
- •Довідник з нафтогазової справи За загальною редакцією докторів технічних наук
- •Передмова
- •Глава 1
- •1.1. Елементний та ізотопний склад нафти і газу
- •1.2. Характеристика газу
- •1.3. Характеристика нафти
- •1.4. Характеристика порід—колекторів нафти і газу
- •1.5. Природні резервуари нафти і газу
- •1.6. Поклади нафти і газу
- •1.7.Родовища нафти і газу
- •1.8.Термобаричні умови в покладах та родовищах нафти і газу
- •1.9. Походження, міграція та формування покладів і родовищ нафти і газу
- •1.10. Нафтогазоносні регіони України
- •Глава 2 Пошуки та розвідка нафти і газу
- •2.1. Загальні відомості
- •2.2. Геологічні передумови пошуків та розвідки нафти і газу
- •2.5. Підготовка пошукових об'єктів
- •2.6. Виявлення та підготовка до буріння пасток нафти і газу
- •2.7. Методика й оптимізація пошуків та розвідки нафтових і газових родовищ
- •2.8. Методи вивчення розрізів свердловин
- •2.9. Геологічні методи опрацювання результатів буріння свердловин
- •2.10. Підрахунок запасів нафти, газу і конденсату
- •2.11. Підготовка нафтових і газових родовищ до розробки
- •Список літератури
- •Глава 3 Геофізичні методи дослідження свердловин
- •3.1. Електричні та магнітні методи
- •3.2. Метод потенціалів самочинної поляризації гірських порід
- •3.3. Радіоактивні методи
- •3.4. Методи дослідження технічного стану свердловин
- •3.5. Акустичний метод
- •3.6. Термометричний метод
- •3.7. Методи дослідження свердловин у процесі буріння
- •3.8. Прострілювальні та вибухові роботи у свердловинах
- •3.9. Точність методів гдс
- •Глава 4 Проектування конструкцій свердловин та інструмент для їх буріння
- •4.1. Бурові долота
- •4.2. Бурильні колони
- •4.3. Розмежування пластів
- •4.4. Бурові установки
- •4.5. Інструмент для спуску та підйому бурильних і обсадних колон
- •Список літератури
- •Глава 5 Режими буріння
- •5.1. Параметри режимів буріння
- •5.2. Принципи проектування режимів буріння
- •5.3. Бурові розчини
- •Глава 6 Розробка нафтових родовищ
- •6.1. Режими нафтових покладів
- •6.2. Основні критерії виділення об'єктів розробки
- •6.3. Гідродинамічні розрахунки основних технологічних показників розробки
- •6.5. Аналіз розробки нафтових родовищ
- •Глава 7 Розробка газових і газоконденсатних родовищ
- •7.1. Режими родовищ природних газів
- •7.2. Особливості проектування розробки родовищ природних газів
- •7.3. Визначення показників розробки газового родовища при газовому режимі
- •7.4. Визначення показників розробки газового родовища при водонапірному режимі
- •7.5. Визначення показників розробки газоконденсатного родовища
- •7.6. Вибір раціонального варіанта розробки газоконденсатного і газового родовища
- •7.7. Аналіз розробки родовищ природних газів
- •Глава 8 Нафтогазоконденсатовіддача пластів і вуглеводневіддача родовищ природних газів
- •8.1. Призначення, напрямки розвитку і класифікація методів підвищення нафтовіддачі пластів
- •8.2. Фізико-гідродинамічні методи підвищення нафтовіддачі пластів
- •8.3. Фізико-хімічні методи підвищення нафтовіддачі пластів
- •8.4. Газові методи збільшення нафтовіддачі пластів
- •8.5. Теплові методи збільшення нафтовіддачі пластів
- •8.6. Створення потокоскеровуючих бар'єрів закачуванням дисперсних систем для підвищення нафтовіддачі пластів
- •8.7. Зміна термогідродинамічних процесів у багатопластових родовищах для підвищення нафтовіддачі
- •8.8 Визначення нафтовіддачі
