- •Оборотний капітал підприємства: сутність, функціонально-елементний склад та процес трансформації.
- •41.Методи визначення потреби в оборотних коштах підприємства.
- •42. Оцінка ефективності використання оборотних коштів та шляхи її підвищення.
- •43.Поняття, значення, функціонально-елементний склад та класифікація інвестицій.
- •44.Визначення необхідного обсягу та джерел формування інвестиційних ресурсів підприємства.
- •45.Методичні підходи до оцінки ефективності виробничих інвестицій.
- •46.Сутність, форми та оцінка ефективності фінансових інвестицій.
- •47.Сутність, значення та класифікація інновацій.
- •48.Науково-технічний і організаційний прогрес: поняття, роль та основні тенденції.
- •49.Особливості оцінки технічних та організаційних нововведень.
- •50.Техніко-технологічна база виробництва та забезпечення її розвитку.
- •51.Поняття, види, методичні основи визначення обсягу та ступеню використання виробничої потужності підприємства.
- •52.Сутнісно-видова характеристика та переваги лізингу.
- •53.Характеристика основних підходів до планування та організації матеріальних потоків на підприємстві.
- •54.Сучасні системи матеріально-технічного забезпечення виробництва.
- •55.Виробничий процес на підприємстві: сутність, структура та принципи організації.
- •56.Типи та методи організації виробництва.
- •57.Характеристика основних форм організації виробництва.
- •58.Сутнісна характеристика і методичні основи визначення якості та конкурентоспроможності продукції.
44.Визначення необхідного обсягу та джерел формування інвестиційних ресурсів підприємства.
Варіанти економічної ситуації на ринку та на підприємстві:
• 1й > за кількісними та якісними харак-ми попит на продукцію, що виготовляється і пропонується для продажу на ринку, задовольняється повністю. Це не потребує зб-ня обсягу її вироб-ва на відповідному під-стві; • 2й > продукція підприємства за якістю і ціною користується на ринку попитом, що постійно зростає; тому підприємство заінтересоване у відповідному зб-ні обсягу її вир-цтва введенням у дію додаткових виробн потужностей; • 3й > різке падіння попиту ринку на продукцію даного підприємства, що втрачає конкурентоспроможність за своїми техніко-ек показниками; у цьому разі підприємство має або модернізувати виріб, що виготовляється, або терміново організувати випуск нової конкурентоспроможної продукції.
За 1м варіантом ек ситуації достатньо здійснити просте відтворення основних фондів переважно за рах аморт-х відрахувань. Розрахункова процедура обмежується визначенням акумульованої суми аморт-х відрахувань на реновацію основних фондів та її порівнянням з потребою в капіталі для заміни спрацьованих і застарілих видів устаткування сучасними моделями. Розмір капітальних вкладень обчислюється на основі інформації про потребу в новому устаткуванні та ціни на нього з урахуванням монтажу і капітального доходу від реалізації засобів праці, що вибули.
2й варіант ек ситуації пов'язаний з нарощуванням до необх розмірів виробничої потужності підпр-ва переважно через його технічне переоснащення, реконструкцію чи розширення за попередньо розробленим проектом. Для визначення необх обсягу капітальних вкладень за цим варіантом використовують два методи: 1) попередньо-приблизних розрахунків (на основі показника питомих капітальних вкладень), які здійснюються в послідовності. • Обчислюють необх середньорічну величину виробничої потужності підпр-тва, виходячи з очікуваного коеф-та її використання в розрахунковому році та виявленого попиту ринку на продукцію. • Визначають величину середньорічної виробничої потужності, якої не вистачає для задоволення ринкового попиту на продукцію • Розраховують абсолютну величину необх додаткового введення в дію виробничої потужності, використовуючи для цього спеціальний коеф-т перерахунку її серед-ньорічного приросту в абсолютний, який дорівнює 0,5. • На підставі питомих капітальних витрат на одиницю приросту виробничої потужності визначають заг суму необх на розрахунковий період капітальних вкладень.; 2) прямих розрахунків (за даними кошторису технічного переоснащення і реконструкції або розширення під-ства). Він уможливлює уточнення обсягу інвестицій, визначеного приблизними розрахунками, з допомогою прямих розрахунків за даними кошторисної вартості проекту відповідної форми відтворення осн-х фондів.
3й варіант ек ситуації забезп розширене відтворення осн-х фондів, але потребує докорінної перебудови техніко-технол-ї бази вир-цтва. Розрахунки необх обсягу капітальних вкладень здійснюються за розглянутою схемою 2го варіанта. При цьому потрібно враховувати капітальні витрати, що пов'язані з маркетинговими дослідженнями і проектуванням нових виробів.
Джерела фін-ня виробничих інвестицій: 1й варіант. Якщо нагромадженої суми амортизаційних відрахувань замало для фін-ня заміни спрацьованого і застарілого устаткування, то для покриття браку фін коштів викор-ся інші вн джерела їх форм-ня (н-д, емісія цінних паперів або залучення частини нерозподіленого прибутку). 2й і 3й варіанти потребують викорис-ня таких джерел виробничих інвестицій: 1) випуск і продаж цінних паперів (акцій, облігацій); 2) довгостроковий кредит; 3) власний нагромаджений прибуток; 4) пряма або непряма держ субсидія; 5) залучення іноз інвестицій і ств-ня спільних під-ств.