- •Відносини, що регулюються цивільним законодавством.
- •Метод цивільно-правового регулювання суспільних відносин.
- •Функції цивільного права.
- •Загальні засади цивільного законодавства (принципи).
- •Дія цивільного законодавства у часі, просторі та за колом осіб.
- •Види юридичних осіб в залежності від порядку їх створення.
- •Поняття цивільних правовідносин.
- •Види цивільних правовідносин.
- •Цивільна правоздатність фізичної особи.
- •10. Ім’я та місце проживання фізичної особи. Акти цивільного стану.
- •11. Цивільна дієздатність фізичної особи.
- •12. Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи.
- •13. Умови, порядок і правові наслідки визнання особи недієздатною.
- •14. Умови, порядок і правові наслідки визнання громадянина безвісно відсутнім.
- •15. Умови, порядок і правові наслідки оголошення громадянина померлим.
- •16. Поняття, ознаки і види юридичних осіб, її правоздатність і дієздатність.
- •17. Припинення юридичних осіб.
- •18. Філії та представництва юридичних осіб.
- •19. Поняття об’єктів цивільних прав та їх види
- •20. Речі як об’єкт цивільних прав. Класифікація речей, її правове значення.
- •21. Поняття та види правочинів.
- •22. Форма правочину. Способи волевиявлення.
- •23. Поняття недійсності правочину і правові наслідки недійсності правочину.
- •24. Правові наслідки визнання правочинів недійсними.
- •25. Правові наслідки недодержання простої письмової і нотаріальної форми правочину.
- •26. Поняття і види представництва.
- •27. Поняття і види строків позовної давності. Значення позовної давності.
- •28. Початок перебігу строків позовної давності.
- •29. Зупинення перебігу строків позовної давності.
- •30. Перерив строку позовної давності.
- •32. Поняття особистих немайнових прав. Види цих прав.
- •33. Поняття і ознаки юридичної особи, її правоздатність і дієздатність
- •34. Зміст і суб’єкти права власності.
- •35. Форми та види права власності в Україні.
- •36. Підстави набуття права власності.
- •37. Поняття договору пожертви і його відмінність від договору дарування.
- •38. Захист права власності. Поняття і способи.
- •39. Речово-правові способи захисту права власності.
- •40. Віндикаційний позов. Умови, необхідні для віндикації майна.
- •41. Негаторний позов.
- •42. Правові наслідки вчинення правочину під впливом обману, насильства.
- •43. Поняття зобов’язання, його елементи.
- •45. Поняття та види договору.
- •46. Укладення договору. Стадії. Форма договору.
- •47. Поняття і принципи виконання зобов’язань
- •48. Зобов’язально-правові способи захисту права власності.
- •49. Місце і строк виконання зобов’язання.
- •50. Способи забезпечення виконання зобов’язання.
- •51. Неустойка. Види неустойок.
- •52. Поняття, види і функції цивільно-правової відповідальності.
- •53. Поняття вини в цивільному праві. Форми вини.
- •54. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду.
- •55. Набувальна давність.
- •56. Поняття договору купівлі-продажу і його відмінність від договору поставки.
- •57. Поняття та ознаки договору найму (оренди).
- •58. Договір ренти.
- •59. Договір лізингу.
- •60. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.
- •61. Поняття і види недоговірних зобов’язань, які виникають із правомірних дій.
- •62. Поняття договору перевезення і його юридична характеристика.
- •64. Поняття договору страхування. Сторони. Предмет. Види.
- •65. Поняття договору позики.
- •66. Договір комерційної концесії.
- •67. Поняття договору факторингу. Сторони. Предмет.
- •68. Поняття і види зобов’язань про надання послуг. Відмінність цих зобов’язань від зобов’язань про виконання робіт.
- •69. Сторони, предмет і форми договору доручення.
- •70. Діяльність в інтересах іншої особи без доручення.
- •71. Поняття договору комісії і його відмінність від договору доручення.
- •72. Поняття зобов’язань про зберігання майна і їх види.
