21. Фіксація ходу та результатів обшуку при розслідуванні кримінальних справ про контрабанду.

Результати обшуку фіксуються у протоколі слідчої дії та до­датках до нього. Протокол повинен відповідати загальним, і спеціальним вимогам. Протокол доцільно складати після завершення обшуку і обов'язково на місці його проведення. Під час слідчої дії слідчо­му рекомендується вести чорнові записи або застосувати диктофон. Окрім цього, можуть застосовуватися фото-, кінозні­мання, відеозапис із дотриманням окремої процедури. З огляду на необхідність вручення обшукуваному копії про­токолу його потрібно скласти не менш ніж у двох екземплярах. Протокол обшуку, як і протоколи більшості слідчих дій, складається з трьох частин. У вступній частині зазначають: - місце і дату виконання слідчої дії; - час початку і завершення обшуку; - посаду, прізвище особи, яка склала прото­кол, і кожного зі складу слідчо-оперативної групи; - права та обов'язки; - прізвище та домашню адресу кожного по­нятого, факт роз'яснення їм прав; - дату складення постанови про проведення обшуку, ким складено; - адресу приміщення, де проводився обшук, або місцерозташування; - позначка про роз'яснення прав обшук.; - позначка про те, що перед початком обшуку слідчий запро­понував добровільно видати шукане і якою була відповідь; - позначка про доведення до відома про застосування технічних засобів пошуку.

В описовій частині зазначається:

1) найменування знайденого або добровільно виданого об'єк­та, описання його ознак, реквізити доку­ментів, що будуть вилучатися, серії та номери цінних паперів, сума грошей і купюри. 2) де і в яких умовах зберігався кожен знайдений предмет; якщо в тайнику, тоді як його було виявлено, які конкретні технічні засоби для цього було засто­совано; 3) чи було вчинено опір учасникам слідчо-оперативної групи, спроби сховати або знищити шукане; 4) позначки про прояви негативних обставин; 5) які пошкодження заподіяно різним об'єктам внаслідок по­шуку і виявлення шуканого.

У завершальній частині протоколу повинні міститися: - перелік вилучених конкретних предметів (документів); вказівка на суми вилучених грошей, валюти; - вказівка на спосіб упакування і опечатування ви­лученого; - перелік громіздких предметів, вилучити які на момент обшуку було неможливо і які передано на збе­рігання власникові або його родичам; - позначка про попередж. таких осіб про відпов. за незбереження переданого їм май­на, про що відбирається відповідна розписка; - заяви спеціалістів та їх висновки; - заяви від обшукуваного та інших присутніх щодо дій слідчого та змісту прото­колу; - підписи учасників обшуку. У разі відмови від підпису, цей факт фіксується в протоколі. Протокол складається у двох примірн. Другий примірник вручається особі, в якої було проведено обшук.

22. Оперативно-розшукова діяльність та її роль у доказуванні при розслідуванні кримінальних справ про контрабанду.

Оперативно-розшукова діяльність - це система гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосув. оперативних та оперативно-технічних засобів. Завданням оперативно-розшукової діяльності є пошук і фіксація фактичних даних про протиправні діяння, а також отримання інформації в інтересах безпеки громадян, суспільства і держави. На митні органи закон покладає обов'язок провадження необхідних оперативно-розшукових та ін. заходів, передбачених КПК і ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність», для зупинення й виявлення контрабанди, а також установлення осіб, що вчини­ли її. Вони реалізують ще й адміністративну функцію. МКУ визначено адміністративні повноваження цих органів, а також порядок притягнення ними до адміністративної відповідальності за митні правопорушення юридичних осіб, їхніх посадових осіб чи ін. працівників. Тут законодавець застосував підхід, коли за одне митне пра­вопорушення настає відповідальність відразу кількох суб'єк­тів - посадових осіб, інших працівників юридичної особи та безпосередньо юридичної особи. Внаслідок цього щодо одного й того ж митного правопору­шення, зокрема контрабанди, провадяться дві справи: одна - кримінальна, інша - адміністративна.

Кримінальну справу розслідують спочатку працівники відді­лу дізнання митних органів, а потім передають слідчому СБУ.