- •Відносини, що регулюються цивільним законодавством.
- •Метод цивільно-правового регулювання суспільних відносин.
- •Функції цивільного права.
- •Загальні засади цивільного законодавства (принципи).
- •Дія цивільного законодавства у часі, просторі та за колом осіб.
- •Види юридичних осіб в залежності від порядку їх створення.
- •Поняття цивільних правовідносин.
- •Види цивільних правовідносин.
- •Цивільна правоздатність фізичної особи.
- •10. Ім’я та місце проживання фізичної особи. Акти цивільного стану.
- •11. Цивільна дієздатність фізичної особи.
- •12. Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи.
- •13. Умови, порядок і правові наслідки визнання особи недієздатною.
- •14. Умови, порядок і правові наслідки визнання громадянина безвісно відсутнім.
- •15. Умови, порядок і правові наслідки оголошення громадянина померлим.
- •16. Поняття, ознаки і види юридичних осіб, її правоздатність і дієздатність.
- •17. Припинення юридичних осіб.
- •18. Філії та представництва юридичних осіб.
- •19. Поняття об’єктів цивільних прав та їх види
- •20. Речі як об’єкт цивільних прав. Класифікація речей, її правове значення.
- •21. Поняття та види правочинів.
- •22. Форма правочину. Способи волевиявлення.
- •23. Поняття недійсності правочину і правові наслідки недійсності правочину.
- •24. Правові наслідки визнання правочинів недійсними.
- •25. Правові наслідки недодержання простої письмової і нотаріальної форми правочину.
- •26. Поняття і види представництва.
- •27. Поняття і види строків позовної давності. Значення позовної давності.
- •28. Початок перебігу строків позовної давності.
- •29. Зупинення перебігу строків позовної давності.
- •30. Перерив строку позовної давності.
- •32. Поняття особистих немайнових прав. Види цих прав.
- •33. Поняття і ознаки юридичної особи, її правоздатність і дієздатність
- •34. Зміст і суб’єкти права власності.
- •35. Форми та види права власності в Україні.
- •36. Підстави набуття права власності.
- •37. Поняття договору пожертви і його відмінність від договору дарування.
- •38. Захист права власності. Поняття і способи.
- •39. Речово-правові способи захисту права власності.
- •40. Віндикаційний позов. Умови, необхідні для віндикації майна.
- •41. Негаторний позов.
- •42. Правові наслідки вчинення правочину під впливом обману, насильства.
- •43. Поняття зобов’язання, його елементи.
- •45. Поняття та види договору.
- •46. Укладення договору. Стадії. Форма договору.
- •47. Поняття і принципи виконання зобов’язань
- •48. Зобов’язально-правові способи захисту права власності.
- •49. Місце і строк виконання зобов’язання.
- •50. Способи забезпечення виконання зобов’язання.
- •51. Неустойка. Види неустойок.
- •52. Поняття, види і функції цивільно-правової відповідальності.
- •53. Поняття вини в цивільному праві. Форми вини.
- •54. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду.
- •55. Набувальна давність.
- •56. Поняття договору купівлі-продажу і його відмінність від договору поставки.
- •57. Поняття та ознаки договору найму (оренди).
- •58. Договір ренти.
- •59. Договір лізингу.
- •60. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.
- •61. Поняття і види недоговірних зобов’язань, які виникають із правомірних дій.
- •62. Поняття договору перевезення і його юридична характеристика.
- •64. Поняття договору страхування. Сторони. Предмет. Види.
- •65. Поняття договору позики.
- •66. Договір комерційної концесії.
- •67. Поняття договору факторингу. Сторони. Предмет.
- •68. Поняття і види зобов’язань про надання послуг. Відмінність цих зобов’язань від зобов’язань про виконання робіт.
- •69. Сторони, предмет і форми договору доручення.
- •70. Діяльність в інтересах іншої особи без доручення.
- •71. Поняття договору комісії і його відмінність від договору доручення.
- •72. Поняття зобов’язань про зберігання майна і їх види.
- •73. Договір позички як різновид договору найму.
- •74. Договір про спільну діяльність. Просте товариство.
- •75. Відшкодування шкоди в галузі адміністративного управління та у сфері нормотворчої діяльності.
- •76. Поняття і види недоговірних зобов’язань, що виникають із правомірних дій і деліктів.
- •77. Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду.