- •73. Договір позички як різновид договору найму.
- •74. Договір про спільну діяльність. Просте товариство.
- •75. Відшкодування шкоди в галузі адміністративного управління та у сфері нормотворчої діяльності.
- •76. Поняття і види недоговірних зобов’язань, що виникають із правомірних дій і деліктів.
- •77. Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду.
- •78. Поняття та види права спільної власності.
- •79. Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.
- •80. Зобов’язання, що виникають внаслідок набуття або збереження майна без достатньої правової підстави
- •81. Поняття і значення спадкового права.
- •82. Спадкування за законом.
- •83. Спадкування за заповітом.
- •Глава 85 цку.
- •84. Поняття та система деліктів за цк України.
- •85. Право зворотної вимоги до винної особи.
- •86. Різновиди договорів, за якими майно передається у власність.
- •87. Поняття спадкування. Суб’єкти спадкових правовідносин.
- •88. Правові форми участі держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах.
- •89. Право на обов’язкову частку у спадщині.
- •90. Поняття права інтелектуальної власності і основні його інститути.
- •91.Обіцянка в цивільному праві.
- •92.Стаття 624. Збитки і неустойка
- •93.Особливості відшкодування шкоди, завданої органами державної влади, органами Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами
Дія цивільного законодавства у часі, просторі та за колом осіб.
Дія цивільного законодавства у часі. Норми права, що містяться у цивільному законодавстві, регулюють суспільні відносини, які становлять предмет цивільного права. Цивільне законодавство періодично оновлюється. В ньому з'являються нові норми цивільного права, а застарілі норми припиняють свою дію. В Україні постійно виникають суспільні відносини, які піддаються регулюванню нормами цивільного права. В цих умовах дуже важливо встановити, з якого моменту набирає чинності відповідна цивільно-правова норма і на які відносини вона поширюється. Важливим є положення ст. 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У Прикінцевих та Перехідних положеннях до ЦК України (далі — Положення) прямо передбачається, що цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року. При цьому його норми, за загальним правилом, мають застосовуватися лише до тих цивільних відносин, що виникнуть після набрання ним чинності.
Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, то його норми застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати на основі цих відносин після набрання ним чинності.
Водночас у пунктах 5—8 Положень передбачається надання зворотної сили окремим нормам ЦК (щодо відкритої, але не прийнятої спадкоємцями спадщини до набрання чинності Кодексом та відумерлого майна, щодо застосування позовної та набувальної давності, щодо визнання недійсним заперечуваного правочину та правових наслідків недійсності нікчемного правочину).
Крім того, встановлено спеціальні правила про порядок застосування норм ЦК до договорів, укладених до 1 січня 2004 року, але діючих після цього строку, до відповідальності за порушення договорів, а також про порядок припинення судового провадження у справах про припинення права власності (пункти 10—11).
Види юридичних осіб в залежності від порядку їх створення.
Стаття 81. Види юридичних осіб
1. Юридична особа може бути створена шляхом об'єднання осіб та (або) майна.
2. Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.
Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу.
Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
Залежно від способів створення ЦК виділяє:
юридичних осіб приватного права, які створюються на підставі установчих документів відповідно до ст. 87 ЦК;
юридичних осіб публічного права, які створюються розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
ЦК щодо поділу юридичних осіб публічного та приватного права дає тільки один критерій розмежування, а саме порядок створення, проте не лише це є їх характерною ознакою. Публічні юридичні особи ще виконують певні функції держави, АРК, територіальної громади. Так, однією з функцій держави є захист її суверенітету. Тому для забезпечення державної політики у сфері оборони створено Міністерство оборони України, яке є юридичною особою і діє на підставі відповідного положення.
ЦК регулює лише порядок створення, організаційно-правові форми, правовий статус юридичних осіб приватного права (господарських товариств, виробничих кооперативів.
Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією та законом. Так, представницьким органом місцевого самоврядування є виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення. Відповідно до ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада є юридичною особою і наділяється цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діє самостійно і несе відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.