- •8.9. Критерії доцільності застосування методів підвищення нафтовіддачі
- •8.10. Ефективність застосування методів підвищення нафтовіддачі пластів
- •8.11. Особливості вилучення нафти з покладів у крутих і підгорнутих крилах складок
- •8.13. Газовіддача газових родовищ при водонапірному режимі
- •8.14 Вуглеводневіддача газоконденсатних родовищ
- •8.15. Вуглеводневіддача газоконденсатних родовищ з нафтовими облямівками і залишковою нафтою
- •9.1. Статика рідин і газів
- •9.2. Рух однорідних рідин
- •9.3. Рух багатофазних сумішей у вертикальних трубах
- •9.4. Розрахунок розподілу тиску потоку газорідинної суміші у свердловині
- •9.5. Витікання рідин і газів через штуцер
- •Список літератури
- •Глава 10 Фонтанна експлуатація нафтових свердловин і їх об ладнання
- •10.1. Обладнання фонтанних свердловин
- •10.2. Умови фонтанування і типи фонтанних свердловин
- •10.3. Мінімальний вибійний тиск фонтанування свердловини
- •10.4. Розрахунок фонтанної експлуатації за методикою Крилова та із використанням кривих розподілу тиску вздовж ліфта
- •Список літератури
- •Глава 1 1 Газліфтна експлуатація нафтових свердловин
- •11.1. Системи, конструкції та обладнання газліфтних свердловин
- •11.2. Розрахунок газліфтної експлуатації при заданому відборі рідини за методикою Крилова
- •11.3. Розрахунок газліфтної експлуатації при необмеженому відборі рідини за методикою Крилова
- •11.4. Пуск газліфтних свердловин. Пускові клапани
- •11.5. Графоаналітичний розрахунок газліфтної експлуатації свердловин
- •11.6. Аналітичний розрахунок параметрів пускових газліфтних клапанів
- •Глава 12 Експлуатація свердловин штанговими насосними установками
- •12.1. Штангова свердловинне—насосна установка
- •12.2. Гідравліко-технологічні розрахунки параметрів при експлуатації свердловин штанговими насосами
- •12.3. Механіко-технологічні розрахунки штангової насосної установки
- •12.4. Проектування експлуатації свердловин штанговими насосними установками
- •Глава 13 Експлуатація свердловин установками занурених відцентрових електронасосів
- •13.1. Установки електровідцентрових насосів
- •13.2. Пдротермодинамічні і технологічні розрахунки параметрів при експлуатації свердловин зануреними відцентровими насосами
- •13.3. Коректування паспортної характеристики евн
- •13.4. Підбір установки зануреного відцентрового насоса
- •Глава 14 Гідродинамічні дослідження нафтових свердловин і пластів
- •14.1. Гідродинамічні методи дослідження свердловин
- •14.2. Дослідження свердловини на усталених режимах фільтрації
- •14.3. Дослідження свердловини на неусталених режимах фільтрації та методи обробки кривих відновлення тиску
- •Глава 15 Поточний (підземний) і капітальний , ремонти свердловин
- •15.1. Склад ремонтних робіт у свердловинах
- •15.2. Глушіння свердловин, вимоги до технологічних рідин
- •15.3. Технологія проведеня поточного ремонту свердловин
- •15.4. Підготовка свердловини до капітального ремонту
- •15.5. Відновлення прохідності стовбура свердловини
- •15.6. Ремонтне—виправні і тампонажні роботи
- •15.7. Ізоляція припливу пластових вод у свердловини
- •15.8. Перехід на інші горизонти
- •15.9. Випробування експлуатаційної колони на герметичність
- •15.10. Застосування електронно-обчислювальної техніки при поточному і капітальному ремонтах свердловин Перед проведенням прс і крс виконують велику кількість інженерно-економічних розрахунків.