- •78. Поняття та види права спільної власності.
- •79. Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.
- •80. Зобов’язання, що виникають внаслідок набуття або збереження майна без достатньої правової підстави
- •81. Поняття і значення спадкового права.
- •82. Спадкування за законом.
- •83. Спадкування за заповітом.
- •Глава 85 цку.
- •84. Поняття та система деліктів за цк України.
- •85. Право зворотної вимоги до винної особи.
- •86. Різновиди договорів, за якими майно передається у власність.
- •87. Поняття спадкування. Суб’єкти спадкових правовідносин.
- •88. Правові форми участі держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах.
- •89. Право на обов’язкову частку у спадщині.
- •90. Поняття права інтелектуальної власності і основні його інститути.
- •91.Обіцянка в цивільному праві.
- •92.Стаття 624. Збитки і неустойка
- •93.Особливості відшкодування шкоди, завданої органами державної влади, органами Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами
58. Договір ренти.
Стаття 731. Договір ренти
1. За договором ренти одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов'язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі.
2. Договором ренти може бути встановлено обов'язок виплачувати ренту безстрокове (безстрокова рента) або протягом певного строку.
Договір ренти є новелою в цивільному законодавстві України. Договір ренти — це цивільно-правовий договір, згідно з яким одна сторона (одержувач ренти) передає іншій стороні (платнику ренти) у власність майно, а платник ренти зобов'язаний в обмін на отримане майно періодично виплачувати одержувачеві ренту у вигляді певної грошової суми чи надання засобів на його утримання в іншій формі.
Для ренти характерні наступні ознаки:
— під рентою слід розуміти передання того, що передано (для отримання ренти необхідне передання певного майна)
— рента має безперервний характер;
— рентні відносини характеризуються тривалістю існування і періодичністю виплат;
— рента не пов'язана з отриманням прибутку.
Істотною умовою договору, що передбачає передання під виплату ренти грошової суми або іншого рухомого майна, є умова, яка встановлює обов'язок платника ренти надати забезпечення виконання його зобов'язань, або застрахувати на користь одержувача ренти ризик відповідальності за невиконання або неналежне виконання цих обов'язків.
Предметом договору ренти виступає майно, яке відчужується під виплату ренти, а з другого боку — сама рента, яка виплачується її одержувачеві. Відносно майна закон не встановлює обмежень, отже теоретично можливе передання під виплату ренти майнових прав, інформації, результатів інтелектуальної діяльності, виключних прав на них, виконання робіт та надання послуг з тією ж метою. Переважною формою рентних платежів виступають грошові суми, але в договорі можливо передбачити виплату ренти шляхом надання речей, виконання робіт та надання послуг, які відповідають по вартості грошовому еквіваленту ренти, крім цього можливе встановлення змішаної форми ренти, яка включає в себе виплату грошових сум і надання утримання в натурі. Договір ренти може бути укладений на певний строк або безстроково, рентні платежі проводяться щоквартально, якщо інше не передбачено договором.
Ціна договору ренти є істотною умовою. Для встановлення ціни з однієї сторони необхідна оцінка вартості майна. При укладенні договору ренти житла оцінка вартості повинна надаватися в довідці-характеристиці БТІ. Ця оцінка необхідна для обчислення держмита при нотаріальному посвідченні договору, і відповідно до цієї оцінки платник ренти як власник сплачуватиме податки. Ціна договору ренти еквівалентна сумі рентних платежів.
2. За своєю юридичною природою договір ренти є двостороннім, оскільки платник ренти та одержувач ренти мають права та обов'язки. Поділ договорів на реальні і консенсуальні Грунтується на впливі фактичного передання майна на дійсність пов'язаного з нею договору. Слід звернути увагу на те, що законодавче закріплення рентного договору як самостійного правового інституту є новелою в цивільному законодавстві, що вимагає дискусію, пов'язану з тим, до якої групи договорів його слід віднести: 1) договір ренти реальний; 2) договір ренти консенсуальний; 3) залежно від об'єкта договір ренти або реальний (при відчужуванні рухомого майна), або консенсуальний (при відчужуванні нерухомого майна).
Зазначений договір набуває чинності з моменту його державної реєстрації і в цей же момент до платника ренти переходить право власності на майно, але платник ренти має право відчужувати майно, передане йому під виплату ренти, лише за згодою одержувача ренти.