Трудовий договір сторони і зміст трудового договору

Трудовий договір - головний інститут трудового права. Він характеризується сукупністю правових норм, які регулюють порядок виникнення, зміни та припинення трудових правовідносин і є організаційно-правовою формою застосування праці громадян.

ТРУДОВИЙ ДОГОВІР (ст. 21 КЗОТ) - це угода між працівником і роботодавцем (власником підприємства, установи, організації чи уповноваженим їм органом, або з фізичною особою (наприклад, приватний підприємець), згідно якої працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку, а роботодавець зобов'язується виплачувати працівнику заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

ТРУДОВИЙ ДОГОВІР
Угода
Робітник зобов’язується			Роботодавець зобов’язується
Виконувати роботу, передбачену цією угодою	Підкорятися правилам внутрішнього трудового розпорядку			Виплачувати робітнику своєчасно заробітну плату	Забезпечувати необхідні умови праці

Трудовий договір відрізняється від колективного:

1) сторонами, що його укладають;

2) порядком укладення;

3) здійсненням контролю за його виконанням;

4) метою і змістом.

Трудовий договір регулює трудові відносини окремого працівника і роботодавця (власника або уповноваженого їм органа), тобто має більш обмежений характер, тоді як колективний договір регулює не тільки трудові, а й інші правовідносини, тісно пов'язані з трудовими, тобто дія його ширше.

Працівник має право реалізувати свої здібності до праці шляхом укладення трудового договору на одному чи одночасно на кількох підприємствах, установах, організаціях, якщо нема відповідних обмежень, передбачених законодавством, колективним договором чи угодою сторін.

Законодавством України передбачено, що за загальним правилом учасником трудових правовідносин може бути особа, яка досягла 16-річного віку.

Як виключення, в деяких випадках дозволяється працювати особам з 15-річного віку і учням з 14-річного віку у вільний від навчання час (але тільки за згодою одного з батьків або осіб, що їх замінюють).

Зміст трудового договору складають умови, що визначають права та обов'язки сторін. Умови трудового договору поділяються на обов'язкові (необхідні) і факультативні (додаткові). Обов'язкові умови - це такі, без яких трудовий договір не можна вважати укладеним:

- умови прийому на роботу;

- місце роботи;

- трудові функції працівника;

- розмір заробітної плати;

- строк дії трудового договору;

- час початку роботи.

Факультативні умови договору носять додатковий характер. Це може бути угода про встановлення випробувального строку, про надання житла або пільг.

Випробувальний термін може встановлюватись угодою сторін з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається (займаній посаді). Строки випробувань:

для робітників – 1 місяць, для всіх інших працівників – не більше трьох місяців, в окремих випадках за згодою профспілки – шести місяців.

Випробування не встановлюється щодо неповнолітніх, молодих спеціалістів, осіб, що звільнені у запас із військової служби, інвалідів, вагітних жінок, працівників, прийнятих у порядку переведення.

Якщо термін випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, він вважається таким, що витримав випробування, і наступне розірвання трудового договору допускається лише на загальних підставах. Якщо протягом терміну випробування встановлено невідповідність працівника займаній посаді, роботодавець має право розірвати трудовий договір на підставі ст. 28 КЗпП.

Однак работодавцю заборонено звільняти з власної ініціативи вагітних жінок і жінок які мають дітей віком до трьох або до шести років, якщо дитина за медичним висновком потребує домашнього догляду, одиноких матерів за наявності дитини до 14 років або дитини-інваліда (до 18 років).

Таким чином, якщо протягом випробувального терміну жінкою було подано роботодавцю документи, що підтверджують поширення на неї умов, установлених цією законодавчою нормою, її не може бути звільнено до закінчення дії цих умов, а в разі ліквідації організації - звільняють лише з обов’язковим працевлаштуванням.

Умови трудового договору не можуть містити положення, що не відповідають законодавству про охорону праці, а також погіршують положення працівника у порівнянні з чинним трудовим законодавством.

Роботодавець за рахунок власних коштів має право встановлювати додаткові у порівнянні з законодавством пільги для працівників.