32. Речові докази в справах про контрабанду.

Речовими доказами є предмети, які були знаряддям вчин. злочину і зберегли на собі сліди злочину та всі інші предмети, які можуть бути засобами для розкриття злочину. Предмети, які можуть бути речовими доказами, виявляються в основному при огляді місця події, обшуку, виїмці. Їх можуть принести до слідчих органів будь-які громадяни.

Знаряддями вчинення злочину можуть бути різні предмети, які мають певне призначення у сфері побутової, господ. медичної, військової або іншої діяльності, спец. виготовлені або ж пристосовані для вчинення конкретного злочину. Предмети, які зберегли на собі сліди рук, ніг, зубів, взуття, крові, фарби, тощо є також видом речових доказів. Оскільки в багатьох випадках такі сліди неможливо відокремити від поверхні, на якій вони знаходяться, тоді їх вилучають разом з предметами, на яких вони відображені, а коли й це неможливо — виготовляються копії, зліпки. Документи є речовими доказами, якщо вони мають певні ознаки.

Речові докази повинні бути уважно оглянуті, по можливості сфотографовані, докладно описані в протоколі огляду і приєднані до справи постановою особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора або ухвалою суду. Реч. докази зберігаються при справі, за винятком громіздких предметів, які зберігаються в органах дізнання, досудового слідства. В окремих випадках речові докази можуть бути до вирішення справи в суді повернуті їх володільцям. Гроші та інші цінності підлягають передачі на зберігання до фінансових. органів. Речові докази зберігаються до набрання вироком законної сили.

33. Протоколи слідчих дій як джерела доказів в справах про контрабанду.

Усі протоколи слідчих дій умовно можна розділити на три види: 1)протоколи як вид доказу в справі. 2)проток.допитів. 3)протоколи, що фіксують результати прийнятих процесуальних рішень.

Протоколи як вид доказу – з їхньою допомогою оформляються всі слідчі дії по збиранню доказів. До цієї групи проток. відносяться: протоколи огляду, обшуку і виїмки, затримки, пред'явлення для упізнання, слідчого експерименту, перевірки показань на місці. Протокол проведення слідчої дії складається відразу ж після його закінчення. Протокол складає виконавець слідчої дії. В протоколі про кожну слідчу дію повинні бути зазначені: місце і дата його складання; посади і прізвища осіб, що проводять дію; прізвища осіб, які брали участь; роз'яснення їх прав і обов'язків; зміст проведеної слідчої дії, час її початку і закінчення; всі істотні для справи обставини. Протокол зачитується всім особам, що брали участь у слідчій дії.

Протокол підписують: особа, яка провадила слідчу дію, допитана особа, а також перекладач, поняті, якщо вони були присутні, та інші особи, які брали участь у проведенні цієї дії. Якщо хто-небудь з цих осіб через фізичні вади або з ін. причин не може особисто підписати протокол, то для його підписання запрош. стороння особа.

Коли особа відмовляється підписати протокол, то це зазначається в протоколі і стверджується підписом особи, яка провадила слідчу дію. Усі зауваження, скарги, зроблені учасниками слідчої дії, повинні бути занесені до протоколу. До протоколу додаються: негативи, знімки, кінострічки, діапозитиви і фонограми, плани, зліпки, схеми і відбитки слідів, про що також відзначається в протоколі.

Другу групу протоколів складають протоколи допитів, які як правило не є доказами в справі. Вони покликані зафіксувати такі докази, як показання свідків і потерпілих, обвинувачуваних і підозрюваних. Протокол допиту складається з трьох частин: вступної, описової і заключної. У вступній частині вказується, де і коли проведений допит, час початку і закінчення допиту, посада, звання, прізвище і ініціали особи, що веде допит, посади, прізвища і ініціали ін.осіб, що брали участь. Описова частина – це вільна розповідь, а також питання, поставлені перед допитуваним, і відповіді на них. Показання пишуться по можливості дослівно. До протоколу не заносяться нецензурні вираження,. Заключна частина – це оцінка про ознайомлення з протоколом допитаного. При допиті через перекладача кожну сторінку протоколу підписує перекладач.

Третя група фіксує результати прийнятих у справі окремих процес. рішень і складається з вступної й описової частини. У вступній вказується коли і де складений протокол, посада, звання, прізвище та ініціали виконавця. В описовій – яке процесуальне рішення виконане. Протокол підписується особою по відношенні до якої було виконане рішення, дізнавачем (слідчим).