- •Формування інституту дізнання в митних органах України.
- •Митні органи як суб’єкти доказування в справах про контраб.
- •Департамент боротьби з контрабандою, аналізу ризиків та протидії корупції як орган дізнання та суб’єкт доказування в справах про контрабанду.
- •Начальник митниці, регіональної, спеціалізованої митниці як орган дізнання і суб’єкт доказування в справах про контрабанду.
- •Інспектор відділу дізнання служби боротьби з контрабандою регіональної, спеціалізованої митниці, митниці як особа, що проводить дізнання, і суб’єкт доказування в справах про контраб.
- •Слідчий сбу як суб’єкт доказування в справах про контраб.
- •Предмет доказування в справах про контрабанду.
- •Доказування події злочину в справах про контрабанду.
- •Доказування винності обвинувач. І встановлення мотивів контрабанди як обставин, що підлягають доказуванню.
- •Доказування обставин, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставин, що характеризують особу винного, пом’якшують та обтяжують покарання, в справах про контрабанду.
- •Доказування характеру і розміру шкоди, завданої злочином, а також розміру витрат закладу охор. Здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в справах про контрабанду.
- •Встановлення причин та умов вчинення контрабанди як елемент предмету доказування.
- •Поняття, зміст та складові елементи процесу доказування в справах про контрабанду.
- •Роль версій у процесі доказування у справах про контрабанду та їх перевірка.
- •Використання досягнень науки і техніки в доказуванні контрабанди.
- •Поняття збирання доказів в справах про контрабанду.
- •Слідчі дії як основний спосіб збирання доказів в справах про контр.
- •Слідчий огляд та його значення в доказуванні при розслідуванні кримінальних справ про контрабанду.
- •Фіксація ходу та результатів слідчого огляду при розслідуванні кримінальних справ про контрабанду.
- •Обшук як спосіб збирання доказів при розслідуванні кримінальних справ про контрабанду.
- •Фіксація ходу та результатів обшуку при розслідуванні кримінальних справ про контрабанду.
- •Оперативно-розшукова діяльність та її роль у доказуванні при розслідуванні кримінальних справ про контрабанду.
- •Поняття перевірки доказів в справах про контрабанду.
- •Поняття оцінки доказів в справах про контрабанду.
- •Поняття доказу і джерела доказів. Докази, які найчастіше використовуються при розслідуванні справ про контрабанду.
- •Показання свідка як джерело доказів в справах про контрабанду.
- •Особи, які найчастіше допитуються в якості свідків при розслідуванні кримінальних справ про контрабанду.
- •Особливості одержання свідоцьких показань від осіб, які користуються дипломатичним імунітетом, від оперативних працівників митниць та сбу.
- •Показання підозрюваного як джерело доказів в справах про контрабанду.
- •Показання обвинуваченого як джерело доказів в справах про контрабанду.
- •Свідоцький імунітет.
- •Речові докази в справах про контрабанду.
- •Протоколи слідчих дій як джерела доказів в справах про контрабанду.
- •Документи як джерела доказів в справах про контрабанду.
- •Додатки до протоколів слідчих дій та їх доказове значення.
- •Протоколи з відповідними додатками, складені уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів, як джерела доказів в справах про контрабанду.
- •Відмінність документа і документа як речового доказу.
- •Висновок експерта як джерело доказів.
- •Експертизи, які найчастіше призначаються в справах про контрабанду.
- •Спеціаліст, його відмінність від експерта. Використання консультант. Допомоги спеціаліста при проведенні дізнання у справах про контрабанду.
Формування інституту дізнання в митних органах України.
Поняття "контрабанда" як правопоруш. з'явилося в 14 столітті в період зародження капіталізму і розвитку товарно-грошових відносин, коли країни визнали для себе невигідним безперешкодне, безмитне ввезення і вивезення товарів. Пізніше були встановлені правила перевезення товарів через державний кордон. Для здійснення контролю над перевезенням товарів і стягуванням зборів на сухопутних кордонах й у портах були створені спеціальні державні установи - митниці.
Усяке порушення правил перевезення одержало назву контрабанди, а винні в здійсненні таких дій підлягали покаранню.
З кінця 18 до початку 20 століття Україна знаходилася в складі Російської імперії. Тому історія розвитку митної політики України тісно переплітається з історією розвитку Російської імперії.
Термін "дізнання" виник ще у дореволюційній Росії і являв собою непроцесуальну діяльність, здійснювану, в основному, поліцейськими чинами.
Багаторічна практика показує, що найбільше часто виявляються факти контрабанди у процесі здійснення митного контролю. Ще в Митному кодексі СРСР 1991 року законодавець додав митним органам держави функцію провадження дізнання у кримінальних справах про контрабанду. У 1992 р. ВРУ був прийнятий Митний кодекс України, у відповідності з яким митні органи України були визнані органами дізнання у справах про контрабанду. Митний кодекс України, що набув чинності з 1 січня 2004 р., не містить вказівки на митні органи як на органи дізнання, а передбачає лише можливість провадження митними органами в справах про порушення митних правил України.
Митні органи як суб’єкти доказування в справах про контраб.
Кримінально-процесуальне доказування у справах про контрабанду здійснюють митні органи і слідчі СБУ.
У митній системі України дізнання у справах про контрабанду проводять Державна митна служба України та підпорядковані їй митниці, в т.ч. Департамент боротьби з контрабандою, аналізу ризиків та протидії корупції.
Кримінально-процесуальна діяльність митних органів як органів дізнання містить у собі:
- прийом, реєстрацію, розгляд, перевірку і вирішення заяв і повідомлень про злочини, вирішення питання про порушення кримінальної справи;
- дізнання;
- провадження слідчих дій у порядку виконання доручень і вказівок слідчого.
Правове становище органу дізнання виражається в тому, що він виступає як орган державної влади, наділений юрид. правами й обов'язками і спрямовуючий свою діяльність на те, щоб забезпечити перетворення норм права в життя.
Під правовим положенням органів дізнання в кримінальному процесі слід розуміти положення, закріплене кримінально-процесуальним законодавством, що виражається в їх завданнях, компетенції і процесуальних відносинах з ін. органами держави, що ведуть крим. процес, учасниками процесу, особами, які беруть участь у процесі.
Департамент боротьби з контрабандою, аналізу ризиків та протидії корупції як орган дізнання та суб’єкт доказування в справах про контрабанду.
Департамент боротьби з контрабандою, аналізу ризиків та протидії корупції Держ. митної служби України є регіональною митницею, яка в межах своєї компетенції здійснює на митній території України митну справу та забезпечує комплексний контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи, керівництво та координацію діяльності інших регіональних митниць, митниць з питань боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, аналітичної роботи, контрольно-перевірочної роботи та протидії корупції.
Департамент підпорядковується Держмитслужбі. Спрямування, координацію та контроль діяльності Департаменту здійснює заступник Голови Держмитслужби. Безпосереднє керівництво Департаментом здійснює начальник Департаменту. Департамент виконує свої завдання як безпосередньо, так і через підрозділи митних органів.
Основними завд. Департаменту є:
1. Участь у реалізації держ. політики України у сфері захисту екон.інтересів Укр, боротьби з контрабандою та поруш. митних правил, протидії корупції.
2. Організація та проведення заходів з метою попередження незаконного переміщення через митний кордон України наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, зброї та боєприпасів.
3. Організація проведення у взаємодії із правоохоронними органами України та інших країн контрольованих поставок наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.
4. Контроль за діяльністю митних органів з питань боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, контрольно-перевірочної роботи, протидії корупції, додержанням законодавства.
5. Аналіз форм, способів контрабанди й порушень митних правил, структури предметів правопорушень з метою усунення причин і умов їх вчинення, визначення можливих схем незаконного переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України.