничого побуту; укладення нового або зміни чинного колективного договору; виконання колективного договору або його окремих положень; невиконання вимог законодавства про працю.
Вирішення колективних трудових спорів регулюється Законом України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів(конфліктів)”.
Органи, які розглядають колективні трудові спори:
примирна комісія (розглядає спір протягом 5 днів);
трудовий арбітраж (розглядає спір протягом 10 днів).
Колективні спори вирішуються веденням переговорів з використанням спеціальних процедур і засобів. Якщо сторони спору не дійшли згоди в переговорах, вони формують спеціальну комісію для вироблення практичних рекомендацій щодо сутності спору і проводять консультації. Така комісія має назву примирної та являє собою орган, що його призначено для напрацювання рішення, яке може задовольнити сторони спору. Залежно від рівня спору (виробничий, територіальний, національний) комісія розглядає спір протягом, відповідно, п’яти, десяти або п’ятнадцяти днів. За погодженням сторін ці строки можуть збільшуватися.
У разі несхвалення комісією рішення зі спору, яке задовольнило б сторони конфлікту, створюється трудовий арбітраж – орган, що складається із залучених сторонами спеціалістів, експертів, інших осіб. Трудовий арбітраж ухвалює рішення протягом 10 днів з дня його утворення (за рішенням більшості членів трудового арбітражу цей строк може бути продовжено до 20 днів).
Під час вирішення колективних трудових спорів жодна зі сторін не може ухилитися від участі в процедурі примирення.
Сторони конфлікту, примирювальна комісія, трудовий арбітраж зобов’язані використати для врегулювання колективного спору всі можливості, не заборонені законодавством. Для вирішення колективного спору, одержання підтримки своїх вимог трудовий колектив має право організувати і проводити страйк, збори, мітинги, пікетування, демонстрації в порядку і формах, передбачених чинним законодавством. Страйк застосовується як крайній захід вирішення конфлікту, коли всі інші можливості не використано.
СТРАЙК - це крайній засіб вирішення колективного трудового конфлікту,який полягає в тимчасовому колективному припиненні роботи працівниками з метою вирішення колективного трудового спору.
А втім, деякі категорії працівників не мають права на страйк. Наприклад, працівники органів прокуратури, суду державної виконавчої влади, правоохоронних органів.
Дотримання вимог, передбачених законодавством, щодо процедури проведення страйків є обов’язковим, інакше його може бути визнано незаконним. Рішення про незаконність страйку виноситься в судовому порядку. Це рішення є підставою для припинення страйку і початку роботи, що була припинена. Організація та участь у незаконному страйку є порушенням трудової дисципліни з настанням усіх можливих у такому випадку негативних наслідків (вжиття заходів дисциплінарного покарання, позбавлення премій та оплати за дні страйку).