Розірвання трудового договору з ініціативи працівника

Працівник, може розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, за власнм бажанням (звільнитися за власним бажанням), попередивши про це работодавця письмово за 2 тижні.

Після закінчення цього строку керівник зобов'язаний:

• видати наказ про звільнення працівника відповідно до поданої заяви,

• видати йому трудову книжку, в якій повинен вказати причину (підставу) звільнення,

• здійснити повний розрахунок з працівником.

Таким чином, письмова заява про бажання звільнитися і закінчення двотижневого строку є юридичною підставою звільнення.

У разі, коли заява працівника про звільнення за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, работодавець повинен розірвати трудовий договір у термін, про який просить працівник.

Поважними причинами для звільнення є:

• переїзд на нове місце проживання,

• вступ до навчального закладу,

• переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість,

• неможливість проживання в даній місцевості, підтверджена медичним висновком,

• вагітність,

• догляд за дитиною до досягнення нею 14-річного віку або за дитиною-інвалідом,

• догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку, або інвалідом І групи,

• вихід на пенсію,

• прийняття на іншу роботу за конкурсом, а також інші.

Цей перелік не є вичерпним, і роботодавець може вважати за поважну іншу причину.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботу і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений їм орган не може звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено вже іншого працівника, якому, відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору (наприклад, вагітній жінці).

Не підлягає розірванню за ініціативою працівника (за загальним правилом) трудовий договір, якщо:

• він укладений з молодим фахівцем - протягом строку, встановленого в направленні на роботу;

• працівник уклав строковий трудовий договір - до закінчення строку договору;

• працівник засуджений до виправних робіт - протягом строку відбування покарання.

З цих правил законодавством передбачені і деякі виключення: трудовий договір може бути розірваний за ініціативою працівника у випадку його хвороби чи інвалідності, або коли керівник порушує трудове законодавство у відношенні до даного працівника.

Розірвання трудового договору за ініциативою работодавця

Трудовий договір може бути припинений власником або уповноваженим їм органом тільки на загальних чи спеціальних підставах (ст. 40 КЗпП).

ЗАГАЛЬНІ ПІДСТАВИ:

1. Зміни в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідація, реорганізація (банкрутство) або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Ліквідація - це така форма припинення юридичної особи, при якій припиняються всі її права й обов'язки. Ліквідація також логічно пов’язана з зі скороченням чисельності і штату працівників. При ліквідації вся чисельність працівників скорочується (на 100 відсотків), весь штат працівників ліквідується. Порядок ліквідації підприємств регулюється Законом України “Про підприємства в Україні”, а також Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Реорганізація - це така форма припинення юридичної особи, при якій усі її права й обов'язки в порядку правонаступництва переходять до іншої юридичної особи (може бути у формі приєднання, злиття, виділення, поділу, перетворення). При реорганізації наступає правонаступництво і в трудових правовідносинах. Дія трудового договору не припиняється. Якщо на реорганізованому підприємстві немає посади, яку займав працівник до реорганізації, йому має бути запропонована інша вакантна посада, що відповідає кваліфікації працівника. Трудовий договір може бути розірваний за цією підставою лише у разі відмови працівника зайняти запропоновану посаду.

У випадку скорочення чисельності чи штату працівників роботодавець зобов'язаний попередити працівника про майбутнє звільнення за 2 місяці і запропонувати йому іншу роботу на тому ж підприємстві , що відповідала би його кваліфікації. Звільнення за цією підставою вважається правильним, якщо працівник відмовився перейти на іншу роботу (посаду) або іншої роботи на підприємстві взагалі не було. Працівнику після звільнення виплачується вихідна допомога в розмірі середнього заробітку за один місяць, а за певних умов (реєстрація в службі зайнятості протягом семи днів) заробіток у тому ж розмірі за другий і третій місяці.

При скороченні чисельності або штату працівників, переважне право залишення на роботі мають працівники з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Працівник, з яким розірвано трудовий договір з перелічених підстав (крім випадку ліквідації організації) протягом одного року має право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, якщо работодавець провадить прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації.