Тема 2. Методична робота в школі 51

узагальненні думок та виробленні рекомендацій, підготовці проекту рі­шень, а в ході проведення самих заходів — в організації дискусії.

Мозковий штурм, методичний ринг. Він організовується з метою термінового розв'язання складної навчально-методичної проблеми. Особ­ливістю його є максимальна концентрація уваги педагогів на даній проб­лемі, активна участь усіх учасників в її обговоренні.

Методичний фестиваль — це колективна форма пропаганди пере­дового педагогічного досвіду, це разовий багатоплановий захід, сцена­рій якого залежить від мети проведення, рівня підготовленості педагогіч­них та методичних працівників.

Педагогічний КВК. Він проводиться за традиційним сценарієм на педагогічну тематику, сприяє активізації масових та індивідуальних форм методичної роботи, особливо в період підготовчої роботи.

Методичний кабінет школи. Важливу роль у підвищенні загально­го, фахового і методичного рівня учителів відіграє шкільний методичний кабінет. Основними завданнями методичного кабінету є: надання прак­тичної допомоги вчителям, вихователям, класним керівникам у форму­ванні їх педагогічної майстерності; координація методичної роботи в школі; пропаганда досягнень психолого-педагогічної науки і передового педагогічного досвіду роботи вчителів і педагогічних колективів.

Керівництво роботою шкільного методичного кабінету може здійс­нювати рада кабінету, обрана з числа вчителів-методистів, досвідчених вчителів, яка працює під керівництвом заступника директора школи з навчально-виховної роботи. Рада методичного кабінету організовує ро­боту для стажування молодих учителів, координує діяльність методич­них об'єднань школи, допомагає вчителям у проведенні методичних за­ходів, організовує і проводить виставку нових наочних посібників, знайо­мить учителів з новинками психолого-педагогічної літератури, передо­вим педагогічним досвідом тощо.

У шкільному методичному кабінеті зосереджено такі матеріали: до­кументація шкільних, міжшкільних методоб'єднань, зразки кращих кон­спектів уроків, сценаріїв виховних заходів (бесід, диспутів, вечорів, КВК), планування виховної роботи, матеріали передового педагогічного досві­ду, творчі звіти вчителів, накази Міністерства освіти і науки, управління освіти і науки, відділу освіти, методичні рекомендації, педагогічні жур­нали і газети, методична література, тексти доповідей, прочитаних на

52

засіданнях методоб'єднань, педагогічних читаннях, конференціях, зраз­ки дидактичного матеріалу, наочних посібників, шкільної документації, банк даних (картотека) педагогічних знахідок, новітніх освітніх техно­логій, аудіо- та відеотека кращих освітянських доробок школи, району, області.

На допомогу вчителям у методкабінеті створюють анотований те­матичний каталог наявної літератури, підручників, посібників, картоте­ку журнальних і газетних статей, періодично організовують педагогічні виставки з актуальних питань навчально-виховного процесу, наприклад, "Нетрадиційні форми організації навчальних занять в школі", "Диферен­ційований підхід до учнів", "Реалізація міжпредметних зв'язків на уро­ках".

На змінних стендах розміщують цікаві статті з педагогічних та фахо­вих методичних журналів, нові педагогічні книги, цікаві посібники, мето­дичні рекомендації, накази Міністерства освіти і науки, провідні ідеї пе­редового педагогічного досвіду країни, області, району, новинки педаго­гічної науки, рекомендації вчителям-предметникам, вчителям початко­вих класів, вихователям груп продовженого дня, класним керівникам щодо ознайомлення з журнальними статтями, психолого-педагогічною літературою.

Однією із форм залучення педагогічних працівників до участі в науко­во-дослідній та навчально-методичній роботі є відкриття при інститутах післядипломної освіти (удосконалення вчителів) посади методиста-ко-респондента.

Методист-кореспондент є позаштатним працівником кафедри інсти­туту післядипломної освіти і працює на громадських засадах. Це повин­на бути творча людина, яка виявила бажання, нахили та здібності до розробки науково-дослідних і навчально-методичних питань, проблем організації навчально-виховного процесу, має вищу педагогічну освіту, кваліфікаційну категорію не нижче першої. Перевага надається тим пе­дагогічним працівникам, які мають друковані наукові, навчальні, мето­дичні праці.

Методисти-кореспонденти обираються вченою радою інститутів тер­міном на п'ять років. Вони займаються вивченням, узагальненням та застосуванням перспективного педагогічного досвіду, апробацією роз­робок з актуальних проблем практичної педагогіки, організації навчаль­но-виховного процесу та методичного забезпечення окремих навчаль-