110. Визначити термін “підстави кримінальної відповідальності”.

Підставою крим.від-ті э вчинення особою сус.небезпечного діяння,яке містить склад злочину,передба-ченого КК.

111. Кримінальна відповідальність, її форми та правові наслідки.

КВ-це особливий правовий інститут,у межах якого здійснюється офіційна оцінка поведінки особи як злочинної.КВ-це різновид юридичної відповідальносі.КВ-це особливий елемент у механізмі крим-правового регулювання, в межах якого здійснюється реагування д-ви на вчинений особою злочин.Офіційна оцінка поведінки особи як злочину,а її самої як злочинця, може здійснюватися лише судом в обвинувальному вироку.КВ тягне несприятливі наслідки для злочинця.КВ можна визначити як форму реалізації охороних кримінально-правових відносин,пов”язаних із вчиненням злочину,яка завжди полягає в державному осуді злочинця,що здійснюється судом в обвинувальному вироку,і,як правило, втілюється в застосуванні до нього конкретних заходів крим-правового впливу.

Відповідно до чинного крим законодавства Укр. та виходячи з викладеної вище сутності КВ,за цією підставою можна виділити такі її форми:покарання;звільнення від покарання;(умовне незастосування покарання. ????)

112. Призначення покарання при вчиненні кількох злочинів. Принципи призначення покарання за сукупністю злочинів.

Призначення покарання за сукупністю злочинів проходить дві стадії:1)суд призначає покарання окре-мо за кожен злочин;2)суд призначає остаточне покарання за їх сукупністю.Цей підхід має практичне значення у таких аспектах:а)він сприяє досягненню мети крим.покарання.Призначаючи покарання за кожний із вчинених злочинів,суд не лише індивідуалізує покарання,а й стверджує принцип невідворо-тності покарання;б)він забезпечує апеляційній і касаційній інстанціям можливість перевірки винесено-го вироку,полегшує розгляд справ у разі,коли йдеться про зміну чи скасування вироку в частині засу-дження за один із злочинів;в)це дає змогу правильно застосувати положення крим.закону про його зворотну дію в часі;г)у разі прийняття закону про амністію він надає можливість чітко визначити зло-чин,що підпадає під амністію.Призначаючи покарання за кожний із злочинів,суд повинен керував-тися загальними засадами призначення покарання(у межах,установлених у санкції ст.ОЧКК,що пере-дбачає відповідальність за вчинений злочин;відповідно до положень ЗЧКК; враховувались ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини,щопом'якшують і обтяжують відповідальність.) Остаточне покарання за сукупністю злочинів призначається судом на основі одного із 3 принципів: 1)поглинення менш суворого покарання більш суворим;2)повного складання призначених покарань;3)часткового складання призначених покарань.Суд вправі визначити остаточне покарання

шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим при призначенні за окремі злочини, що входять у сукупність як одного виду покарання,так і різних видів.Однакові за видом і розміром

покарання поглиненню не підлягають,крім випадку,коли вони призначені у максимальних межах санкцій статей КК. Застосовуючи принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, суд повинен вказати у вироку,про яке саме покарання йдеться - основне чи додаткове.Принцип повного або часткового складання покарань за сукупністю злочинів може застосовуватись у випадках приз-начення за окремі злочини як однорідних, так і різновидних покарань.При частковому складанні остаточне покарання в усякому разі має бути за розміром більшим кожного з покарань,призначених за окремі злочини. При виборі принципів призначення покарання за сукупністю злочинів, суд пови-нен враховувати, крім даних про особу винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують відпо-ність,також кількість злочинів, що входять до сукупності, форму вини й мотиви вчинення кожного з них,вид сукупності (реальна чи ідеальна),тяжкість наслідків кожного злочину окремо та їх

сукупності тощо.До остаточного визначеного покарання можуть бути приєднані додаткові покарання, призначені судом за злочини,у вчиненні яких особу було визнано винною.