8. Доказування події злочину в справах про контрабанду.

Першочерговому встановленню при доказуванні події контрабанди підлягає факт незаконного переміщення предметів, що охоплюється способом вчинення контрабанди і вимагає його окремого дослідження. Спосіб вчинення контрабанди – це система дій контрабандиста по підготовці, ви­конанню та приховуванню незаконного переміщення контрабанди через дер­жавний кордон. На етапі підготовки відбувається планування контрабанди, створення необхідних умов, підшу­кування або пристосування засобів. Поняття приховування злочину визначається як навмисні дії злочинця, що вчинюються з метою ухилення винуватої особи від відповідальності. До способів вчинення контрабанди відносять ст. 351 МК (дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон Укр. поза митним контролем) та ст. 352 МК (дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю).

9. Доказування винності обвинувач. І встановлення мотивів контрабанди як обставин, що підлягають доказуванню.

У справах про контрабанду обов'язково підлягає встановл. прямий умисел особи, тобто усвідомлювання обвинуваченим того, що він здійснює переміщення предметів контрабанди через митний кордон України з порушен­ням встановл. митними правилами порядку, із приховуванням від митного контролю або поза митним контролем, і його бажання досягнути саме такого результату. Недоведеність вини дає змогу обвинуваченим відмовитися від своїх по­передніх показань про вчинені ними злоч..

На першому етапі доказування винності необхідно встановити фактичні дані щодо ролі особи у протиправному переміщув. предметів контрабан­ди і ступеня її вини. На ступінь вини впливають багато факторів: мета і мотив, місце і час вчин. контрабанди, роль у співучасті та ступінь реалізації злочинного умислу, життєвий досвід, вік тощо. Тому знання ступеня вини кожної конкретної особи необхідне для індивідуалізації покарання.

Про умисний характер вчинення контрабанди свідчить наявність у злочинців завчасно обміркованого умислу.

Особливу роль у визначенні виду умислу відіграє встановлення підготов­чих дій обвинувачених до вчинення контрабанди. Для пошуку потенційних покупців чи більш повного їх інформування злочинці можуть здійснювати фотографування, відеозйомку, створення голограмних зображень предметів, копій витворів мистецтва тощо. Доказування вини обвинувачених може ґрунтуватися на результатах обшуків, висновках експер­тиз, відтвореннях обстановки події, показаннях свідків, речових доказах, ін. документах.

Підлягає також доказуванню мотив і мета контрабанди, які обов'язково врахову­ються при визначенні суспільної небезпеки вчиненого, особистості злочинця. Мотивами контрабанди є спонукальні приводи, що викликали у обвинуваченого рішучість вчинити переміщення предметів через митний кордон України, яке заборонено кримінальним законом.

10. Доказування обставин, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставин, що характеризують особу винного, пом’якшують та обтяжують покарання, в справах про контрабанду.

Відповідно до ст. 64 КПК по кожній кримінальній справі підлягають встановл. обставини, які впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання.

Постанови Пленуму Верховного Суду України, які регламентують судовий розгляд кримінальник справ, визначають такі обставини, які характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання і підлягають доказуванню: 1) усі наявні у справі пом'якшуючі та обтяжуючі обставини; 2) при призначенні більш м'якого покарання за вчинення контрабанди, необхідно встановлювати сукупність обставин, які б позитивно характеризували винувату особу; 3) пом'якшуючі обставини, які не входять до переліку, визначеного КК; 4) обставини, які скла­дають соціально-психологічну характеристику обвинуваченого; 5) обставини, що впливають на забезпечення в процесі доказування реалізації обвинуваче­ним своїх законних прав.