- •Глава 16 Виклик та інтенсифікація припливу пластових флюїдів до вибою свердловини
- •16.1. Вибір свердловини для обробки привибійної зони
- •16.2. Кислотна обробка
- •16.3. Гідравлічний розрив пласта
- •16.4. Застосування струменевих апаратів у освоєнні свердловин
- •16.5. Технологія комплексного освоєння і дослідження свердловин із застосуванням пгдп-1
- •16.6. Використання в'язких систем для інтенсифікації припливу нафти й газу
- •16.7. Хімічні реагенти і технології для очистки нафтопромислового обладнання свердловин і порового простору пластів від аспв
- •Глава 17 Газові свердловини
- •17.1. Конструкція та обладнання газових свердловин
- •17.2. Обладнання свердловин при одночасній роздільній експлуатації газових пластів
- •Список літератури
- •Глава 18 Особливості фільтрації газу в пласті та руху в свердловині
- •18.1. Приплив газу до вибою свердловин за законом Дарсі
- •18.2. Приплив газу до вибою свердловини за двочленним законом фільтрації
- •18.3. Температурний режим фільтрації газу в пласті
- •18.4. Визначення тиску в газовій свердловині
- •18.5. Температурний режим газових свердловин
- •Список літератури
- •Глава 19 Газогідродинамічні дослідження газових і газоконденсатних свердловин
- •19.1. Мета, задачі та методи дослідження свердловин
- •19.2. Дослідження газових свердловин при стаціонарних режимах фільтрації
- •19.3. Особливості дослідження свердловин, пробурених на пласти з низькою продуктивною характеристикою
- •19.5. Дослідження родовищ на газоконденсатність
- •Глава 20 Ускладнення при експлуатації газових свердловин
- •20.1. Експлуатація газових свердловин в пластах з підошовною водою
- •20.2. Експлуатація газових свердловин в умовах обводнения
- •20.3. Особливості експлуатації газоконденсатних свердловин в умовах ретроградної конденсації вуглеводневої суміш}
- •20.4. Гідроутворення при експлуатації газових свердловин
- •20.5. Корозія газрпромислового обладнання. Захист свердловинного і наземного обладнання від корозії
- •20.6. Солевідкладення при експлуатації газових свердловин, методи боротьби з ними
- •Глава 21 Збір і підготовка нафти та газу на нафтових промислах
- •21.1. Сучасні уніфіковані технологічні системи збору продукції нафтових свердловин
- •21.2. Замір та облік видобутку нафти і нафтового газу
- •Глава 22 Промислові трубопроводи
- •22.1. Гідравлічний розрахунок промислових трубопроводів
- •22.2. Розрахунок промислових трубопроводів на міцність і стійкість
- •22.3. Вимоги до промислових трубопроводів
- •Глава 23 Промислова підготовка нафти, газу та нафтопромислових стічних вод
- •23.1. Відокремлення газу від нафти
- •23.2. Промислова підготовка нафти
- •23.3. Підготовка нафтопромислових стічних вод
- •Глава 24 Транспорт газу
- •24.1. Лінійна частина газопроводу
- •24.2. Компресорні станції
- •Глава 25 Підземне зберігання газу в пористих пластах
- •25.1. Основні елементи, які характеризують підземні сховища, та вимоги до них
- •25.2. Режим роботи газових покладів при експлуатації псг
- •Список літератури
- •Глава 26 Збір і підготовка природного газу на промислах
- •26.1. Промисловий збір газу і конденсату
- •26.2. Температурний режим роботи трубопроводів
- •26.3. Промислова обробка газу і конденсату
- •Список літератури
- •Глава 27 Економіка нафтової і газової промисловості
- •27.1. Ефективність виробництва на підприємствах нафтової і газової промисловості
- •27.2. Оцінка ефективності впровадження систем інформаційного забезпечення управління (ізу) виробничими процесами спорудження свердловин
- •Список літератури
- •Глава 1. Фізико - хімічна характеристика та геологічні умови
- •Глава 2. Пошуки та розвідка нафти і газу..........................................................З0
- •Глава 3. Геофізичні методи дослідження свердлоиин......................................62
- •Глава 4. Проектування конструкцій свердловин та інструмент для їх бурін.....84
- •Глава 5. Режими буріння......................................................................................160
- •Глава 6, Розробка нафтових родовищ..................................................................173
- •Глава7. Розробка газових і газоконденсатних родовищ (р.М.Кондрат).......................218
- •Глава 8. Нафтогазоконденсатовіддача пластів
- •Глава9. Теоретичні основи експлуатації нафтових свердловин (b.C. Бойко)..................307
- •Глава 11. Газліфтна експлуатація нафтових свердловин (b.C. Бойко).......................336
- •Глава 13. Експлуатація свердловин установками занурених відцентрових
- •Глава 14. Гідродинамічні дослідження нафтових свердловин і пластів
- •Глава 15. Поточний (підземний) і капітальний ремонти свердловин...............................416
- •Глава 17. Газові свердловини (р.М.Кондрат)...................................................................456
- •Глава 19. Газогідродинамічні дослідження газових і газоконденсатних свердловин
- •Глава20. Ускладнення при експлуатації газових свердловин (p.M. Кондрат).........487
- •Глава 27. Економіка нафтової і газової промисловості (о.І. Лесюк, м.О. Данилкж,
15.3. Технологія проведеня поточного ремонту свердловин
Всі роботи, які виконуються при ПРС, об'єднуються в такі групи: технологічно необхідні; технологічні перерви; роботи, не пов'язані з ремонтом свердловини; простої.
