49.Особливості оцінки технічних та організаційних нововведень.

Економічний ефект — єдиний узагальнюючий по­казник економічної ефективності будь-якої групи техніч­них нововведень. Він характеризує абсолютну величину перевищення вартісної оцінки очікуваних (фактичних) ре­зультатів над сумарну витрату ресурсів за розрахунковий період та обчислюється в одній з двох форм — народно­господарській і (або) внутрішньовиробничій.

Народногосподарський економічний ефект визна­чається через зіставлення результатів застосування техніч­них нововведень і всіх витрат на їхню розробку, виробни­цтво і споживання (експлуатацію); він відображає ефек­тивність тієї чи іншої групи технічних нововведень з по­зиції їхнього впливу на кінцеві показники розвитку еконо­міки країни.

Економічний ефект (різниця між вартісною оцінкою загальних результатів і сумарних витрат з урахуванням чинника часу).Витрати: витрати на створення та виробництво новин+витрати у сфері використання нововведень=сумарні витрати у сферах створення, виробництва й використання+ сумарні витрати з урахуванням чинника часу – коефіцієнт приведення.Результати: основні результати+супровідні результати=загальні результати+загальні результати з урахуванням чинника часу – коефіцієнт приведення

Внутрішньовиробничий (комерційний) економі­чний ефект, що розраховується на окремих стадіях відтворювального циклу «наука — виробництво — експлуатація (споживання)», дає змогу оцінювати ефективність техніч­них нововведень (новин) з урахуванням ринкових економ­ічних інтересів окремо науково-дослідних (проектно-кон­структорських) установ, підприємств-виробників і споживачів.

Оцінка внутрішньовиробничого (комерційного) еко­номічного ефекту звичайно здійснюється з використанням показників: • прибутку, що залишається в розпорядженні підприємст­ва (наукової організації); • похідних вимірників — коефіцієнта ефективності капіта­льних витрат (внутрішньої норми ефективності, терміну окупності капітальних витрат тощо).

За умов розвитку соціально орієнтованої економіки об'­єктивно можливим і необхідним стає принципово новий під­хід до визначення ефективності технічних новин (ново­введень). Цей підхід практично здійснюється за трьома ос­новними етапами. 1. Проведення ранжирування цілей розробки, ви­робництва і використання об'єктів технічних новин. 2. Перевірка можливих варіантів технічних новин функціонального призначення на відповідність соціальним цілям і вимогам екологічної безпеки. 3. Процес порівняння й вибору найліпшого варіан­та на цій стадії передбачає розгляд лише соціально та еколо­гічно допустимих (прийнятних) варіантів технічних новин чи нововведень.

Групи оцінки ефективності організаційних рішень: 1) орг нововведення, здійснення яких потребує додаткових інвест-х ресурсів;2) ОН, що не потребують для свого здійснення додаткових одноразових витрат.Оцінка ефективності організаційних нововведень 1 групи здійснюється так само, як і нових технічних рі­шень. До складу поточних витрат треба включати додатково транспортні витрати, а також витрати сировини і готової продукції в процесі їх транспортування та зберігання.

Ефективність безвитратних нових організаційних рі­шень визначається на підставі розрахунку економії поточних витрат, зумовлених здійсненням таких нововведень.