Тема 2. Методична робота в школі 43

Опорна школа є однією із форм організації методичної роботи з пе­дагогічними працівниками. Вона має відповідну навчально-матеріальну базу, досвідчених і творчо працюючих педагогів, домагається високих результатів у навчанні і вихованні учнів.

Керівництво методичною роботою в опорній школі здійснює методична рада, до складу якої входять директор опорної школи (голова ради), най­більш досвідчені директори і заступники директорів шкіл, керівники методичних об'єднань, вчителі-методисти, старші вчителі, працівник рай(міськ)методкабінету (заступник голови).

Змістом методичної роботи опорної школи з педагогічними працівни­ками є вдосконалення форм і методів навчання та виховання, організації позакласної та позашкільної виховної роботи, взаємозв'язку школи і сім'ї, впровадження у практику роботи досягнень педагогічної науки і передо­вого педагогічного досвіду, здійснення внутрішньошкільного контролю і надання методичної допомоги вчителям, вихователям.

Основними формами роботи опорної школи є індивідуальні та групові консультації, стажування, спостереження та аналіз навчальних занять та позакласних заходів, науково-практичні конференції, педагогічні чи­тання, семінари-практикуми тощо.

Координацію діяльності опорних шкіл з іншими установами освіти за­безпечують рай(міськ)методкабінети.

Науково-практичні конференції — одна із форм теоретичної і прак­тичної підготовки педагогічних працівників до роботи з учнями в серед­ніх загальноосвітніх навчальних закладах. Тематика науково-практич­них конференцій визначається тими завданнями, які ставить суспільст­во перед школою, потребами педагогічних колективів шкіл. Наприклад, тематика науково-практичних конференцій може бути такою: "Шляхи підвищення ефективності уроку", "Активізація пізнавальної діяльності школярів", "Формування національної самосвідомості учнівської молоді", "Диференціація навчання учнів", "Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів", "Оптимізація навчально-виховного процесу в школі" та ін.

Тема науково-практичної конференції визначається заздалегідь — за 3-5 місяців (залежно від виду конференції: районна, обласна, республі­канська). Тривалість роботи конференції, як правило, 1-2 дні. Структура роботи науково-практичної конференції зазвичай така: пленарне засідан-

44 Тема 2. Методична /кнкппи н школі

ня, на якому розглядаються основні питання даної проблеми. Із допові­дями на пленарному засіданні виступають керівники органів освіти (мі­ністр чи заступник міністра освіти, начальник відділу управління мініс­терства освіти, начальник управління освіти, завідувач відділом освіти, провідні науковці, вчені вузів, вчителі-новатори, досвідчені вчителі та ін.; робота в секціях: планується 4-5 секцій з окремих напрямків вирішення даної проблеми. На секційних засіданнях вчителі обмінюються досві­дом роботи, спостерігають і обговорюють навчальні та виховні заняття, знайомляться на практиці з кращим досвідом в галузі даного питання, вносять конкретні пропозиції щодо ефективного розв'язання обговорю­ваного питання.

На підсумковому пленарному засіданні заслуховують звіти керівників секцій, обговорюють і приймають рекомендації науково-практичної кон­ференції з даної проблеми.

Наприклад, робота обласної науково-практичної конференції "Націо­нал ьна система виховання", яку провели в грудні 1993 року Тернопільсь­кий обласний інститут удосконалення вчителів, Тернопільський педінс­титут і Тернопільський міськвно, тривала 2 дні. На пленарному засіданні першого дня були заслухані доповіді "Українська національна школа і народна педагогіка", "Українське народознавство - шляхи реалізації у навчально-виховному процесі", "Культурницькі засади ідеології україн­ської держави". У другій половині дня учасники конференції переглянули виставку "Мій рідний край - моя земля", відвідали практичні заняття у навчальних закладах м. Тернополя з впровадження програми національ­ного виховання школярів "Моя земля - земля моїх батьків".

У програмі конференції були вказані проблеми, над якими працюють середні навчальні та позашкільні заклади, що проводили практичні за-няття. Наприклад, середня школа № 19 м. Тернополя проводила практичне заняття з проблеми "Використання козацької педагогіки у формуванні національної свідомості школярів".

На другий день продовжувалася робота пленарного засідання, на яко­му були заслухані теми "Український менталітет: психолого-філософські аспекти", "Українська етнопедагогіка і сучасні проблеми родинного ви-ховання", "Роль релігії у вихованні моральності, в утвердженні загально-людських цінностей", "Відродження освітньо-виховних молодіжних об'єд-нань, товариств і організацій на традиціях українського народу".