Час відпочинку

ЧАС ВІДПОЧИНКУ - це частина календарного часу, протягом якого працівник вправі не виконувати трудові обов'язки і яке він може використовувати за своїм розсудом для задоволення своїх інтересів і відновлення працездатності.

ВИДИ ЧАСУ ВІДПОЧИНКУ:

1. Перерва в роботі - дається для відпочинку і харчування. Тривалість перерви від 30 хвилин до 2-х годин. Як правило, вона починається після 4-х годин роботи. Її початок і закінчення встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку. Такі перерви як правило не включаються в робочий час і не оплачуються.

2. Щоденний відпочинок. Його тривалість не менш подвійної тривалості робочого дня, за винятком перерви. Стаття 59 КЗпП України забороняє роботу працівників протягом 2-х змін підряд.

3. Щотижневий відпочинок (вихідні). Він обчислюється з часу закінчення роботи в останній робочий день тижня до початку роботи в 1-й робочий день наступного тижня. Тривалість щотижневого відпочинку буває різною: у залежності від тривалості робочого тижня (5-денна, 6-денна), графіка змінності. Законодавством встановлено, що тривалість щотижневого відпочинку повинна бути не менш 42-х годин.

4. Святкові і неробочі дні:

1 січня	Новий Рік
7 січня	Різдво Христове
8 березня	Міжнародний жіночий день
1 і 2 травня	День міжнародної солідарності трудящих
9 травня	День Перемоги
28 червня	День Конституції України
24 серпня	День незалежності України
1 день (неділя)	Великдень
1 день (неділя)	Трійця

5. Відпустки. Порядок надання відпусток регулюється Законом Ураїни "Про відпустки".

ВИДИ ВІДПУСТОК:

1. Щорічні відпустки:

а) основна відпустка (ст. 6 Закону) надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

б) додаткова відпустка за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці - тривалістю до 35 календарних днів - надається працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних із негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів. Конкретна тривалість такої відпустки встановлюється колективним чи трудовим договором;

в) додаткова відпустка за особливий характер праці:

- тривалістю до 35 календарних днів - надається окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних умовах та умова підвищеного ризику для здоров’я;

- тривалістю до 7 днів – працівникам з ненормованим робочим днем.

Законодавством можуть бути передбачені інші додаткові відпустки.

Щорічні додаткові відпустки можуть надаватись за бажанням працівника одночасно з щорічною основною відпусткою або окремо від неї.

Загальна тривалість щорічної основної та додаткової відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничних роботах – 69 календарних днів.

Щорічні основна та додаткові відпустки надаються працівникові з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило до закінчення робочого року.

Право працівника на щорічні основну та додаткову відпустки повної тривалості у першій рік роботи настає після закінчення 6 місяців безперервної роботи на даному підприємстві.

У разі надання працівникові щорічних відпусток до закінчення 6-місячного терміну безперервної роботи їх тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу, за винятком наступних випадків, коли відпустка може надаватись у повному обсязі за бажанням працівника:

• жінкам - перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї;

• жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;

• інвалідам;

• неповнолітнім;

• сумісникам – одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;

• в інших випадках, передбачених законодавством , колективним або трудовим договором.

Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються работодавцем за погодженням з профспілковим чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків враховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку.

Роботодавець зобов’язаний попередити прцівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.

Щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час надаються:

• неповнолітнім;

• інвалідам;

• жінкам - перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї;

• жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;

• одинокій матері (батьку), опікунам, піклувальникам, які виховують дитину до 15 років;

• в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

Щорічна відпустка на вимогу працівника повинна бути перенесена на інший період (або подовжена) у разі:

• тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку;

• настання строку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;

• збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв’язку з навчанням.

Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом року неповнолітнім і особам, що мають право на щорічні додаткові відпустки.

Щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.

Відкликання з щорічної відпустки допускається за згодою працівника лише у виняткових випадках, наприклад для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або ліквідації їх наслідків та в інших випадках, передбачених законодавством.

У разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він вже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості власник або уповноважений ним орган провадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року.

Одночасно із заявою про звільнення працівник має право написати заяву про надання частини чергової відпустки, що тягне за собою обов’язок роботодавця надати працівникові відпустку перед звільненням. Останнім днем роботи працівника в такому разі буде останній день відпустки.

2. Додаткові відпустки у зв'язку з навчанням у загальноосвітніх школах, професійно-технічних навчальних закладах, вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі. Працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у ВНЗ з вечірньою та заочною формами навчання надаються додаткові оплачувані відпустки на період установчих занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів.

3. Творчі відпустки надаються працівникам для закінчення дисертації, написання підручників та в інших випадках, передбачених законодавством.