До технологічно необхідних робіт належать: глушіння свердловини, переїзд підйомника і перевезення бригадного господарства, підготовчі роботи перед ремо-нтом свердловини, спу-ско-підіймальні операції, обпресування обладнання, лови-льні роботи в насосно-компресорних трубах, промивка вибою свердловини, заміна обладнання гирла свердловини, канатні роботи, заключні роботи після ремонту свердловини і допоміжні роботи. Допоміжні роботи включають: заправку підйом-ного агрегата паливом, передачу змін, виклик подачі, випробування насоса і т.п.
Технологічні перерви — це час простою бригади, зумовлений фізико-хімічними і механічними процесами, що відбуваються в свердловині чи в пласті, які викликані певними технологічно необхідними роботами і які відбуваються без втручання людини. До технологічних перерв відносяться очікування розчинення солей, реагування кислоти, простежування рівня, розраджування свердловини і т.д.
Роботи, не пов'язані з ремонтом свердловини, - це ліквідація аварій і браку в роботі, допущеного бригадою ПРС; ремонт закріпленого за бригадою обладнання; ремонт підйомника і інші роботи.
Простої бригади ПРС можуть відбуватися в зв'язку з відсутністю електроенергії, спец-техніки і транспорту, труб, штанг, насосів і т.п., поганими метеоумовами, бездоріжжям тощо.
Наведемо основні види робіт, які виконуються при ПРС.
Початком ремонту наступної свердловини є момент початку переїзду брига-ди. При переїзді потрібно перебазувати підйомний агрегат, культбудку, інструмен-тальний візок, прийомний поміст, робочий майданчик, місткості для рідин.
Перед переїздом бригади ПРС на свердловину, що підлягає ремонту, якщо є потреба, вирівнюють територію навколо свердловини і встановлюють якорі. Після переїзду бригада демонтує майданчики, які використовують для обслуговування свердловини, монтує підйомний агрегат, розташовує обладнання, встановлює робочий майданчик і прийомний поміст. Проводиться центрування вежі, влаштовується заземлення, обладнання підключається до електромережі. Після демонтажу фонтанної арматури (гирлової обв'язки при експлуатації свердловини ШСН) і підготовки аварійної планшайби свердловина готова до проведення спуско-підіймальних операцій.
Спуско-підіймальні операції зв'язані з підйомом і спуском труб, а при гли-биннонасосній експлуатації — також штанг. Вони трудомісткі і залежно від характеру поточного ремонту займають від 50 до 80% всього часу, затрачуваного на ремонт.
Процес спуску колони складається із операцій, які неодноразово повторюються і виконання яких необхідне для спуску однієї труби: підйом труби з помосту; очищення різьби та встановлення її нижнього кінця в муфту спущеної до цього труби; встановлення трубного ключа, згвинчування різьбового з'єднання і зняття ключа; спуск труби в свердловину; фіксація колони труб.
Підйом колони труб складається з таких операцій: підйом колони НКТ зі свердловини на довжину труби; фіксування колони труб; встановлення трубних ключів; розгвинчування різьбового з'єднання і зняття ключів; опускання труби і укладання її на поміст.
Згвинчування і розгвинчування насосно-компресорних труб під час спуско-підіймальних операцій виконується з допомогою автоматів АПР-2ВБ з приводом від електродвигуна, АПР-ГП з гідроприводом, механічних ключів КМУ-32 і КМУ-50 ванта-
420
жопідйомністю 32 і 50 т, КМУ-ПГ з гідроприводом. Ключі КМУ широко застосовуються при ремонті свердловин з заглибними відцентровими електронасосами.
Для згвинчування і розгвинчування насосних штанг застосовуються штангові ключі АШК-Г і АШК-Т. У процесі ПРС проводяться ловильні роботи тільки в насосно-компресорних трубах. При цьому ловлять обірвані або відкручені штанги, обірваний дріт, на якому в свердловину спускаються прилади, а також обірвані шкребки та ін. Ці роботи проводяться тільки в тому випадку, коли їх тривалість набагато менша від часу підйому насосно-компресорних труб, разом з якими можна підняти на поверхню обірвані предмети.
Також при ПРС проводиться обпресовування труб, фонтанної арматури, фланцевих з"єднань фонтанної арматури, колонної головки, сальників колонної головки, експлуатаційної колони, зварного шва обсадних колон, пакера, газліфтної установки з НКТ, сальникових ущільнень кабельного вводу. Насосно-компресорні труби обпресовують як на помості, так і в свердловині. В свердловині може проводитись обпресовування всієї колони труб або поінтервальне. Останнє проводиться в процесі спуску колони НКТ в свердловину.
