54. Визначити термін “злочин”.

Злочином є передбачене КК су.небезпечне винне діяння(дія або бездіяльність),вчинене суб”єктом злчину.

55. Об’єктивна сторона злочину.

ОСЗ-це зовнішній акт суспільно небез-печного посягання на охоронюваний законом об”єкт, яким цьому об”єкту за-подіюється шкода або створюється заг-роза її заподіяння.основними ознаками ОСЗ є:1)суспільно небезпечне(злочин-не)діяння;2)його наслідки;3)причинний зв”язок між діяннями і наслідками.Нас-лідки та причинний зв”язок не є обо-в”язковими ознаками ОСЗ.Склади зло-чинів,обов”язковою ознакою яких не пе-редбачено настання певних наслідків, називаьться формальними,а склади,де наслідки є обов”зковою ознакою,-ма-теріальними.Злочинне діяння-це пере-дбачені крим.законом дія чи бездільні-сть,якими заподіюється шкода об”єкту злочину.Злочинна дія завжди є вчин-ком,проявом активності особи.Дія по-винна мати свідомий характер,бути не вимушеною.Злочинна бездіяльність-це пасивна поведінка,яка полягає в неви-конані або неналежному виконанні обо-в”язку діяти,покладеного на відповідну особу законодавством,трудовими обо-в”язками,службовими та ін.Наслідки злочину-реальні шкідливі зміни,які ві-дбуваються в об”єкті,що охороняється крим.законом,внаслідок злочинного діяння.Наслідки можуть мати матеріа-льний або моральний характер. При-чинний зв”язок між діянням та його суспільно небезпечними наслідками для наявності складу злочину має бути необхідним,оскільки інакше не можна виключати,що наслідки виникли не че-рез діяння,яке інкримінується винній особі,а через якесь інше діяння або ж подію.Тому випадковий причинний зв”язок не дає підстав константувати наявність об”активної сторони злочину, а отже,свідчить про відсутність злочи-ну.Необхідний причинний зв”язок між діянням і наслідками характеризується тим,що діяння:1)має передувати наслід-кам;2)має бути умовою,без якої не було б наслідку;3)за своїми властивостями, як правило,має спричиняти саме такі наслідки,тобто наслідки мають бути за-кономірними результатами вчиненого діяння. Факультативними ознаками є: місце,час,спосіб,обставини,засоби,знаряддя.

56. Призначення покарання за кількома вироками.

Призначення покарання за кількома вироками застосовується, коли особа була засуджена і до повного відбуття покарання вчинила новий злочин. Ці вимоги застосову-ються й тоді,коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили.Визначаючи покарання за кількома вироками,суд повинен призначити вид і розмір основного й додаткового покарань за знову вчинений злочин, а потім повністю чи частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком з посиланням на ст.71 КК.При складанні покарань у порядку, передбаченому цією статтею,загальний його розмір не може бути більшим максимальної межі,

встановленої для даного виду покарання. Якщо за знову вчинений злочин призначено передбачене законом максимальне покарання,невідбута частина покарання за попереднім вироком підлягає

поглиненню. Коли після винесення вироку у справі буде встановлено,що засуджений винний ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після винесення першого вироку, покарання за другим вироком призначається із застосуванням як ст.70 КК, так і ст.71 КК:Маючи на увазі, що при визначенні покарання за правилами ст.71 КК до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднується невідбута частина покарання за попереднім вироком, суди повинні точно встановлювати невідбуту частину основного й додаткового покарань і вказувати їх вид та розмір у вироку в новій справі.Невідбутою частиною покарання за попереднім вироком слід вважати:покарання,від відбування якого особу звільнено з випробуванням;частину покарання,від якого особу звільнено умовно –достроково;невідбуту частину більш м”якого покарання,призначеного судом особі в порядку заміни невідбутої частини покарання більш м”яким;частину покарання,від відбування,якого звільнена вагітна жінка або жінка,яка має дитину(дітей віком до 3 років) та інше.(в порядку амністії).В тому разі, коли новий злочин вчинено винним в період відбування покарання у вигляді позбавлення волі, невідбуту частину покарання слід обчислювати з моменту винесення постанови про обрання запобіжного заходу за новий злочин. При цьому до строку відбування покарання зараховується час перебування під вартою в порядку запобіжного заходу в останній справі. Судам необхідно враховувати, що остаточне покарання за кількома вироками за своїм розміром у будь-якому разі має бути більшим як покарання, призначеного за новий злочин, так і невідбутої частини покарання за попереднім вироком, в тому числі і тієї міри, яка була призначена при умовному засудженні чи при застосуванні відстрочки виконання вироку, відстрочки відбування покарання, а також невідбутої частини покарання при умовно-достроковому звільненні.

Додаткове покарання або невідбута його частина за попереднім вироком підлягає приєднанню до основного покарання,остаточно призначеного за сукупністю вироків.

57. Торгівля людьми (ст. 149 КК).