6. Слідчий сбу як суб’єкт доказування в справах про контраб.

Слідчий, як суб’єкт доказування, є процесуально самостійною особою, наділеною достатніми повноваженнями для прийняття рішень у справі, визначення спрямування розслідування, вибору процесуальних засобів встан. істини.

Слідчий зобов’язаний всесторонньо та вичерпно зібрати і перевірити докази, дослідити з метою повного розкриття злочину всі версії, які виникли по справі, встановити і притягнути до відповід. всіх винних, встановити невинність осіб, які безпідставно підозрюються в скоєнні злочину, здійснювати в межах своєї компетенції виховну роботу, проявляти ініціативу, активність у викритті злочинців та охороні прав громадян.

Слідчий по розслідуваних ним справах вправі давати органам дізнання доручення і вказівки про провадження розшукових та слідчих дій і вимагати від органів дізнання допомоги при провадженні окремих слідчих дій. Такі доручення і вказівки слідчого є для органів дізнання обов'язковими. Слідчий всі дії повинен фіксувати у протоколах слідчих дій.

Після встановлення достатніх доказів , які вказують на вчинення злочину певною особою, слідчий виносить мотивовану постанову про притягнення цієї особи як обвинуваченого. В розпорядженні слідчого мають бути достовірні, вагомі докази, які переконують в тому, що винна саме ця особа і в її діянні є всі ознаки складу певного злочину. Після пред'явлення обвинувачення слідчий продовжує збирати нові докази. Остаточний висновок слідчого в справі формулюється в обвинувальному висновку, або в постанові про закриття справи, про направлення справи до суду для застосування примусових заходів медичного характеру.

7. Предмет доказування в справах про контрабанду.

Предмет доказув. - коло обставин, які повинні бути встановлені у кримінальній справі з метою її правильного вирішення. При провадженні досудового розслідув. у кримінальній справі підлягають доказуванню: 1) подія злочину (час, місце, спосіб); 2) характер і розмір завданої шкоди; 3) винність підозрюваного у вчиненні злочину і мотиви злочину; 4) обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують підозрюваного.

При розслідуванні справ про контрабанду підлягають встановл. наступні обставини:

1.Чи мало місце незаконне переміщ. через митний кордон України культурних цінностей, сильнодіючих, отруйних, вибухових, радіоактивних, психотр. речовин, наркотичних засобів, зброї та боєприпасів.

2.Обстановка вчин. контрабанди (необхідно встановити: коли (рік, місяць, число, час) і в яких пунктах контрабанда переміщ. через кордон).

3. Предмети контрабанди. Це культурні цінності, вибухові, сильнодіючі, отруйні, радіоактивні, психотропні речовини, наркотичні засоби та прекурсори, зброя і боєприпаси, а також спец. технічні засоби негласного отрим. інформації.

4. Способи вчинення та підготовки контрабанди. Спосіб вчинення злоч. - це система взаємопов'язаних дій з підготовки, вчин. та приховування злочину, пов'язаних з використанням знарядь і засобів, умов, місця і часу, що відповідають меті скоєних дій.

5. Хто вчинив контрабанду. Для правильного вирішення кримінальної справи недостатньо встан. тільки ознаки, що належать особі як суб'єкту злочину (досягнення певного віку, судимість, осудність та інші). Потрібно визначити сімейний стан, риси характеру, ставлення до праці, стан здоров'я, поведінку.

6. Умисел, мета і мотив скоєння контрабанди. Для контрабанди характерна наявність лише прямого умислу. Мета контрабанди, як правило, - прагнення до особистого збагачення. Мотив - користь.

7. Характер і розмір шкоди, заподіяної контрабандою.

8. Обставини, що пом'якшують чи обтяжують покарання.