Для обпресовування обладнання використовують насосні агрегати типу УН1-630х700А (4АН-700), УНБ2-630, а для транспортування рідини, якщо це необхідно, — автоцистерни.
Очищають обладнання від парафіну, мінеральних солей і продуктів корозії тепловим, механічним або хімічним способом без підйому обладнання на поверхню. Проте є випадки, коли перелічені вище методи малоефективні або неефективні. В таких випадках проводять ПР. Підняті зі свердловини труби і штанги очищають від парафіну тепловим методом за допомогою нари. Для цього використовують пересувну установку типу ППУА-1200/100, ППУ-ЗМ. Штанги можуть бути очищені від парафіну також механічним способом з допомогою спеціальних шкребків.
При видобутку обводненої нафти на підземному обладнанні можуть відкладатися мінеральні солі (гіпс, ангідрит, карбонат кальцію, сульфат барію). Основними методами боротьби з відкладанням мінеральних солей є хімічні, які застосовуються як для запобігання відкладанню солей, так і для їх розчинення.
З метою запобігання відкладанню солей у привибійну зону пласта закачують інгібітор відкладання солей, який адсорбується на поверхні породи. В процесі відбирання рідини зі свердловини відбувається його поступова десорбція і винесення потоком рідини, що запобігає відкладенню солей. Періодичність закачування інгібітора в привибійну зону залежить від його властивостей, закачаного об"єму і швидкості виносу з пласта на поверхню.
Якщо солі все ж відклалися на підземному обладнанні, то їх видаляють шляхом закачування в свердловину розчинника. При неможливості розчинити солі підземне обладнання піднімають на поверхню і очищають його від солей хімічним або механічним способом. У випадку, якщо ні один з цих способів не ефективний, в свердловину спускають нове обладнання.
Промивання вибою свердловини проводять з метою очистки стінок привибійної зони пласта і з метою ліквідації піщаних пробок. Перший вид належить до поточних ремонтів, а другий - до капітальних.
Процес промивання вибою свердловини з метою очищення від забруднення стінок і перфораційних отворів полягає у використанні струменя рідини, яку закачують у свердловину, для відриву посторонніх частинок від стінок свердловини і виносу їх на поверхню. Для промивання використовують таку саму рідину, що і для глушіння. При інтенсивному поглинанні застосовують нафту, аеровані рідини і піни. Перед початком промивання уточнюють схему обв'язки гирла свердловини. До початку промивання заміряють вибій свердловини. Насосно-компресорні труби, які спускають у свердловину для промивання вибою, заміряють, уважно перевіряють стан гирла свердловини, справність наземних споруд, підіймального і промивального агрегатів, автоцистерн, а також підбирають
421
відповідний інструмент, пристосування і матеріали.
Промивання буває пряме, зворотне і комбіноване. При прямому промиванні рідину нагнітають в насосно-компресорні труби, при зворотному - в затрубний простір, а при комбінованому напрям руху рідини періодично змінюють.
Рідину в свердловину нагнітають з допомогою промивальних агрегатів, які являють собою насос, змонтований на тракторі або автомобілі. Для промивання свердловин застосовують промивальні агрегати Азінмаш-32М, Азінмаш-35А і установку промивальну УН1Т-100x200.
Замінюють обладнання гирла свердловини побіжно з виконанням інших робіт, які є основними при поточному ремонті (заміна насоса, заміна НКТ і т.п.), і спеціально, коли заміна обладнання гирла є метою ПРС. В обох випадках обладнання готують, комплектують і перевіряють на герметичність в умовах майстерні та завозять на свердловину в зібраному вигляді.
На свердловинах, які експлуатуються механізованим способом ( ЕВН, ШСН), заміну гирлової обв'язки чи фонтанної арматури проводять тільки при поточному ремонті. На фонтанних і газліфтових свердловинах необхідність в ремонті з метою заміни фонтанної арматури з використанням ПРС виникає тоді, коли негермётична центральна засувка. Після основних робіт випробовують функціонування насосів (ЕВН, ШСН) і виконують завершальні роботи. Проводять їх у зворотному порядку до підготовчих робіт. Все те, що під час підготовчих робіт монтувалося, при кінцевих демонтується, і навпаки. Кінцеві роботи завершуються прибиранням і вирівнюванням території навколо свердловини.