79. Розкрити юридичний склад злочину “Порушення чинних на транспорті правил (ст. 291 кк).

Основний безпосередній об”єкт порушення чинних на транспорті правил-безпека руху та експлуатації всіх видів транспорту від неправомірних дій пасажирів та інших осіб.Додатковим обов”язковим його об”єктом є життя,здоров”я особи,власність інші блага.О.сторона злочину включає в себе як обов”язкові ознаки діяння,наслідки та причиний зв”язок між ними.Діяння пи вчиненні цього злочину полягає у порушенні діючих на транспорті правил--нормативно-правових актів,які регламентують дотримання пасажирами,пішоходами,іншими учасниками руху вимого безпеки руху та експлуатації транспорту.Порушення чинних на транспорті правил може вчинятися шляхом дії або бездіяльності і полягати в:1)порушенні правил дорожнього руху велосипедистами;2)переході вулиць в умовах,коли це заборонено правилами дорожнього руху3)прогоні тварин через залізничну колію з порушенням правил безпеки;4)недотримання правил безпеки при користування водними мотоциклами,мало-мірними суднами. Кримінальна від-ть настає лише у разі,коли зазначені в ній порушення спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки(тяжкі тілесні ушкодження,велика матеріальна шкода,наприк-лад).Суб”єкт злочину загальний.Відповідальності за цією статтею не підлягають особи,які є спец. суб”єктами інших злочинів,передбачених розділом” Злочини проти безпеки руху та експлуатації тра-нспорту” ОЧКК.Суб.сторона злочину визначається ставленням винного до наслідків і характеризу-ється необережністю.

80. Дати визначення терміну “посадова особа”.

Посадовими особами відповідно до ЗУ”Про дер-вну службу” вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.

81. Сукупність злочинів. Призначення покарання за сукупністю злочинів.

Якщо особою вчинено два або більше передбачених різними статтями КК злочинів,за жоден з яких її не було засуджено,вчинене визнається сукупністю злочинів.Сукупність(а не повторність)існуватиме і у деяких випадках,коли особою вчинено два або більше злочини,передбачених різними частинами однієї ст.КК,а саме тоді,коли різними частинами однієї статті передбачаються самостійні склади злочинів.Сукупність зл.може бути ідеальною і реальною.Ідеальна сукупність виникає, коли особа одним діянням вчиняє одно-часно два або більше зл.Наприклад,слу-жбова особа,яка одержала якхабар(368) нар-котичні засоби(191).Ознаками ідеа-льної сукупності є вчинення зл:а)одним діянням;б)в одному місці;в)одночасно;а також)наявність всіх необхідних ознак, передбачених 2ма чи більше різними ст.КК.Реальна сукупність має місце,ко-ли особа в різний час кількома діями вчинила 2 або більше зл.Кожен із зл,які становлять сукупність,кваліфікується окремо за відповідною статтею(части-ною ст)КК.Сукупність слід вважати і ті випадки,коли один або й усі зл.вчинено у співучасті або коли якісь із вчинених зл.не доведено до кінця(замахи чи готу-вання)До числа зл.що утворюють суку-пність не можуть бути включені зл.за які винного було звільнено від крим. від-ті за підставами,встановленими за-конами.

Від ідеальної Сук-ті слід відрізняти вчинення особою так званого складено-го зл.Складений зл-це визначена КК як один злочин сукупність двох або біль-ше тісно взаємопов”язаних діянь,кожне з яких при окремому розгляді вважало-ся б самостійним зл.(розбій із заподіян-ням тяжких тілесних ушкоджень)

Не є ідеальною с-тю конкуренція крим. –правових норм.Така конкуренція,ви-никає,коли вчинене підпадає під ознаки двох або більше норм КК,одна з яких є спеціальним варіантом іншої.(погроза вбивством,насильством або знищенням майна щодо судді або його близьких родичів є спеціальним варіантом пог-рози вбивством або заподіянням тяжко-го тіл.ушкодження,яка утворює заг.ск-лад крим-правової погрози.У випадках конкуренції норм скоєне діяння квалі-фікується тільки за ст.ОЧКК,яка місти-ть спец.норму.Конкуренція норм є та-кож випадки,коли діяння підпадає під ознаки одночасно норм про складений злочин та норм про інші(“прості”) зл. Уцих випадках конкуренція розв”язу-ється на користь складеного злочину.

Призначення покарання за сукупністю злочинів проходить дві стадії:1)суд призначає покарання окре-мо за кожен злочин;2)суд призначає остаточне покарання за їх сукупністю.Цей підхід має практичне значення у таких аспектах:а)він сприяє досягненню мети крим.покарання.Призначаючи покарання за кожний із вчинених злочинів,суд не лише індивідуалізує покарання,а й стверджує принцип невідворо-тності покарання;б)він забезпечує апеляційній і касаційній інстанціям можливість перевірки винесено-го вироку,полегшує розгляд справ у разі,коли йдеться про зміну чи скасування вироку в частині засу-дження за один із злочинів;в)це дає змогу правильно застосувати положення крим.закону про його зворотну дію в часі;г)у разі прийняття закону про амністію він надає можливість чітко визначити зло-чин,що підпадає під амністію.Призначаючи покарання за кожний із злочинів,суд повинен керував-тися загальними засадами призначення покарання(у межах,установлених у санкції ст.ОЧКК,що пере-дбачає відповідальність за вчинений злочин;відповідно до положень ЗЧКК; враховувались ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини,щопом'якшують і обтяжують відповідальність.) Остаточне покарання за сукупністю злочинів призначається судом на основі одного із 3 принципів: 1)поглинення менш суворого покарання більш суворим;2)повного складання призначених покарань;3)часткового складання призначених покарань.