Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лекция Трудове.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
15.09.2019
Размер:
218.62 Кб
Скачать

4. Соціальні відпустки:

а) відпустка в зв'язку з вагітністю та пологами – оплачувана відпустка, яка надається на підставі медичного висновку на строк: до пологів – 70 календарних днів, після пологів – 56 календарних днів (70 календарних днів у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів), починаючи з дня пологів.

б) відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку – надається за бажанням жінки після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. Ця відпустка може бути використана повністю або частково також батьком дитини, бабою, дідом або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину.

Фінансування допомоги по вагітності та пологах, а також по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку провадиться з коштів державного соціального страхування

в) додаткова відпустка працівникам, які мають дітей - тривалістю 7 календарних днів без урахування вихідних - надається жінці, яка працює і має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда, а також жінці, яка усиновила дитину, батьку, який виховує дитину без матері, одинокій матері а також особі, яка взяла дитину під опіку.

  1. Відпустки без збереження заробітної плати надається в обов’язковому порядку за бажанням працівника:

  • матері або батьку, який виховує дітей без матері, що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда – тривалістю до 14 календарних днів щорічно;

  • чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпусці – тривалістю до 14 календарних днів;

  • матері або іншим особам, які здійснюють догляд за дитиною, яка за медичним висновком потребує домашнього догляду – тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною 6-річного віку;

  • інвалідам – до 30 (60) днів;

  • пенсіонерам – до 30 днів;

  • особам, які одружуються – до 10 днів;

  • у разі смерті рідних по крові або по шлюбу – до 7 днів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Відпустка без збереження заробітної плати може надаваись за згодою сторін за сімейними обставинами та з інших причин. Її тривалість не може перевищувати 15 календарних днів на рік.

Законодавством, колективним договором, угодою і трудовим договором можуть бути встановлені інші види відпусток.

Усі відпустки обчислюються в календарних днях.

Чинним законодавством передбачені деякі обмеження у вирішенні питань надання відпусток.

Права на відпустку позбавлені:

1) особи, засуджені до виправних робіт без позбавлення волі з відбуванням покарання на весь термін за місцем роботи;

2) особи, яких звільняють з роботи за порушення трудової дисципліни.

Оплата праці

Заробітна плата – це винагорода, як правило, у грошовій формі, яку роботодавець відповідно до трудового договору виплачує працівнику за виконану їм роботу.

Розмір заробітної плати залежить від таких факторів: складності і умов виконуваної роботи, професійно-ділових властивостей робітника, результатів його праці і господарської діяльності організації.

Структура заробітної плати:

  1. основна заробітна плата - винагородження за виконану роботу відповідно до норм праці. Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і підрядних розцінок для робочих і посадових окладів для службовців;

  2. додаткова заробітна плата - це винагородження за працю понад встановлених норм, за трудові успіхи, винахідливість, за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, премії, які можуть бути встановлені чинним законодавством або розпорядженням роботодавця.

Існує дві сфери регулювання заробітної плати: на державному рівні і на договірному рівні.

На державному рівні встановлена мінімальна заробітна плата – розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану роботу. Оплата праці не може бути нижчою, ніж мінімальна. Мінімальна заробітна плата є обов’язковою на всій території України для організацій всіх форм власності.

Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням кабінету Міністрів України, як правило, 1 раз на рік під час затвердження Державного бюджету України на наступний рік. Розмір мінімальної заробітної плати переглядається в залежності від росту цін на споживчі товари і тарифів (цін) на послуги.

На державному рівні також встановлюється розмір заробітної плати робітників державних і комунальних підприємств, а також робітників установ і організацій, що фінансуються за рахунок державного чи місцевих бюджетів.

Договірне регулювання оплати праці здійснюється шляхом включення відповідних норм у зміст колективного договору.