Загальний порядок укладення трудового договору

Порядок прийняття на роботу - це процедура юридичного оформлення трудових відносин, що виникають між працівником і власником чи уповноваженим їм органом (роботодавцем).

Для укладення трудового договору працівник повинен надати:

1) Заяву про прийом на роботу (для укладення трудового договору в письмовій формі заява не потрібна);

2) Паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

3) Трудову книжку.

Якщо людина влаштовується на роботу вперше, їй оформляється (протягом 5 днів) трудова книжка - основний документ про трудову діяльність працівника. До неї вноситься інформація про посаду, заохочення і нагороди за успіхи в роботі. Інформація про стягнення до неї не вноситься.

Крім того, роботодавець може попросити працівника надати інші документи, надання яких передбачено законодавством.

Наприклад, у випадку прийняття на роботу (посаду):

1) виконання якої вимагає певної кваліфікації або освіти - документ про освіту;

2) яка заміщається по конкурсу - характеристику і документи про обрання на посаду;

3) молодих фахівців – направлення на роботу;

4) неповнолітніх і осіб, прийнятих на роботу зі шкідливими умовами - довідку про стан здоров'я;

5) пов'язану з матеріальною відповідальністю - характеристику;

6) державного службовця - декларацію про доходи, автобіографію...

Під час укладення трудового договору забороняється вимагати від осіб, що влаштовуються на роботу, інформацію про їхню національну приналежність, походження, реєстрацію за місцем проживання і документи, надання яких не передбачено законодавством.

Укладення трудового договору повинно оформлятися наказом чи розпорядженням роботодавця про зарахування на посаду.

У випадку, якщо наказ не був виданий, а особа фактично приступила до роботи чи була допущена до виконання своїх трудових функцій, трудовий договір вважається укладеним, а працівник прийнятим на роботу.

Чинним законодавством забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу.

Відповідно до Конституції та ст. 2-1 КЗпП не допускається будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг у разі укладення, зміни та припинення трудового договору заледно від походження, соціального й майнового стану, расової і національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства в професійній спілці чи іншому об’єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання.

Крім того, за ст. 184 КЗпП роботодавець зобов’язаний письмово повідомити про причини своєї відмови в укладенні трудового договору жінкам, які мають дітей віком до трьох років, вагітним жінкам і одиноким матерям, котрі мають дитину віком до 14 років або дитину-інваліда. Відповідно до ч.5 ст. 24 КЗпП не може бути відмовлено в укладенні трудового договору особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи чи організації за погодженням між керівниками цих підприємств.

Вимоги щодо віку, рівня освіти, стану здоров’я працівника можуть установлюватися лише законодавством України. Роботодавець не має права встановлювати такі вимоги самостійно в односторонньому порядку чи за згодою працівника і відмовити в укладенні трудового договору особам, котрі не відповідають цим додатковим вимогам.

До початку роботи за укладеним трудовим договором роботодавець зобов’язаний:

1. роз’яснити працівникові його права і обов’язки;

2. ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку і колективним договором;

3. визначити працівникові робоче місце, забезпечити його потрібними для роботи засобами;

4. проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони;

5. ознайомити працівника під розписку з наказом про укладення трудового договору та з відповідним записом до трудової книжки.

Нині під час укладення рудового договору набула поширення практика запровадження для працівника так званого стажування. При цьому роботодавець не вважає виконані працівником під час стажування такими, що виконані на умовах трудового договору, та відмовляється від їхньої оплати. Проте законодавством не передбачено можливості безоплатного виконання найманим працівником будь-якої роботи на користь роботодавця. Таким чином, використання безоплатної праці громадя під час їхнього стажування є порушенням їхнього права на оплату праці.

При укладенні трудового договору працівник бере на себе такі обов’язки: