25. Закони грошового обігу.

Обіг грошей здійснюється на основі притаманних йому законів. Одним іх найважливіших є закон, який визначає кількість грошей, необхідних для обігу. Закон грошового обігу передбачає, що протягом певного періоду в обігу має бути певна, об’єктивно зумовлена грошова маса. Він з’ясовує внутрішні зв’язки між кількістю грошей в обігу і масою товарів, рівнем цін, швидкістю обороту в грошей. Згідно з класичним підходом кількість грошей, необхідних для обігу, може бути визначена за такою формулою: , де КГ – кількість грошей, необхідних для обігу; СЦ – сума цін товарів, реалізованих протягом року; К – сума цін товарів, проданих у кредит, П – платежі за кредити минулого року, ВП – платежі, які взаємно погашаються, О – швидкість обороту однієї грошової одиниці за рік. В умовах паралельного обігу золотих і паперових грошей діяв закон їхнього обігу. Сутність закону обігу паперових грошей полягає в тому, що випуск їх повинен дорівнювати тій кількості замінених ними золотих грошей, яка необхідна для забезпечення нормального товарного обігу. Переповнення каналів обігу паперовими грошима неминуче призводить до інфляції. Більшість сучасних економістів для визначення кількості грошей, необхідної для обігу, базується на неокласичній теорії збалансованості грошової та товарної мас, запропонованої американським економістом І.Фігером. M*V=P*Q, де М – маса грошей в обігу, V – середня швидкість обігу грошей, P – середній рівень цін на товари та послуги, Q – кількість товарів та послуг, представлених на ринку. З цього рівняння можна визначити кількість грошей, необхідних для обігу

26. Грошова система і її структурні елементи.

Грошова система – це форма організації грошового обігу, яка історично склалась в певній країні й законодавчо закріплена державою. Вона складається з таких елементів: *назва національної грошової одиниці, *вид грошових знаків і характер їхнього забезпечення, *Порядок грошової емісії, тобто порядок друкування грошей і випуску їх в обсяг, *Встановлення курсу національної валюти і порядок її обміну на іноземну, * Наявність державних фінансових інститутів які здійснюють регулювання грошового обігу в країні. Існує два основних типи грошових систем: металева і паперово-кредитна. Металева поділяється на 2 види – біметалізм і монометалізм. Біметалізм є системою, де роль загального еквівалента законодавчо закріплюється на рівних правах за двома благородними металами – золотом і сріблом. Монометалізм – це грошова система, в якій роль загального еквівалента закріпляється за одним благородним металом – золотом. Паперово-кредитна система поділяється на кредитні(вексель, чек, банкнота, кредитна картка, електронні гроші) і паперові гроші.

27. Перетворення грошей у капітал. Загальна формула руху капіталу. Первісне нагромадження капіталу.

Одним із факторів виробництва є капітал в його різноманітних формах, включаючи форми людського капіталу.

Якщо капітал, це фактор виробництва, то для організації будь-якої справи, будь-якої діяльності перш за все необхідна певна кількість капіталу в грошовій формі. Його можна отримати шляхом заощаджень та зібрання великої кількості грошей, а можна взяти позичковий капітал.

Процес виробництва зумовлює необхідність нагромадження грошей.

Нагромадження капіталу – це капіталізація частини прибавочної вартості, зворотне перетворення частини прибавочного продукту в капітал. джерелом нагромадження капіталу та розширення виробництва є прибавочна вартість або та чи інша форма прибутку.

В результаті діяльності всіх членів суспільства та постійного нагромадження капіталу формується національне майно країни, що є складовою частиною важливого показника економічної могутності країни, сукупності всіх матеріальних ресурсів, що знаходяться у власності всього суспільства – національного багатства.

В Україні нагромадження капіталу знаходиться ще в зародковій стадії через нестабільну економічну ситуацію та перехідний стан економіки.