57.Характеристика основних форм організації виробництва.

Концентрація вир-ва - його усуспільнення через ↑розмірів підприємств, зосередження роб сили, засобів вир-ва і випуску продукції на все більш великих підприємствах (інтеграційних структурах). Види: 1.агрегатна(↑ одиничної потужності чи продуктивності технологічних агрегатів), 2.технологічна(укрупнення виробничиз одиниць під-ва), 3. заводська(процес ↑ розмірів самостійних підприємств).Деконцентрація вир-ва - форма його організації та пріоритетний зворотний процес, стає необх в період форм і розвитку ринкових відносин між виробниками та споживачами. Здійснюється з доп ств-ня широкої мережі малих і середніх підприємств, розукрупнення існуючих великих підприємств.

Спеціалізація відображає процес зосе­редження діяльності під-ва на вигот пев­ної продукції (виконанні окремих видів робіт, наданні платних послуг).Види: 1.предметно спеціалізовані(під-ва, що випускають кінцеву продукцію); 2.подетально спеціалізовані(самостійна під-ва з вигот окремих деталей і вузлів для комплектування готової продукції; 3.технологічно (стадійно) спеціалізовані(автономні вир-ва, що киеонують окремі стадії технологічного процесу);4.функціонально спеціалізовані (ремонтні заводи, під-ва з виготовлення стандартної тари, лізингові компнії). Конверсія хар-є істотне перепрофілювання частини (усього) виробничого потенціалу під-ва на вир-во іншої продукції під впли­вом докорінної зміни ринкового середовища чи глобальних чин­ників розвитку ек-ки. Кооперування є формою виробничих зв'язків між під­-вами різних галузей, що спільно виготовляють певний вид кінцевої продукції. Воно органічно пов'язане з розвитком спеціалізації вир-ва, хар-ся відносною постій­ністю зв'язків між продуцентами та обов'язковим дотриман­ням підприємствами-суміжниками техніко-технологічних ви­мог головних підприємств, що випускають готові до спож вироби. Види: предметне, галузеве, рег, міждерж. Комбінування — процес органічного по­єднання в одному підприємстві (комбінаті) кількох виробництв, які належать до різних галузей промисловості або народного господарства в цілому. Види: вертикальне, горизонтальне, змішане. Диверсифікація – одночасний розвиток кількох (багатьох) технологічно не пов‘язаних видів вир-ва, у значному розширенні номенклатури та асортименту продукції підприємства. Види: різногалузева технологічно не зв‘язана.

58.Сутнісна характеристика і методичні основи визначення якості та конкурентоспроможності продукції.

Якість як економічна категорія відбиває сук-сть властивостей продукції, що зумовлюють ступінь її придатності задовольняти потреби людини відповідно до свого призначення.

Рівень якості – це кількісна хар-ка міри придатності того чи іншого виду продукції для задов конкретного попиту на неї у порівнянні з відповідними базовими показниками. Оцінка якості передбачає визначення: 1.абсолютного рівня якості (шляхом обчислення вибраних для його вимірювання показників без їх порівняння з відповідними показниками аналогічних виробів) 2.відносного (шляхом порівняння показників продукції з абсолютними показниками якості кращих аналогічних товарів).

3.перспективного (враховує пріоритетні напрямки і темпи розвитку науки і техніки). -4.оптимального (тобто такого рівня, за якого загальна величина суспільних витрат на виробництво і використання продукції у певних умовах її споживання була б мінімальною).

Групи показників якості продукції: 1. диференційовані: а)одиничні (хар-ть будь-яку одну властивість одиниці продукції) б)комплексні (хар-ть декілька властивостей одиниці продукції одночасно). 2. загальні показники відображають якість усіх або багатьох видів продукції 3. узагальнюючі ( хар-ть загальний рівень якості всієї сукупності продукції, що виготовляється)

Методи оцінки рівня якості виробів: 1) об‘єктивний – оцінка рівня якості продукції за допомогою стендових випробувань, лабораторного аналізу і вимірювань. 2) органолептичний – результати від сприйняття органами чуттів людини без технічних вимірювань. 3) диференційований – порівняння показників конкретного виробу з відповідними параметрами виробів-еталонів або з базовими показниками стандартів. 4) комплексний –визначення узагальнюючого показника рівня якості виробу.

Конкурентоспроможність продукції— сук-сть її властивостей, що хар-є міру задо­вконкретної потреби проти наявної на ринку аналогічної продукції. Вона визначає здатність витри­мувати конкуренцію на ринку, тобто мати певні переваги над виробами інших товаровиробників.Конкурентоспроможність товарів закла­дається ще на стадії проектування виробів. У про­цесі виробництва матеріалізуються визначальні елемен­ти конкурентоспроможності продукції: якість і витра­ти. Моделювання і визначення рівня конкурентоспромо­жності продукції є необхідною передумовою для її продажу (реалізації) на відповідному ринку.Кількісна оцінка конкурентоспроможності одно параметричної продукції: Кп=(Еоп\Епк)*k’1*k’2*k’3, де Еоп,Епк – ефективність оцінюваної та продукції-конкурента, а к’1,к’2,к’3-коригуючі коефіцієнти, що враховуються конкурентні переваги.

• Ефективність продукції визначається через зіставлен­ня її корисного ефекту за нормативний строк служби із сукуп­ними витратами за життєвий цикл виробу.

• Корисний ефект виробу звичайно обчислюється за од­ним показником, визначеним для оцінки конкурентоспро­можності (продуктивність, потужність, енергоємність, ка­лорійність тощо).

• Сукупні витрати за життєвий цикл виробу включають витрати, що пов'язані з маркетингом, конструкторсько-тех­нологічною підготовкою виробництва, безпосереднім ви­готовленням і сервісним обслуговуванням.