Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпора ОЭТ.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
15.09.2019
Размер:
859.14 Кб
Скачать

28. Інфляція: сутність, причини виникнення, види. Вимір інфляції. Соціально–економічні наслідки інфляції.

І нфляція – знецінення грошей, спричинене диспропорціями в суспільному виробництві й порушенням законів грошового обігу, виявляється у стихійному зростанні цін на товари і послуги. Найважливішими причинами інфляції є: *порушення пропорцій суспільного виробництва, *надмірна емісія паперових грошей, *дефіцит державного бюджету, * мілітаризація економіки, *значне зростання внутрішнього і зовнішнього державного боргу, *недосконалість податкової системи, *кризові явища у фінансово-кредитній системі, *монополізація виробництва, *зовнішньоекономічні фактори . Інфляція може набувати різноманітних форм: *залежно від переважаючих факторів – інфляція попиту, інфляція пропозиції; *за темами зростання – повзуча, галопуюча, гіперінфляція; * за характером прояву – відкрита, прихована; * за співвідношенням темпів зростання цін на товари – збалансована, незбалансована; *за ступенем прогнозування – очікувана, неочікувана. Наслідки: *інфляція руйнує нормальні господарські зв’язки, посилює диспропорції в економіці, *порушується нормальне функціонування кредитно-грошової системи, *поступово згортаються товарно-грошові відносини й розширюється прямий продуктообмін на основі бартерних угод.* інфляція негативно впливає на міжнародне економічне та валютно-кредитне становище країни.* інфляція знижує життєвий рівень усіх верств населення, особливо тих, хто має сталий дохід.*інфляція знецінює попередні грошові заощадження населення в банках, страхових полісах, щорічну ренту та інші паперові активи з фіксованою вартістю.*інфляція посилює безробіття, підриває мотиваці. До ефективної трудової діяльності, посилює соціальну диференціацію населення і соціальну напругу в суспільстві.

29.Ринок як економічна категорія.Умови формування і розвитку ринку.Функції та типи ринку

Розвинене товарне виробництво стало основою ринкової системи господарювання, складовою частиною якої є ринок.

Р инок – сфера товарного обміну де здійснюються угоди купівлі-продажу товарів і послуг. Але ринок не варто зводити виключно до торгівлі. Адже це економічна категорія, яка відбиває відносини не лише обміну, а й виробництва, розподілу і споживання. З появою грошей, які стають посередником в обміні товарів, суть ринку збагачується. Він стає не тільки сферою товарного обігу, а й сферою обігу грошей. Тому ринок – це форма товарного-грошового обігу.

На сучасному стані ринок розглядають також як тип господарських зв'язків між економічними суб'єктами, тобто через ринок здійснюються товарні господарські зв'язки.

Суб'єктами ринкової економіки виступають:

  1. фізичні особи;

  2. трудові колективи;

  3. юридичні особи всіх форм власності.

Таким чином, ринок – це сукупність економічних відносин, що виникають між суб'єктами економіки з приводу обміну результатами виробництва, товарного та грошового обігу, розподілу виробничих факторів. Ринок – це сфера економічних інтересів суб'єктів економіки і ринок – це відношення між людьми, які проявляються через обмін, який функціонує на основі товарного виробництва.

Існують об'єктивні умови існування і функціонування ринку:

  1. суспільний поділ праці;

  2. економічна відокремленість товаровиробників, що виникає на ґрунті приватної власності;

  3. вільне підприємництво і вільна конкуренція;

  4. вільний вибір суб'єктами ринкових відносин будь-якого виду діяльності;

  5. вільний обіг товарів, капіталу і праці;

  6. існування відповідної ринкової структури і інфраструктури;

  7. стимулююча система оподаткування, фінансування і кредитування;

  8. система соціального захисту населення;

  9. наявність правової бази, що сприяє створенню і постійному відновленню ринкового середовища.

Сутність і економічна природа ринку знаходить свій вираз у його економічних функціях. Ринок виконує такі основні економічні функції функції:

  1. саморегулювання економіки. Передбачає узгодженість виробництва і споживання благ, збалансованість попиту і пропозиції за обсягом і ціною;

  2. інформаційна. В умовах ринку ціни, процентні ставки, курси цінних паперів постійно змінюються, тому ринок дає учасникам обміну інформацію відносно цих змін;

  3. стимулююча. Полягає у спонуканні виробників до створення нових благ з меншими витратами і більшими доходами;

  4. ціноутворююча. Полягає у формуванні цін благ на основі їх вартості через співвідношення попиту і пропозиції;

  5. диференційна. Вона здійснюється у формі очищення економіки від нежиттєздатних елементів.

Таким чином, ринок є функціональною формою економічних зв'язків суб'єктів цілісної економічної системи. Це конкретна форма існування вільного підприємництва.

Сучасна економічна теорія виділяє декілька типів ринків: нерозвинутий ринок, вільний ринок, деформований ринок, регульований ринок.

  1. Нерозвинутий ринок характеризується випадковими ринковими відносинами, як правило, безпосереднім бартерним товарним обміном.

  2. Вільний ринок характеризується наступними ознаками:

  • безліч учасників ринкових відносин і вільна конкуренція між ними;

  • необмежений доступ до будь-якої господарської діяльності;

  • стихійність і об’єктивність ціноутворення;

  • абсолютна мобільність, тобто вільне переміщення виробничих факторів;

  • неможливість суб'єктивного впливу одних суб'єктів ринку на дію інших;

  • відсутність монополізму, ринкової влади і державного врегулювання.

Але в сучасних умовах вільний ринок – це скоріше всього наукова абстракція, ніж реальне явище.

  1. Деформований ринок існує в економіці товарного типу, де регулююча роль ринку відсутня, а ці функції бере на себе держава.

  2. Сучасний ринок – це регульований ринок. Тобто сучасне ринкове господарство засноване на взаємодії ринкового механізму самоврегулювання і державного впливу на економіку.